Вирок № 20629857, 03.01.2012, Оболонський районний суд міста Києва

04.01.2012 Справа № 1-1172/11

Справа N 1-1172/2011 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2012 року Оболонський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Мамонтової І.Ю.

при секретарях - Рахуба І.Л.

- Сагей Л.І.

за участю прокурора - Будник О.М.

за участю захисника - ОСОБА_2

за участю потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.02.2011 року за ст.185 ч.1 КК України до 100 годин громадських робіт (не відбута частина покарання складає 88 годин)

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Глухів, Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України

У С Т А Н О В И В:

29.07.2011 року близько 22:30 год. ОСОБА_4, який знаходився у стані алкогольного спяніння, та ОСОБА_5, перебуваючи на території авто мийки, розташованої по АДРЕСА_4, діючи за попередньою змовою, заволоділи транспортним засобом, який належав на підставі доручення ОСОБА_3, а саме автомобілем марки 540», держаний номерний знак НОМЕР_1. ОСОБА_4 після того, як вигнав автомобіль 540»з території авто мийки, запропонував ОСОБА_5 покататись на даному автомобілі, на що останній погодився. Після цього ОСОБА_4 за допомогою ключа відчинив автомобіль, сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_5 сів на переднє пасажирське сидіння. Під час руху ОСОБА_4 не справився з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду, внаслідок чого автомобілю були спричинені механічні пошкодження, що завдало ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 10979 грн. 32 коп.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України не визнав та не визнав цивільний позов. Суду показав, що він та ОСОБА_4 працювали на авто мийці по АДРЕСА_4. 29.07.2011 року біля 21.00год. на авто мийку підїхав автомобіль «БМВ». Так як бокси були зайняті водій залишив йому ключі від автомобіля та сказав, що повернеться через годину. Він загнав автомобіль до боксу. Коли потерпілий повернувся, він віддав йому ключі та сказав, що автомобіль ще не помили. Тоді ОСОБА_3 віддав ключі від автомобіля ОСОБА_4 і сказав, що повернеться за ним через годину. Він (ОСОБА_5.) пішов мити інший автомобіль, а через деякий час до нього підійшов ОСОБА_4 та запропонував поїхати за сигаретами і він погодився. ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля «БМВ», а він сів на переднє пасажирське сидіння. Під час руху на автомобілі ОСОБА_4 наїхав на якусь то перешкоду. Не визнає себе винним у звязку з тим, що ключі від автомобіля були у ОСОБА_4, він сів до автомобіля на пропозицію ОСОБА_4, керував автомобілем ОСОБА_4, а також він не знав, чи дозволяв ОСОБА_3 керувати автомобілем ОСОБА_4 При прийомі на роботу, їх попереджали, що вони не мають право без дозволу клієнта залишати на автомобілі межі авто мийки.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України визнав та повністю визнав цивільний позов. Суду показав, що він та ОСОБА_5 працювали на авто мийці по АДРЕСА_4. 29.07.2011 року біля 21.00год. на територію авто мийки приїхав клієнт, залишив ключі від автомобіля ОСОБА_5, який і загнав автомобіль «БМВ»до боксу. Потім ОСОБА_5 сказав йому (ОСОБА_4.) помити цей автомобіль, так як була його черга. Коли ОСОБА_3 повернувся, ОСОБА_5 віддав йому ключі та сказав, що автомобіль ще не помили. Тоді ОСОБА_3 знову віддав ключі від автомобіля ОСОБА_5 і сказав, що повернеться за ним через годину. Після цього ОСОБА_5 вставив ключі до замку запалення автомобіля БМВ. Після миття, він (ОСОБА_4.) вигнав автомобіль з боксу та припаркував на відстані 50 м від території авто мийки. Потім він запропонував ОСОБА_5 поїхати на цьому автомобілі за сигаретами, на що останній погодився. Він сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_5 на переднє пасажирське сидіння. Під час руху він вчинив наїзд на перешкоду, а потім їх затримали працівники ДАІ. При прийомі на роботу, їх попереджали, що вони не мають право без дозволу клієнта залишати на автомобілі межі авто мийки. ОСОБА_3 не дозволяв їм їздити на автомобілі за межами авто мийки.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що автомобіль 540», держаний номерний знак НОМЕР_1, належить йому на підставі довіреності від 25.06.2011 року. 29.07.2011 року біля 21.00год. він приїхав на своєму автомобілі на авто мийку. Бокси були зайняті і він віддав ключі від автомобіля ОСОБА_5, щоб той загнав його автомобіль до боксу, а після миття вигнав з боксу та припаркував. Дозволу на керування за межами авто мийки він нікому не давав. Коли він повернувся, то побачив, що автомобіль ще не помитий. ОСОБА_5 повернув йому ключі, але він знову їх віддав ОСОБА_5 та пішов. Повернувшись через годину він виявив відсутність свого автомобіля та побачив, що також немає ОСОБА_5 Тоді він викликав працівників міліції, які й знайшли його автомобіль. В той день він взагалі не спілкувався з підсудним ОСОБА_4 Просить стягнути з підсудних 18000 грн. завданих збитків, з яких 7000 грн. складає моральну шкоду, а різниця це матеріальна шкода, завдана йому злочином. Моральна шкода йому завдана у звязку з тим, що він протягом трьох місяців не може користуватись автомобілем, а підсудні жодного разу не запропонували відшкодувати йому завдані збитки.

