Ухвала суду № 20611865, 04.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

УХВАЛА

04.01.12 Справа № 28в/5014/1/2012.

Суддя Семендяєва І.В., розглянувши матеріали

за позовом Первинної профспілкової організації відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова»Державного підприємства «Луганськвугілля»професійної спілки працівників вугільної промисловості України, м. Зоринськ

до Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова», м. Зоринськ

про стягнення 20985 грн. 15 коп.

в с т а н о в и в:

Первинна профспілкова організація відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова»Державного підприємства «Луганськвугілля»професійної спілки працівників вугільної промисловості України звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» про стягнення 20985 грн. 15 коп. заборгованості по сплаті коштів для виплати винагороди за вислугу років та премії обраним та найманим штатним робітникам профспілкової організації.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Підставою свого позову позивач зазначає порушення відповідачем вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Кодексу законів про працю України, Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об’єднаннями власників), що діють у вугільній промисловості, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості, умов колективного договору ДП «Луганськвугілля»та колективного договору ВП «Шахта «Ніканор-Нова», Умов оплати праці, Положення про преміювання робітників ДП «Луганськвугілля», Положення про преміювання робітників шахти «Ніканор-Нова». В позові позивач посилається на приписи ст. 174 Господарського кодексу України і визначає укладений між позивачем та відповідачем колективний договір господарським зобов’язанням у відповідності до цієї статті Господарського кодексу України.

Наявні відносини між позивачем та відповідачем, враховуючи предмет та підставу поданого позову, свідчать про те, що дані правовідносини випливають саме з трудових правовідносин.

Кодекс законів про працю України, на якій посилається позивач, визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Колективний договір, умови якого порушені (а тим самим і права позивача), за своєю правовою природою сприяє регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів.

Отже, колективний договір регулює лише трудові правовідносини, за своєю правовою природою він не є господарським зобов’язанням.

Крім того, відповідно до ст. 4 Господарського кодексу України трудові відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

Таким чином, даний спір не є господарським та не підвідомчий господарським судам України.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже, зі змісту наведених вище статей вбачається, що даний позов не підлягає розгляду в господарських судах України, даний спір повинен бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Таким чином, у прийнятті позовної заяви слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви Первинної профспілкової організації відокремленого виробничного підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» Державного підприємства «Луганськвугілля» професійної спілки працівників вугільної промисловості України відмовити.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Первинної профспілкової організації відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова»Державного підприємства «Луганськвугілля»професійної спілки працівників вугільної промисловості України, м. Зоринськ, вул. Кірова, 1, ідентифікаційний код 21761996, судовий збір у сумі 1411 грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням № 127 від 20.12.2011.

3. Позовні матеріали на 62 аркушах повернути заявнику, у тому числі оригінал платіжного доручення № 127 від 20.12.2011 про сплату судового збору у сумі 1411 грн. 50 коп.

Суддя І.В. Семендяєва