Ухвала суду № 20619601, 06.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2100/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Мельничука В.П., Федотова І.В., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «ПРЕМЄР КОНСАЛТ»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В звязку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за період з 12 травня 2010 року по 16 червня 2010 року, про що складено Акт від 16 червня 2010 року № 3910/07-10/32488570.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 7.4.5 п.7.4., п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

На підставі проведеної перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В1»від 02 липня 2010 року № 00000880710/0, яким збільшено суму податкового зобовязання на 5274,00 грн. та за результатами адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення рішення № 00000880710/1, № 00000880710/2 від 12 серпня 2010 року, від 27 жовтня 2010 року відповідно.

Як вбачається з Листа Відповідача про надання пояснень та документальних підтверджень від 13 травня 2010 року № 16581/10/07-015, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 120), Відповідач просив Позивача надати підтверджуючі документи (копії податкових накладних, копії завірених реєстрів отриманих і виданих податкових накладних, договори відповідно до якого придбано товар, завірені копії первинних документів та інші) щодо заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано Відповідачем, вищезазначений Лист отримано Позивачем лише 15 червня 2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 121), тобто, Позивач не мав можливості своєчасно надати витребувані Відповідачем документи.

Відповідно до п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого відповідним Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (далі Методичні рекомендації), у разі неотримання пояснень, передбачених пунктом 4.2 Методичних рекомендацій, протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту платником ПДВ (отримувачем) працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб передає перелік таких платників до підрозділу податкової міліції з наданням інформації про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запит тощо) для здійснення заходів, передбачених пунктом 6.2 розділу VI Методичних рекомендацій.

Згідно із п. 6.2 Методичних рекомендацій, працівник підрозділу податкової міліції після отримання інформації від підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб про незнаходження платника ПДВ за вказаними в реєстраційних документах даними, переліку платників ПДВ, які не надали відповідні документи на запит органу ДПС (з наданням працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб інформації про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запит тощо)) зобов'язаний встановити місцезнаходження платника ПДВ, суб'єкта господарювання незареєстрованого платником ПДВ. У разі підтвердження відсутності платника ПДВ, суб'єкта господарювання, не зареєстрованого платником ПДВ, за його місцезнаходженням, встановити місцезнаходження його засновників, посадових осіб, провести їх опитування щодо здійснення господарських операцій (поставки товарів, послуг, відвантаження товарів, фактичного виконання робіт, транспортування, зберігання товарів по ланцюгу постачання товару до його споживача), виписки податкових накладних, виявлення активів платника ПДВ та ін. Проводиться перевірка згідно з вимогами ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України на предмет наявності ознак фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, інших злочинів.

Про проведену роботу підрозділ податкової міліції зобов'язаний повідомити підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб та податкового контролю в письмовому вигляді протягом п'яти днів з моменту отримання службової записки від вказаних підрозділів.

Відповідно до абз. 4 п. 3.7.1 Методичних рекомендацій, якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб запрошує платника ПДВ для складання Акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою наказом N 166, та направляє повідомлення-рішення відповідно до наказу N 253.

Відповідачем не дотримано вимог вищезазначених Методичних рекомендацій, тобто не здійснено заходів щодо звернення до відповідних структурних підрозділів державної податкової служби для вирішення питання про отримання необхідних документів, крім того, при виявленні помилок не запрошено Позивача для складення Акта.

Крім того, Позивачем так і не отримано Акт проведення перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення рішення.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із частиною першою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими судом першої інстанції, а саме: податковими накладними, Актами приймання-здачі робіт, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 64-103) та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства.

В звязку з вищезазначеним, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В звязку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись частиною другою ст. 71, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Мельничук В.П.

Федотов І.В.