Із показань свідка ОСОБА_6, які він давав на досудовому слідстві та які були оголошені та перевірені під час судового слідства (а.с.40-41) убачається, що він являється фізичною особою підприємцем та займається наданням послуг з миття автомобілів, у звязку з чим орендує приміщення, розташоване по АДРЕСА_4. 30.07.2011 року близько 00.30год йому зателефонував адміністратор авто мийки та повідомив, що з території авто мийки викрадено автомобіль БМВ. Також адміністратор сказав, що це зробили їх працівники. По приїзду на авто мийку він побачив працівників міліції, які повідомили, що працівники авто мийки вкрали автомобіль та їх було затримано неподалік від авто мийки. Ці працівники працювали у нього на випробувальному терміні.

Із протоколу очної ставки від 14.08.2011 року (а.с.42-48) убачається, що і ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтвердили той факт, що ОСОБА_4, перед тим, як сісти за кермо автомобіля, запропонував ОСОБА_5 проїхатись на автомобілі БМВ-540, на що останній погодився.

Із протоколів очних ставок від 14.08.2011 року (а.с.49-54, 55-60) убачається, що потерпілий ОСОБА_3 підтвердив той факт, що він не давав дозволу працівникам авто мийки користуватись його автомобілем.

Згідно протоколу огляду місця події від 30.07.2011 року та фото таблиць (а.с.9-14) було оглянуто авто мийку, яка містить в собі два бокси для миття автомобілів.

Згідно протоколу огляду місця події від 30.07.2011 року, план-схеми та фото таблиць (а.с.15-23) було оглянуто автомобіль БМВ-540, державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився на дорозі на перехресті вулиць Майорова-Полярній в м.Києві. На момент огляду автомобіль мав пошкодження переднього правого крила, передньої правої двері, правого дзеркала заднього виду, правої пасажирської двері, переднього бамперу, правої фари, правого підкрилка, диска переднього колеса, диска заднього колеса.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.29) автомобіль БМВ-540, державний номерний знак НОМЕР_1, належить ОСОБА_7.

Відповідно до довіреності від 14.02.2011 року (а.с.254) ОСОБА_7 передав ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у володіння автомобіль БМВ-540, держаний номерний знак НОМЕР_1, з правом, окрім іншого, одержання кожним грошових коштів по відшкодуванню заподіяної шкоди.

Відповідно до довіреності від 25.06.2011 року (а.с.253) ОСОБА_10 передав ОСОБА_3 та ОСОБА_11 у володіння автомобіль БМВ-540, держаний номерний знак НОМЕР_1, з правом, окрім іншого, одержання кожним грошових коштів по відшкодуванню заподіяної шкоди.

Відповідно до висновку КМНКЛ «Соціотерапія»від 30.07.2011 року (а.с.31) ОСОБА_4 на момент обстеження знаходився у стані алкогольного спяніння.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи по оцінці транспортного засобу та додатків до неї (а.с.66-79) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля БМВ-540, держаний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок пошкодження автомобіля складає 10979,32 грн.

Згідно розписки (а.с.39) автомобіль “БМВ-540”, державний номерний знак НОМЕР_1 повернуто потерпілому ОСОБА_3

Оцiнюючи показання пiдсудного ОСОБА_5, суд вважає, що він свідомо не правдиво пояснював про обставини вчиненого ним злочину i розцінює їх одним із засобів захисту своїх прав і інтересів та намаганням уникнути відповідальності за вчинене.

