Рішення № 20618963, 05.01.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.01.2012

Справа № 2-136

2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

„05 січня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Кучеренко Н.В.

при секретарі Фєдєчкіної А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Васильченка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Цвет»про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить зобовязати ТОВ НВП «Цвет»усунути перешкоди в користуванні належної їй, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 063437, виданого 21 листопада 2000 року, земельної ділянки площею 4,31 га, яка розташована на території Новенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, шляхом повернення належної їй на праві власності земельної ділянки в триденний термін з моменту набрання судовим рішенням законної сили, зазначивши, 03.01.2007 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, яку на підставі акту прийому - передачі вона передала відповідачу в оренду. Однак до теперішнього часу договір оренди земельної ділянки, у ДП "Центр державного земельного кадастру" не зареєстровано, що є порушенням вимог ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі", ст. 125 ЗК України. Оскільки відповідач до теперішнього часу користується належною їй на праві приватної власності земельною ділянкою без достатньої правової підстави, вона підлягає поверненню в її користування.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, повністю підтримав доводи позовної заяви.

Представник відповідача Васильченко Р.А. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що підстав для повернення земельної ділянки позивачу немає, оскільки фактично договір оренди виконаний. Так 03.01.2007 року на підставі акту прийому - передачі позивач передала відповідачу вказану земельну ділянку в оренду, відповідач прийняв її, користується нею, належним чином обробляє її, в даний час на земельній ділянці засіяна гірчиця, і у випадку повернення земельної ділянки позивачці, відповідачу будуть завдані матеріальні збитки. Крім того, відповідач протягом всього періоду, належним чином сплачує позивачці орендну плату. Також на сьогоднішній час договір оренди земельної ділянки передано в ДП "Центр державного земельного кадастру" для реєстрації і після новорічних свят договір буде зареєстровано.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до вимог ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 063437, виданого 21 листопада 2000 року Новенською сільською радою, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,31 га, яка розташована на території Новенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області /а.с.5/.

За ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для продовження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, повязані з орендною землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

03 січня 2007 року між ОСОБА_3 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Цвет»було укладено договір оренди землі площею 4,31 га /а.с.6-7/.

За умовами договору оренди від 03.01.2007 року орендар Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Цвет»прийняв від ОСОБА_3 в строкове платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із п. 8 вищевказаного договору, договір укладено на 10 років.

У відповідності до п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1,25 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 455,72 грн. за загальну площу земельної ділянки в рік.

До договору оренди землі від 03.01.2007 року мається Додаток до договору /а.с.8/.

Згідно акту прийому-передачі обєкта оренди (земельної ділянки) від 03.01.2007 року ОСОБА_3 передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Цвет»прийняло земельну ділянку площею 4,31 га, розташовану на землях колишнього КСП «Зоря»на території Новенської сільської ради строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с.9/.

Оцінюючи доводи представників сторін щодо наявності підстав для повернення позивачці земельної ділянки, суд виходить з наступного:

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Таким чином, діючим законодавством України встановлено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно з пунктом 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 № 174, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації. Державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор) - структурні підрозділи державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Як вбачається з укладеного з позивачем договору, договір оренди від 03.01.2007 року не зареєстрований в ДП "Центр державного земельного кадастру".

Статтею 18 Закону "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про відсутність підстав для повернення позивачці земельної ділянки наданої відповідачу в оренду, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а доводи про фактичне виконання договору оренди землі між сторонами, не є тією обставиною, з якою чинне законодавство повязує виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 року, згідно із статтями 210 та 640 ЦК України правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації - не є вчиненим.

Оскільки договір оренди земельної ділянки від 03.01.2007 року не пройшов державної реєстрації, що вбачається з копії договору доданого до позову, отже й вказаний договір не є вчиненим.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 року, у цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги пятої ЦК України.

Так, згідно з ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа, зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, судом встановлено, що відповідач до теперішнього часу користується належною на праві приватної власності позивачці земельною ділянкою без достатньої правової підстави, оскільки до теперішнього часу вказаний договір оренди землі не пройшов державної реєстрації в ДП "Центр державного земельного кадастру", а отже вказаний договір не є вчиненим, а тому з урахуванням вимог чинного законодавства України, вказана земельна підлягає поверненню позивачці.

Також, з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Разом з тим, визначаючи розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з наступного:

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 року, який набрав чинності 01.11.2011 року, за розгляд заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому згідно ч.1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати, встановлюється Законом України «Про державний бюджет»на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2011 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» розмір мінімальної заробітної плати складає 941 грн.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду 13.12.2011 року за розгляд вказаної категорії справи повинна була сплатити судовий збір в розмірі 94,10 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, суд вважає необхідним повернути позивачці різницю сплаченої суми судового збору в більшому розмірі в сумі 4 гривень 40 копійок.

Керуючись ст. 8, 14 Конституції України, ст. ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 93, 125, 152 ЗК України, ст. ст. 13, 18, 20 Закону України «Про оренду землі», Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 року, ст.ст. 15, 57, 59, 107, 208, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Цвет»про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задовольнити повністю.

Зобовязати Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Цвет»усунути перешкоди в користуванні належної ОСОБА_3, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП №063437, виданого 21 листопада 2000 року, земельної ділянки площею 4,31 га, яка розташована на території Новенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, шляхом повернення належної ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки в триденний термін з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Цвет»судові витрати по справі в сумі 94 гривні 10 копійок.

Мелітопольському управлінню державного казначейства, яке знаходиться за адресою м. Мелітополь вул. К.Маркса, 5 повернути ОСОБА_3, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 різницю сплаченої суми судового збору в більшому розмірі в сумі 4 гривні 40 копійок з розрахункового рахунку № 31215206700013, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код 34676932, за квитанцією № П381/520269/1 від 13 грудня 2011 року, згідно якої було сплачено 98 гривень 50 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В. Кучеренко