Рішення № 20612071, 26.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 Справа№ 5015/7191/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоріті Імпорт», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології», с. Зубра Пустомитівського району Львівської області

про: стягнення 24000,00 грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології», с. Зубра Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоріті Імпорт», м. Київ

про: визнання недійсним договору

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 13.12.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_2 представник (довіреність)

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 26.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоріті Імпорт», м. Київ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології», с. Зубра Пустомитівського району Львівської області про стягнення 24000,00 грн. заборгованості та судових витрат.

Ухвалою суду від 01.12.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2011 р.

12.12.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології», с. Зубра Пустомитівського району Львівської області на розгляд господарського суду подало зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоріті Імпорт», м. Київ про визнання недійсним договору № 15/08/11-1к від 15.08.2011 р.

Ухвалою суду від 14.12.2011 р. зустрічний позов визнано взаємно повязаним з первісним та його розгляд призначено в судовому засіданні на 20.12.2011 р.

20.12.2011 р. позивачем за первісним позов через канцелярію суду подано відзив на зустрічний позов, згідно якого просив у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. оголошувалась перерва до 26.12.2011 р.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання зявився, позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив первісний позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві, проти зустрічного позову заперечив з підстав наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання зявився, проти первісних позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, зустрічний позов підтримав, просив зустрічний позов задоволити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

15.08.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 15/08/11-1к (далі по тексту договір). Також сторонами укладено Додаток № 1 до договору Прайс-лист від 15.08.2011 р. та Додаток № 2 до договору Прайс-лист від 01.09.2011 р.

Згідно умов договору позивач зобовязавсяпродати (передати у власність) відповідача Товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказується у Прайс-листах, які є невідємними частинами даного Договору, а Покупець зобовязується його прийняти і в повному розмірі оплатити, відповідно до умов даного Договору.

Згідно видаткових накладних долучених до позовної заяви, а саме: № 1 від 15.08.2011 р. на суму 456 000,00 грн., № 2 від 15.08.2011 р. на суму 456 000,00 грн., № 3 від 15.08.2011 р. на суму 414 048,00 грн., № 47 від 31.08.2011 р. на суму 157 243,68 грн., № 48 від 31.08.2011 р. на суму 575 467,20 грн., № 49 від 31.08.2011 р. на суму 590 198,40 грн., № 50 від 31.08.2011 р. на суму 511 077,60 грн., № 51 від 31.08.2011 р. на суму 72 289,01 грн., № 52 від 31.08.2011 р. на суму 588 000,00 грн., № 1 від 23.09.2011 р. на суму 540 159,84 грн., № 2 від 23.09.2011 р. на суму 587 537,28 грн., № 3 від 23.09.2011 р. на суму 537 249,24 грн., № 30 від 27.09.2011 р. на суму 415 402,86 грн., № 31 від 27.09.2011 р. на суму 416 989,67 грн., № 32 від 27.09.2011 р. на суму 591 909,12 грн., № 33 від 27.09.2011 р. на суму 511 077,60 грн., № 34 від 27.09.2011 р. на суму 590 198,40 грн., позивачем відповідачу в період з 15.08.2011 р. по 27.09.2011 р. на виконання договору поставлено товар на загальну суму 8010848,90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання зобовязання боржником не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати таки обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 договору, розрахунки за даним договором проводяться в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що допускається оплата векселем.

Таким чином, договором не встановлено строків оплати за поставлений товар, а відтак, він визначається моментом предявлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата за поставлений товар була здійсненна частково шляхом передачі векселів за Актом прийому-передачі векселя від 14.10.2011 р.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обовязково відображається у відповідному договорі, що укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобовязання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобовязання щодо платежу за векселем.

Слід зазначити, що 18.10.2011 р. позивач передав відповідачу вимогу № 1-17/10 про оплату заборгованості у розмірі 24 000,00 грн. у семиденний строк, яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Таким чином, станом на момент звернення позивача за захистом своїх прав до суду відповідачем не було оплачено позивачу поставлений товар у розмірі 24000,00 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Доказів оплати заборгованості в розмірі 24000,00 грн. за поставлений по договору товар відповідачем суду не подано.

Стосовно зустрічного позову про визнання недійсним договору у звязку з відсутністю в директора компетенції для його підписання, то такий не підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що Статутом ТзОВ «ПРІОРІТІ ІМПОРТ» до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено затвердження договорів на суму, що перевищує 1 млн. грн. не підтверджується змістом Статуту «Пріоріті Імпорт»в редакції від 02.12.2010 р., чинній на момент укладення договору (надалі Статут), зокрема п. 9.11 Статуту, яким передбачено виключну компетенцію загальних зборів.

У п. 9.12 Статуту зазначено, що директор, серед іншого, укладає без довіреності від імені товариства будь-які не заборонені законодавством угоди і забезпечує їх виконання.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Стаття 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Вимогами ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Частиною 1 ст. 207 ГК України визначено, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В силу положень ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Таким чином, не заслуговує на увагу, оскільки спростовується матеріалами справи, зокрема Статутом, твердження позивача за зустрічним позовом про те, щодиректор ТзОВ «Пріоріті Імпорт»не володів необхідним обсягом дієздатності для підписання договору.

Крім того, відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює змінює і припиняє цивільні права та обовязки з моменту вчинення цього правочину.

Слід зауважити, що оспорюваний договір є чинний на даний момент, фактично виконується сторонами, а саме: позивач поставляє відповідачеві товар за цим договором, як було встановлено судом вище на підставі видаткових накладних, що вказує на прийняття цього договору до виконання позивачем. Також, відповідач частково оплатив цей товар, а позивач відповідно прийняв оплату. Додатково представником позивача подано в матеріали справи договір суборенди складських приміщень № 29/07/11-2о від 29.07.2011 р., де зберігається відповідний товар, що є предметом договору, у підтвердження того, що договір укладено між сторонами з метою настання конкретних передбачених ним правових наслідків, тобто передання позивачем у власність відповідача товару та отримання плати за нього.

Не доведено позивачем за зустрічним позовом і інших підстав, що передбачені законодавством України, за яких є можливим визнання недійсним договору в частині чи повністю.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю, а за зустрічним позовом є необґрунтованими, безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 92, 202, 203, 207, 215, 239, 241, 526, 530, 612, 626, 627, 712, ст.ст. 193, 207 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115,116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології», с. Зубра, вул. Б. Хмельницького, 144, Пустомитівський район, Львівська область (р/р 26002109599 у ЛФ АБ «Експрес-Банк», МФО 325956, код ЄДРПОУ 33133794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОРІТІ ІМПОРТ», м. Київ, вул. Бастіонна, 15/6 (р/р 26004007530001 в АКБ «ТК Кредит»у м. Київ, МФО 322830, код ЄДРПОУ 37318710) 24000 грн. 00 коп. заборгованості та 1411 грн. 50 коп. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України

4.У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5.Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.01.2012 р.