Рішення № 20612153, 22.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р. Справа № 5016/3594/2011(13/244)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 07.10.2011 р. № 1;

від відповідача ОСОБА_2, дов. від 23.09.2011 р. № 77,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна хімічна продукція”,

03115, вул. Святошинська, 34-а, м. Київ,

до Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна Компанія “Автомобільні дороги України”,

54029, вул. Галини Петрової, 2-а, м. Миколаїв,

про стягнення заборгованості в загальній сумі 45010 грн. 25 коп. за договором, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Міжнародна хімічна продукція” звернулося з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” ( надалі - ДП “Миколаївський облавтодор”, Підприємство) грошових коштів, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, у загальній сумі 45010 грн. 25 коп., з яких 36000 грн. основний борг; 3873 грн. 60 коп. сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; 3424 грн. 43 коп. - 8 % річних; 1712 грн. 22 коп. пеня, а також грошових коштів на відшкодування понесених судових витрат, посилаючись на те, що відповідач, усупереч умовам укладеного між ними договору поставки від 23.07.2010 р. № 2307-01, порушив свої грошові зобовязання щодо оплати поставленої продукції, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі.

У відзиві на позовну заяву ДП “Миколаївський облавтодор” позов не визнало, стверджуючи, що на укладення договору, по котрому предявленні грошові вимоги, директор філії “Березнегуватський райавтодор” ДП “Миколаївський облавтодор” (надалі Філія) не мав повноважень діяти від імені ДП “Миколаївський облавтодор”, оскільки згідно Положення про вказану Філію остання може укладати договори лише від імені і за дорученням директора Підприємства; що на отримання товару видавались довіреності Філією, а не підприємством, і це є порушенням бухгалтерського обліку. Крім того, на думку ДП “Миколаївський облавтодор” позивачем невірно застосовано встановлені індекси інфляції при визначені суми, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, а застосування нарахування у розмірі 8 % річних на суму вартості не оплаченого товару є надто великими. У звязку з цим, та з метою недопущення дестабілізації роботи підприємства, особливо в умовах зими, відповідач просить зменшити розмір підлягаючих до стягненню штрафних санкцій.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені у позовній заяві, відзиві на позов та письмових поясненнях відповідно.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору поставки від 23.07.2010 р. № 2307-01 та додатку № 1 від 26.07.2010 р. до нього ТОВ “Міжнародна хімічна продукція” зобовязалося поставити ДП “Миколаївський облавтодор” товар: УДОМ-3 кількістю 1000 кг. за ціною 36 грн. 00 коп. за одиницю загальною вартістю 36000 грн. 00 коп. за умови постачання зі складу постачальника у строк не пізніше 28.07.2010 р. та з покладенням на ДП “Миколаївський облавтодор” обовязку щодо здійснення оплати на підставі рахунку-фактури № СФ-2607-01 від 26.07.2010 р. з відстроченням платежу в термін не пізніше 06.08.2010 р.

На виконання умов цього договору та додатку № 1 до нього ТОВ “Міжнародна хімічна продукція” поставило відповідачу обумовлену договором продукцію на загальну суму 36000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною від 29.07.2010 р. № РН-060 та виданою Філією відповідача довіреністю від 26.07.2010 р. № 36.

На оплату вартості цієї продукції ТОВ “Міжнародна хімічна продукція” виставлено рахунок-фактура від 26.07.2010 р. № СФ-2607-01 на суму 36000 грн. Отримання вказаного рахунку-фактури ДП “Миколаївський облавтодор” підтверджено представником відповідача, проте оплату його до цього часу не здійснено.

Суд відхиляє доводи ДП “Миколаївський облавтодор” про те, що договір, у ході виконання котрого виник спір, підписано керівником Філії підприємства без належних повноважень, оскільки у тексті цього договору є застереження, що керівник Філії при укладені договору діє від імені ДП “Миколаївський облавтодор” на підставі довіреності № Юр/178 від 28.01.2010 р. Останню відповідач не спростував, а тому суд виходить з правомірності такого застереження, і визнає, що договір поставки від 23.07.2010 р. № 2307-01 є укладеним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підстав для визнання недійсним спірного договору суд не вбачає.

Суд також відхиляє доводи ДП “Миколаївський облавтодор” щодо відсутності належних доказів отримання за вказаним договором товару Підприємством, з посиланням на те, що довіреність на отримання товару видана Філією, а не Підприємством, тому що згідно Положення про Філію, остання самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань, встановлених Підприємством та договорів по інших замовниках (п.5.1), при цьому здійснює бухгалтерський та податковий облік і за їх правильність несе відповідальність (п.5.5). Контроль за діяльністю Філії здійснюється шляхом надання Підприємству статистичної, фінансової та бухгалтерської звітності, податкових декларацій та інформацій (п.5.8 Положення).