Відповідно до розяснень, які містяться у п.15 Постанові № 14 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року, із змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі. Окрім того, згідно п.16 вказаної постанови, заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб має місце у випадках, коли дві особи і більше заздалегідь, тобто до початку виконання дій, які становлять обєктивну сторону складу злочину, домовилися про спільне його вчинення, незалежно від того, хто з них керував цим засобом.

Під час судового слідства встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 не давав працівникам авто мийки дозволу на вилучення його транспортного засобу з будь-якою метою. Також встановлено, що ще до початку вчинення злочину, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 проїхатись на автомобілі БМВ-540, на що останній погодився та сів на пасажирське сидіння, а ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля. При цьому, обидва підсудних показали, що при прийомі на роботу, їх попереджали, що вони не мають право без дозволу клієнта залишати на автомобілі межі авто мийки

Вказані обставини дають суду підстави судити про те, що ОСОБА_5 усвідомлював протиправність їх з ОСОБА_4 дій та свідомо на це пішов.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону під час проведення досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій підсудних та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не убачається.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах предявленого їм обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (кожного) в судовому засіданні доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ст.289 ч.2 КК України, тому, що він вчинив умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ст.289 ч.2 КК України, тому що вiн вчинив умиснi дії, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_4, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4, згідно ст.67 КК України, суд визнає те, що злочин вчинено особою, яка перебувала в стані алкогольного спяніння.

Суд вважає за необхідне виключити як обтяжуючі покарання ОСОБА_4 обставини "вчинення злочину повторно" та “вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб”, оскільки у відповідності до ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини Кримінального Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

На пiдставi викладеного, враховуючи те, що злочин ОСОБА_4 вчинив протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком, суд вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі, тому що це покарання необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів та не знаходиться підстав для застосування щодо нього ст.ст.69, 75 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

Обставин, що помякшують та обтяжують покарання ОСОБА_5, згідно ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає за необхідне виключити як обтяжуючу покарння ОСОБА_5 обставину “вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб”, оскільки у відповідності до ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини Кримінального Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

На підставі викладеного, за відсутністю обставин, які помякшують покарання, з урахуванням відношення ОСОБА_5 до вчиненого, суд вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі, тому що це покарання необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів та не знаходиться підстав для застосування щодо нього ст.ст.69, 75 КК України, але враховуючи те, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності у мінімальних межах, передбачених санкцією ч.2 ст.289 КК України.

Вирішуючи питання по цивільному позову в частині стягнення матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити його у повному обсязі на суму завданого злочином матеріального збитку -10979,32грн.

Вирішуючи питання по цивільному позову в частині стягнення моральної шкоди та визначаючі її розмір, суд виходить з норм цивільного законодавства, а саме зі ст.23 ЦК України, та враховує характер і тривалість моральних страждань потерпілого, істотність вимушених змін в його життєвих стосунках, обставини, за яких заподіяно потерпілому шкоду, ступень вини підсудних, та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди частково на суму 3000 грн., оскільки заявлена потерпілим сума 7000 грн. є завищеною та не відповідає фактично понесеним моральним втратам.

Враховуючи те, що підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили злочин без корисливого мотиву та при наявності невідшкодованого завданого злочином збитку, суд вважає за можливе не застосовувати до підсудних додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з підсудних судові витрати, повязані з проведенням експертизи.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді пяти років позбавлення волi без конфіскації майна.

На пiдставi ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного судом покарання невідбутої частини покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.02.2011 року призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді пяти років пяти днів позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_4 залишити без змін взяття під варту.

Строк вiдбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 22.11.2011 року.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді пяти років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_5 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, забравши його під варту з зали суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 03.01.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_3 10979,32грн. завданої матеріальної шкоди та 3000,00 грн. завданої моральної шкоди, а всього стягнути 13979,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 за послуги експерта 696,60 грн. (одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, УДК у Київській області, р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).

Стягнути з ОСОБА_5 за послуги експерта 696,60 грн. (одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, УДК у Київській області, р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).

Речовий доказ по справі, а саме автомобіль 540», держаний номерний знак НОМЕР_1 повернути його законному володільцю ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суд міста Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом пятнадцяти діб з моменту проголошення, а засудженими - протягом пятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.

Суддя І.Ю.Мамонтова