Рішення № 20611519, 22.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/54822.12.11 За позовомЗаступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національного університету оборони України

До Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЬЧУГА»

Простягнення заборгованості 28938, 42 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури: Погорєлов А.А. посвідч.

Від позивача-1: ОСОБА_2 дов.

Від позивача-2: ОСОБА_3 дов.

Від відповідача ОСОБА_4 дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національного університету оборони України звернувся до суду з позовом про стягнення на користь Національного університету оборони України з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЬЧУГА»заборгованості по орендній платі в сумі 22901, 09 грн., заборгованості по компенсації земельного податку в сумі 126, 60 грн., заборгованості за комунальні послуги в сумі 4671, 09 грн., пеню в розмірі 475, 11 грн., 3% річних в розмірі 122, 79 грн., інфляційних витрат в розмірі 641, 74 грн., що складає загальну заборгованість в розмірі 28938, 42 грн.

В судовому засіданні від 29.11.2011р. представник Відповідача не заперечив проти позовних вимог, однак не виконав вимоги Ухвали суду щодо надання письмового відзиву на позов.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2010 р. між Заступником військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національного університету оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЬЧУГА»був укладений Договір оренди № 39/3/10.

Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно нежитлові площею 34, 65 кв. м. в будівлі №89, військового містечка №13, що знаходиться на балансі Національного університету оборони України розташоване за адресою: м. Київ, вул. зоологічна, 4-Б, вартість якого визначена на 30.11.2009р. за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 276300, 00 грн.

Згідно п. 3.1.-3.3. Договору розмір орендної плати становить без ПДВ за базовий місяць оренди листопад 2009р. 3445, 00 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі державного казначейства щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.11. Договору, Відповідач повинен компенсувати фактичні комунальні платежі, шляхом сплати не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 5.15. Договору, Орендар повинен щомісячно, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю.

У відповідності з п.п. 3.7., 5.17 Договору, орендна плата, комунальні платежі, компенсація земельного податку, перераховані несвоєчасно, підлягають індексації, та стягуються на користь Позивача з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 5.3. Договору Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

Проте Орендар не виконує свої обов'язки, передбачені Договором та у період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. не сплачує орендну плату та інші платежі за займане ним приміщення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

Договір від 22 липня 2010 р. № 39/3/10 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р.Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.п. 3.6, 5.11, 5.15 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Проте відповідач свого обовязку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у звязку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з жовтня 2010 р. по квітень 2010 р. становить 22901, 09 грн., заборгованість за комунальні послуги в розмір 4671, 09 грн. та заборгованість у сумі 126, 60 грн. за компенсацію земельного податку за період з грудня 2010р. по квітень 2011р.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 22901, 09 грн. за оренду приміщення, 4671, 09 грн. за комунальні послуги та 126, 60 грн. за компенсацію земельного податку. Відповідачем вказана заборгованість не заперечується, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. п. 3.7, 5.17 договору, у випадку прострочення по сплаті орендних та інших платежів орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги передбачених Договором, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, згідно здійсненого Позивачем розрахунку, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 475, 11 грн.

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, Позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

У відповідності зі здійсненим позивачем розрахунком з відповідача підлягає стягненню 641, 74 грн.,індексу інфляції та 122, 79 грн., грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЬЧУГА»(вул. Глібова, буд. 16. кв.125, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код: 32710960) на користь Національного університету оборони України (проспект Повітрофлотський, 28, м. Київ, 03049, ідентифікаційний код: 07834530) заборгованість по орендній платі в розмірі 22901 (двадцять дві тисячі девятсот одну) грн. 09 коп., заборгованості за компенсацію земельного податку в розмірі 126 (сто двадцять шість) грн., 60 коп., заборгованості за комунальні послуги в сумі 4671 (чотири тисячі шістсот сімдесят одну) грн. 09 коп., пеню в розмірі 475 (чотириста сімдесят пять) грн. 11 коп., 3% річних в розмірі 122 (сто двадцять дві) грн. 79 коп., інфляційних витрат в розмірі 641 (шістсот сорок одну) грн. 74 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЬЧУГА»(вул. Глібова, буд. 16. кв.125, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код: 32710960) в дохід Державного бюджету 289 (двісті вісімдесят девять ) грн. 38 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 29.12.2011р.