Рішення № 20612391, 23.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2011 р.Справа № 11/17-4114-2011 За позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця";

До відповідача: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт";

про стягнення 21155 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 11.10.2011 р. за вх. № 6199/2011 ДП "Придніпровська залізниця" (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення штрафу в сумі 21 155,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 28.11.2011 р. за вх. №№ 40649/2011, 46650/2011, а також в судовому засіданні від 14.12.2011 р. надав пояснення по суті спору.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву від 10.11.2011 р. за вх. № 38423/2011, а 15.12.2011 р. за вх. № 43333/2011 надав клопотання про зменшення розміру штрафу до 2115,50 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Згідно залізничної накладної № 40932063 від 03.04.2011 р. ДП "ІМТП" на адресу ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" був відправлений вантаж (руда марганцева) у вагоні № 68565530.

Позивач вказує, що користуючись наданим йому ст. 24 Статуту залізниць України правом, 06.04.2011 р. на справних, перевірених вагах ПАТ "НЗФ", за участю прийомоздавальника станції було проведено переважування вагону № 68565530, в результаті якого виявлено, що у вагоні на 380 кг більше ніж зазначено в накладній, про що було складено комерційний акт серії АА № 038731/38 від 06.04.2011 р.

Позивач також стверджує, що працівниками станції при складанні комерційного акту застосовувалася норма граничного розходження у визначенні маси нетто - 0,2% від маси нетто, відповідно до вимог п. 27 Правил видачі вантажів та ст. 52 Статуту залізниць України. Фактична норма граничного розходження маси вантажу по накладній № 40932063 дорівнює - 135 кг., а при переважуванні вантажу виявлена різниця між масою вантажу, що вказана відправником у накладній з фактичною - 380 кг.

Посилаючись на ст.ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України, Позивач, за невірно зазначену масу вантажу нарахував Відповідачу штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, а саме 21 155,00 грн.

З урахуванням викладеного, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 21 155,00 грн. штрафу.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позов від 10.11.2011 р. за вх. № 38423/2011 зазначає, що дійсно за правилами статті 24 Статуту залізниць, залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статтею 122 Статуту залізниць встановлена відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, зареєстровані в Міністерством юстиції України 08.07.2002 № 567/6855.

Відповідач зауважує, що для визнання комерційного акту допустимим доказом щодо обставин, які є підставою для покладення відповідальності на суб'єкта відносин перевезення вантажів, необхідно перевірити дотримання порядку складання комерційного акту відповідно до вимог законодавства.

Згідно ч. 2 п. 9 Правил складання актів усі графи бланка акта мають бути заповнені та не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних, при цьому відповідно до п. 10 Правил, окрім інших комерційний акт підписує одержувач, якщо він брав участь у перевірці.

Відповідач наполягає на тому, що в наданому позивачем комерційному акті АА №038731 від 06.04.2011 р. в порушення п. 10 Правил складання актів відсутній підпис представника вантажоодержувача та в порушення п. 9 Правил графа де мав бути його підпис не заповнена, в наслідок чого, на його думку, комерційний акт АА №038731 від 06.04.2011 р. не може вважатись належним та допустимим доказом.

Відповідач також вказує на те, що комерційний акт складений позивачем в супереч п. 14 Правил видачі вантажів, згідно якого вантажі, що перевозяться в супроводі провідників відправників або одержувачів, а також вантажі, маса яких визначена розрахунками, обміром або умовно, видаються без перевірки кількості місць, стану й маси вантажу. Так, з залізничної накладної вбачається, що провідники ПП "Явір-2000" слідують до станції призначення. Тобто, вданому випадку вантаж перевозився в супроводі провідників одержувача тому мав видаватись без перевірки кількості місць, стану й маси вантажу. З наведеного Відповідач робить висновок про те, що перевірка маси вантажу, за результатами якої був складений комерційний акт, була проведена в супереч п. 14 Правил видачі вантажів.

З урахуванням вищезазначеного Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

В наданих 28.11.2011 р. за вх. №№ 40649/2011, 46650/2011, та в судовому засіданні від 14.12.2011 р. поясненнях по суті спору, Позивач, зокрема, зазначив, що в комерційному акті АА № 038731/38 зазначено, що зважування проводилось у присутності вантажоодержувача ОСОБА_3. Цей факт, на думку Позивача, підтверджується підписом цього працівника у Книзі зважування вантажів на вагонних вагах ф.ГУ-36, але в самому комерційному акті підпис ОСОБА_3 дійсно відсутній. Проте складений акт загальної форми ГУ - 23 № 4088 від 06.04.2011 р., пояснює відсутність його підпису, так як складений працівниками станції Нікополь саме за обставин не явки представника ПАТ "Нікопольський завод феросплавів". Зазначеним на думку Позивача спростовуються твердження Відповідача щодо порушення залізницею вимог п.п.9,10 Правил складання актів.

