Рішення № 20611517, 22.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/54622.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

Простягнення 2972,09 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не зявились

Від відповідача Туринська В.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА»2972,09 грн.. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 22.12.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2011 року о 16-30 год. в смт. Нові Санжари, Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода - відбулося зіткнення транспортного засобу автомобіля ВАЗ 211540-120-22, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, що належить ОСОБА_2 та транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Зазначена ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3., внаслідок порушення ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України. Дана обставина підтверджується постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22.06.2011р.

Автомобіль ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2., внаслідок вказаної ДТП зазнав механічних пошкоджень. Дана обставина підтвер джується довідкою ДАІ про пошкодження.

Враховуючи вищевикладене, водій ОСОБА_3., керуючи транс портним засобом автомобілем ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вчинив правопорушення, внаслідок якого з його вини було пошкоджено автомобіль ВАЗ 211540, дер жавний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ НОМЕР_3.

Відповідно до звіту про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) від 25.06.2011 року, складеного ПП ОСОБА_4., що є суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) та визначення розміру збитків, завданих ДТП, вартість матеріального збитку, завданого власни ку транспортного засобу автомобіля ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок згаданої ДТП, становить 3408,71грн., тобто у ОСОБА_3. виник обов'язок сплатити на відшкодування заподіяної шкоди -3408,71 грн.

Автомобіль ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент згаданої ДТП був застрахований в ПрАТ СК «Залізничні шляхи»згідно договору добровільного страхування транспортних засобів № 02/141 від 21.12.2010 року. Тому 15.06.2011 року ОСОБА_2. (Страхувальник за договором добровільного страхування наземного транспорту) звер нулася до ПрАТ СК «Залізничні шляхи»з заявою на виплату страхового відшкодування за збит ки, завдані в результаті згаданої ДТП. Відповідно до умов договору страхування №02/141, звіту про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) від 25.06.2011 року, згідно зі страховим актом № 276/11-266/11, складеним відповідно до ст. 25 Закону України «Про страху вання», було нараховане страхове відшкодування в розмірі 2972,09 грн., яке було виплачене. Дана обставина підтверджується касовим ордером №531 від 25.07.2011р.

Проте, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3. на момент скоєння ДТП була застрахована в ВАТ HACK «Оранта»поліс №АА/3171535 діє з 05.03.2011р. по 04.03.2012р. . Тобто, у ВАТ HACK «Оранта»виник обов'язок на умовах і в межах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відшкодувати шкоду (певну її частину), завдану ОСОБА_3 внаслідок згаданої ДТП. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування ци вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у ВАТ HACK «Оранта»у зв'язку з пошкодженням автомобіля ВАЗ 211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок згаданої ДТП виник обов'язок відшкодувати ОСОБА_2. витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу.

Позивач стверджує, що оскільки ним сплачено страхове відшкодування по Договору добровільного страхування, то згідно ст.ст. 514,993,1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до нього перейшло право як до особи, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, перейшло право вимоги до винної особи, з вини якої ОСОБА_2. було спричинено збитки, а також право вимоги до осіб, на яких за законом чи договором покладено обовязок відшкодувати збитки, завдані ОСОБА_2. в результаті вищезазначеної ДТП, в розмірі фактичних витрат.

Тобто, за твердженням Позивача, після виплати страхового відшкодування від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи», ВАТ НАСК «ОРАНТА»повинна відшкодувати Позивачу суму страхового відшкодування , що становить 2972,09 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.04, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату виплаченого позивачем страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності (заява-вимога про відшкодування шкоди в порядку регресу за вих. № 248/ЮЗ від 30.08.2011).

Відповідач в добровільному порядку відмовився здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до полісу №3171535 обовязкового страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів», франшиза складає 0,00грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування шкоди в порядку регресної вимоги, що становить вартість страхового відшкодування в розмірі 2972,09 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. Твердження позивача що позивачем надано не належні докази в підтвердження позовної суми, спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3, код ЄДРОПОУ 22523595) 2 972 (дві тисячі девятсот сімдесят дві) грн. 09 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 03.01.2012р.