Ухвала суду № 20628820, 13.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-252/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Файдюка В.В.,

суддів: Маслія В.І., Чаку Є.В.,

при секретарі Проказіні О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії ГПУ “Полтавагазвидобування” на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000241502/3 від 03.12.2010 року, №0000231502/3 від 03.12.2010 року, № 0000221502/3 від 03.12.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, представник ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

07.12.2011 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду від начальника Карлівської МДПІ надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач повідомляє про прийняття рішення про списання неузгоджених податкових зобовязань станом на 01.01.2011 року та несплачених станом на 01.06.2011 року згідно податкових повідомлень-рішень № 0000241502/0, №0000231502/0, № 0000221502/0 від 25.05.2010 року, та у звязку з чим просить визнати нечинною постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2011 року та закрити провадження у справі № 2а-252/11/2670.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Карлівською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку філії ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»газопромислового управління «Полтавагазвидобування»з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ-й квартал 2008р., про що складено Акт №171/00153100 від 29.04.2010р.

Перевіркою встановлено, зокрема, несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, природний газ та газовий конденсат) із затримкою на 70 календарних днів, чим порушено п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат» та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі висновків перевірки, 03.12.2010р. Карлівська МДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: №0000241502/3 яким позивача зобовязано сплатити штраф в сумі 13 660 грн. за платежем: плата за видобуток, пошук та розвідку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення за затримку на 70 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, №000023150250/3 яким позивача зобовязано сплатити штраф в сумі 17 510 грн. за платежем: плата за видобуток, пошук та розвідку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, за затримку на 70 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, №0000221502/3 яким позивача зобовязано сплатити штраф в сумі 60961,98 грн. за платежем: плата за видобуток, пошук та розвідку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, за затримку на 70 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Позивач не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та мотивує це тим, що плата за користування надрами для видобування корисних копалин не є податком, збором, обовязковим платежем, оскільки її справляння не передбачено Законом України «Про систему оподаткування».

Крім цього, позивач зауважує, що справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин передбачено постановою Кабінету Міністрів України та Інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами проте, не включено до Закону України «Про систему оподаткування», можна зробити висновок, що плата за користування надрами не є податком ( податковим зобов'язанням).

Відповідач заперечує з огляду на те, що ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та збір за спеціальне використання природних ресурсів, а тому доводи позивача вважає безпідставними.

Зазначені податкові повідомлення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, проте були залишені без змін, а скарги позивача без задоволення

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.11 ст. 1 цього Закону, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 22.03.2001р. (постанова діяла на момент існування правовідносин між сторонами та втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 27.12.2010р.) затверджено Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат.

Згідно п. 2 Порядку платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які видобувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих у встановленому законодавством порядку (далі - платники).

Відповідно до п. 5. Порядку платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати (далі - податковий розрахунок), у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою ДПА.

Згідно п. 8 цього Порядку у звітному (податковому) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декаду в розмірі однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній звітний (податковий) період.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, сплачується платником до Державного бюджету України протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Перевіркою встановлено невчасну сплату (затримано на 70 дні) позивачем узгодженого податкового зобовязання по рентній платі за видобуток, пошук та розвідку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення на загальну суму 460659,90 грн., визначених позивачем у податкових розрахунках з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2008 року, з граничним строком сплати 19.11.2008р.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем сплачено зобов'язання у розмірі 68 300 грн. із затримкою 70 календарних днів згідно розрахунку №13049 від 10.11.2008р., 87 550 грн. згідно розрахунку №13048 від 10.11.2008р., 304 809,90 грн. згідно розрахунку №13047 від 10.11.2008р. 28.01.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача зазначених обставин не заперечував та визнав, що фактично строк було пропущено, а лише зазначив, що справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин не включено до Закону України «Про систему оподаткування», а тому, плата за користування надрами не є податком.

Згідно ст. 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: платежів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів; акцизного збору. Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до пунктів 12, 13 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Пунктом 3 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено, що об'єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин або видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства), який визначається платником за відповідною інструкцією.

Згідно п. 4 Порядку вартість видобутих корисних копалин за звітний (податковий) період обчислюється платником з урахуванням обсягу готової продукції, що перебуває на складі гірничодобувного підприємства, та більшої її величини, обрахованої за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин або за їх розрахунковою вартістю.

Відповідно до п. 15 Порядку платник до закінчення визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби саме це положення Позивачем дотримано.

Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми платежів, повноту і своєчасність їх внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із законодавством (п. 18 Порядку).

Порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин регламентовано також Інструкцією «Про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин», яка затверджена спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України №207/472/51/157 від 30.12.1997р. (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства праці та соціальної політики України N51/128/307/128 від 13.06.2000р.) (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 даної Інструкції базовий податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу. Абзацом другим даного пункту передбачено, що розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин складаються користувачами надр та їх філіями, зазначеними в пункті 2.2 цієї Інструкції, щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Абзацом третім п. 6.1 ст. 6 Інструкції передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності, що обліковується в органі державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, додатково протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає (надсилає) копію розрахунку до органу державної податкової служби, у якому він зареєстрований, з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал розрахунку, а також копію платіжного документа.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за, порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає необґрунтованими доводи позивача проте, що плата за користування надрами для видобування корисних копалин за користування надрами не є податковим зобовязанням і вважає, що позивач зобовязаний згідно чинного законодавства дотримуватись порядку їх сплати.

З огляду на те, що наявними і матеріалах справи доказами та поясненнями представника позивача доведено факт пропуску позивачем строку погашення податкового зобовязання та з врахуванням того, що податковий орган, як субєкт владних повноважень довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України судова колегія,

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії ГПУ “Полтавагазвидобування” залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: В.І. Маслій

Є.В. Чаку

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 14.12.2011р.