Позивач також вважає безпідставними твердження відповідача про порушення вимоги п.14 Правил видачі вантажів, оскільки переважування спірного вагону № 68565530 здійснювалось саме на підставі ст.24 Статуту залізниць України.

Окрім того позивач зазначив, що згідно п.9.8, 9.9 Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), кожна одиниця рухомого складу повинна мати розпізнавальні чіткі знаки і написи в т.ч. дати і місця проходження визначених видів ремонту, маси тари. На кожний вагон має вестись технічний паспорт (формуляр), що містить найважливіші технічні і експлуатаційні характеристики. В технічному паспорті вагона № 68565530 зазначена модель вагону 12-1505 і тара -21,1 тонн, які відповідають вимогам технічних характеристик. Фактично, після будування новий вагон тарується і визначена його маса тари трафаретом наноситься на борт вагону з обох боків.

Позивач вказує, що спірний вагон побудований в 1981 р. і в процесі експлуатації підлягав ремонту та модернізації, але це ніяк не могло суттєво вплинути на масу тари вагона, так як всі деталі вагону типові і вага їх однакова. При цьому, у разі можливого виконання робіт по вагону, в наслідок яких змінилась конструкція вагону (навіть до зміни моделі), в технічному паспорті та на трафареті вагону вносяться відповідні зміни.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає заперечення відповідача щодо впливу ремонту і модернізації на масу тари вагону необґрунтованими.

15.12.2011 р. за вх. № 43333/2011 Позивач надав клопотання про зменшення розміру штрафу до 2115,50 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно залізничної накладної № 40932063, Відповідачем 03.04.2011 р. зі ст. Іллічівськ, Одеської залізниці, на адресу ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" (ст. Нікополь, Придніпровської залізниці) у вагоні № 68565530 був відправлений вантаж, руда марганцева, у кількості 67400 кг.

Із зазначеної накладної вбачається, що вантаж було завантажено у вагон засобами відправника - ДП "Іллічівський морський торговельний порт". Маса вантажу визначена на 100 тонних вагах відправника. Правильність внесених відомостей у зазначеній накладній підтверджено відправником, а саме: наявні підписи см.зам.нач. 21 скл. Эдель М.А.

Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5048 (надалі - Правила), так і ст.23 Статуту залізниць України.

На станції призначення - Нікополь Придніпровської залізниці було здійснено контрольне, комісійне переваження вагону № 68565530, внаслідок чого виявлено надлишок вантажу у вагоні 380 кг., про що складено комерційний акта серії № АА 038731/38 від 06.04.2008 р.

Відповідно до ч.5 ст.307 ГК України, яка кореспондуються з ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 122 названого Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

В силу вимог ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Вантажовідправник ДП "Іллічівський морський торговельний порт" неправильно зазначив масу вантажу в залізничній накладній № 40932063, про що станцією Нікополь Придніпровської залізниці був складений комерційний акт серії № АА 038731/38 від 06.04.2008 р.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ДП "Придніпровська залізниця" про стягнення штрафу є правомірними.

Судом не приймаються до уваги заперечення Відповідача щодо неналежності та недопустимості комерційного акту серії АА № 038731/38, оскільки останній складений з додержанням приписів Статуту залізниць України та п.п.9,10 Правил складання актів.

Також слід зазначити, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку, сума штрафу складає 21155,00 грн.

Статтею 233 Господарського кодексу України та ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, у разі, якщо штрафні санкції надмірно великі.

Враховуючи те, що неправильне оформлення перевізних документів ДП "Іллічівський морський торговельний порт" не завдало істотних збитків або інших негативних наслідків позивачу, а також те ,що даний випадок є винятковим, а завищена маса не перевищує загальної вантажопідйомності вагону розмір штрафу на думку суду, також приймаючи до уваги скрутне фінансове становище ДП "Іллічівський морський торговельний порт", яке підтверджено наявними матеріалами справи, суд вважає, що можливе зменшення розміру стягуваного штрафу до 5000 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ДП "Придніпровська залізниця" підлягають задоволенню частково, в сумі 5000 грн.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код 01125672) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, п/р 26006000012, ДФ АБ “Експрес Банк”, м. Дніпропетровська, МФО 306964, код 01073828) штраф у розмірі 2115,50 грн., державне мито в сумі 211,55 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 23.12.2011 р.

Суддя Власова С.Г.