Ухвала суду № 2063206, 26.05.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2008 року                                                     м. Харків

Справа № 22-а-723/08

Категорія: 33                                                     Головуючий 1 інстанції: Данилова М.В.

                                                                           Доповідач: Водолажська Н.С.

            Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя  Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Шевцова Н.В.

при секретарі  Житєньовій Н.М.

за участю представників:

представників позивача – Дурач О.А., Гребенюк В.В.

представників відповідача – Федоренко О.А., Демчан А.В.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від27.09.2007 року по справі№2а-1399/07

за позовомПП «Техно-імпорт»

до                  ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

про                 скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Техно-імпорт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Дзержинського району м. Харкова № 0001902305/0 від 29.05.07 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватного підприємства "Техно-імпорт" був задоволений і скасоване оскаржене повідомлення-рішення ДПІ Дзержинського районі м. Харкова № 0001902305/0 від 29.05.07 р. Крім того на користь позивача з ДПІ Дзержинського районі м. Харкова були стягнуті витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,4 грн.

Відповідач не погодився з постановою суду і звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.07 р. по справі № 2а-1399/07 скасувати в повному обсязі та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п. 11.5 ст. 11  Закону України „Про ПДВ" та п. 19 "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.97 р.

Позивач письмові заперечення проти апеляційної скарги не подавав, але його представники в судовому засіданні проти доводів апелянта заперечували, наполягаючи на законності та обґрунтованості судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши судове рішення, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення представників позивача, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав  з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, яким були визначені податкові зобов’язання по ПДВ в сумі 949572,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 474786,0 грн., є акт № 4075/2305/31798061 від 24.05.07 р. про результати комплексної планової виїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.06 р. по 31.12.06 р.

При проведенні перевірки перевіряючими були виявлені порушення підприємством вимог п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про ПДВ" та п. 19 "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.97 р., пов’язані з тим, що позивач протягом 2006 р. під час розмитнення товарів, які надходили по зовнішньоекономічним контрактам, виписав 55 податкових векселів на загальну суму 1420157,0 грн., в т.ч. 3 векселі 1-ї категорії на загальну суму 93357,7 грн., які були погашені грошовими коштами та 52 векселі 2-ї категорії на загальну суму 1326800,0 грн., які були погашені шляхом включення до складу податкових зобов'язань по рядку 6+ Декларації по ПДВ. У наступному податковому періоді підприємство включало суму векселя до складу податкового кредиту рядок 12.2 Декларації. Всього до складу податкового кредиту за 2006 р. включено таким чином ПДВ в сумі 949572,0 грн.

За висновками відповідача включення позивачем сум вищезазначених податкових векселів 2-ї категорії до складу податкового кредиту наступних податкових періодів є неправомірним, оскільки зобов'язання за ними не було сплачено грошовими коштами до бюджету.

Колегія суддів, погоджуючись із загальними висновками суду першої інстанції, вважає необхідним зауважити, що ці висновки були зроблені у відсутності в матеріалах справи документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, документів податкової звітності, які є обов’язковими для визначення наявності підстав для включення відповідних сум ПДВ по податковим векселям до податкових зобов’язань та до податкового кредиту по ПДВ відповідного періоду, без дослідження вищевказаних документів. Тобто судом першої інстанції при розгляді справи не були дотримані принципи офіційного з’ясування всіх обставин у справі. 

Як наполягає позивач, а його представник в поясненнях в судовому засіданні, визначаючі податкові зобов'язання за відповідні звітні податкові періоди 2006 р., за які проводилася перевірка, підприємство керувалося приписами абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про ПДВ", в якому зазначено, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

З аналізу наведеної норми випливає, що право на її застосування у платника податку виникає в разі наявності на дату поставки податкового векселя органу митного контролю підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю.

На пропозицію суду апеляційної інстанції позивачем до матеріалів справи надані докази того, що факт наявності у підприємства на дату поставки кожного зі спірних податкових векселів органу митного контролю відповідної суми бюджетного відшкодування підтверджується податковими деклараціями, показники яких відповідачем не заперечуються, оскільки позапланові документальні перевірки відповідно положенням п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» не проводилися.

Таким чином, зобов'язання підприємства за спірними податковими векселями були самостійно погашені підприємством за рахунок податкового кредиту у складі загальної суми податкового зобов'язання за відповідні звітні періоди.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснює, що дії позивача є неправомірними, оскільки в порушення вимог п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про ПДВ" та Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ №1104 від 01.10.97 р., суми податку не були сплачені грошовими коштами до бюджету.

Судом першої інстанції зроблені вірні висновки стосовно того, що в п. 1.16. ст. 1 Закону України "Про ПДВ" визначено, що податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати ПДВ, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Відповідно п. 11.5 ст. 5 Закону України "Про ПДВ" з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк; платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.

При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету. Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Також слід відмітити, що в п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про ПДВ" передбачений різний порядок використання податкового векселя у залежності від обставин, які мають місце в господарській діяльності платника податку і обмежувати право платника податку використовувати той чи інший порядок при наявності для цього відповідних підстав органу ДПС Законом повноважень не надано.

Таким чином Закон передбачає два варіанти погашення податкового векселя - шляхом перерахування коштів (зобов'язань за векселем) до бюджету у місячний термін або шляхом включення зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість (зобов'язань за податковою декларацією). В обох випадках вексель вважається погашеним.

Згідно п. 7.2.7 ст. 7 Закону «Про ПДВ» у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ, або погашений податковий вексель.

Визначена останнім реченням п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про ПДВ» така умова застосування права на податковий кредит як погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету визначає обов'язковість сплати суми податкових зобов'язань за податковою декларацією, а не за векселем, що, як вбачається з наведених вище норм, не є тотожними поняттями. На час настання термінів сплати коштів згідно декларації з ПДВ зобов'язань за векселем взагалі не існує.

Відповідачем у апеляційній скарзі, а його представниками в судовому засіданні не заперечувалася сплата позивачем до бюджету сум податкових зобов’язань по ПДВ, визначених у податкових деклараціях за відповідні звітні періоди. Оскільки чинне законодавство не передбачає сплату до бюджету суми податку по податковим векселям   одночасно з використанням способу погашення векселя шляхом включення суми зобов'язань за векселем до податкової декларації з ПДВ, така позиція є суперечливою, зважаючи на те, що у такому разі застосування водночас обох погашення векселя подвоює загальну суму податку до сплати у порівнянні з безпосереднім погашенням векселя грошовими коштами.

Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини, підстав для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.07 р. по справі № 2а-1399/07 не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від27.09.2007 року по справі№2а-1399/07 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від27.09.2007 року по справі№2а-1399/07 за позовом ПП «Техно-імпорт» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                                                                       Ю.М. Філатов

Судді                                                                                                        Н.С. Водолажська

Н.В. Шевцова

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 02.06.2008 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                    Н.С. Водолажська