За викладених обставин, поставка позивачем товару за видатковою накладною від 29.07.2010 р. № РН-060 на підставі виданої Філією довіреності від 26.07.2010 р. № 36 за спірним договором доведена належними в розумінні ст.34 ГПК України доказами.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

ДП “Миколаївський облавтодор” не виконані грошові зобовязання по оплаті вартості поставленої ТОВ “Міжнародна хімічна продукція” товару, що є порушенням умов укладеного сторонами договору поставки і чинного законодавства, а тому, вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 36000 грн. є обґрунтованими.

Є обґрунтованими вимоги й щодо стягнення передбачених ст.625 ЦК України нарахувань на суму основного боргу та пені за прострочення виконання грошового зобовязання за укладеним сторонами договором. Разом з тим, виходячи з інтересів держави щодо здійснення діяльності по будівництву та ремонту автомобільних доріг, їх значимості у розвитку суспільно-економічних відносин, та ураховуючи важливість задач по утриманню доріг у зимовий період, що потребує значних фінансових витрат, а стягнення нарахувань та пені у визначеному позивачем розмірі може негативно вплинути на діяльність ДП “Миколаївський облавтодор”, суд визнає за можливе визнати ці обставини виключними, які згідно п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України дають право суду зменшити розмір неустойки.

Суд відхиляє викладені у відзиві на позовну заяву доводи щодо неправильності визначення розміру суми, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, з огляду на те, що ця сума позивачем визначена по кожному місяцю періоду з 01.08.2010 р. по 01.10.2011 р. прострочення окремо, за виключенням місяців, у котрих установлений індекс інфляції менший за 100 % (липень, серпень 2011 року), а розрахунок відповідачем здійснено, виходячи із середньомісячного індексу інфляції, включаючи місяці, в котрих установлений індекс інфляції менший за 100 %.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у сумі 36000 грн. - основний борг та в сумі 3873 грн. 60 коп. сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення грошових коштів у сумі 3424 грн. 43 коп. 8 % річних та в сумі 1712 грн. 22 коп. пеня частково, а саме, в сумі 1284 грн. 16 коп. та в сумі 100 грн. - пеня

Статтею 49 ГПК України, в редакції що діяла до 01.11.2011 р., тобто на момент звернення позивача до суду з даним позовом, передбачалось покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату державним митом позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позову на відповідача. При визначені розміру підлягаючих до стягнення витрат на оплату державним митом позовної заяви суд виходить з наступного.

Позивач згідно платіжного доручення від 10.10.2011 р. № 476 сплатив державне мито в сумі 457 грн. 17 коп., виходячи із загальної суми позовних вимог 45717 грн. 91 коп. У ході розгляду справи зменшив позовні вимоги до загальної суми 45010 грн. 25 коп. Судом задоволено позовні вимоги частково в загальній сумі 41257 грн. 76 коп., але не у звязку з недоведеністю позовних вимог у загальній сумі 45010 грн. 25 коп., а виходячи із права суду зменшити стягнення неустойки.

Отже, на користь ТОВ “Міжнародна хімічна продукція” з відповідача підлягає стягненню державне мито в розмірі 1 % від суми уточнених позовних вимог, а саме від 45010 грн. 25 коп., що становить 450 грн. 10 коп., а решту сплаченої суми державного мита, а саме 7 грн. 07 коп., належить повернути позивачу з державного бюджету.

У судовому засіданні 22 грудня 2011 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна хімічна продукція” задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна Компанія “Автомобільні дороги України”, 54029, вул. Галини Петрової, 2-а, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 31159920, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна хімічна продукція”, 03115, вул. Святошинська, 34 А, м. Київ, ідентифікаційний код 32774720, грошові кошти в загальній сумі 41257 грн. 76 коп., із яких 36000 (тридцять шість) грн. - основний борг; 3873 (три тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 60 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції; 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 16 коп. - 3 % річних; 100 (сто) грн. - пеня; а також кошти на відшкодування витрат на оплату державного мита в сумі 450 (чотириста пятдесят) грн. 10 коп. та витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Міжнародна хімічна продукція” з державного бюджету надмірно сплачене державне мито за платіжним дорученням від 10.10.2011 р. № 476 у сумі 7 (сім) грн. 07 коп. Видати довідку.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 30 грудня 2011 року.

Суддя Ю.М. Коваль