Рішення № 20611385, 20.12.2011, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа № 2/5009/7377/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи, м. Запоріжжя,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя,

про стягнення 1814,46 грн. інфляційних витрат та 2890, 37 грн. пені,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 113 від 27.01.2011 р., юрисконсульт юридичного відділу Дніпровської електроенергетичної системи);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність № 108 від 01.04.2011 р., юрисконсульт групи юридичного забезпечення господарської діяльності Товариства відділу захисту правових інтересів та корпоративних прав ВАТ “Запоріжжяобленерго”);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Дочірнє підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” 1814,46 грн. інфляційних витрат та 2890, 37 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору № 11/207-07 від 01.06.2007 р. про надання послуг електрозвязку щодо строків внесення плати за надані послуги звязку за січень-вересень 2011 року.

Ухвалою від 21.11.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 20.12.2011 р.

В судовому засіданні 20.12.2011р. були присутні представники обох сторін. За їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву від 20.12.2011 р., в якому повідомив, що у звязку з тяжким фінансовим станом відповідача розрахунки за надані послуги проведені несвоєчасно. З огляду на тяжкий фінансовий стан відповідач просить зменшити суму штрафних санкцій.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.06.2007 р. НЕК «Укренерго»(надалі - виконавець) в особі директора Дніпровської ЕС та ВАТ «Запоріжжяобленерго»(надалі - споживач) укладено договір про надання послуг електрозвязку № 11/207-07, за яким виконавець надає споживачу на платній основі послуги звязку.

За умовами пунктів 2.1.3, 2.2.1 договору виконавець зобовязується у строк до першого числа місяця, наступного за розрахунковим, надавати споживачу акти виконаних робіт (надання послуг), а споживач зобовязується вчасно вносити плату за надані послуги звязку, відповідно до тарифів та інших узгоджених домовленостей.

У п. п. 6.1, 6.2 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2009 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором. Ц випадку якщо жодна зі сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору не повідомить письмово про своє небажання надалі продовжувати за даним договором, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах.

У звязку з відсутністю заперечень сторін щодо продовження дії договору, умови договору є чинними на час розгляду даної справи судом.

Сторонами вносилися зміни до договору шляхом укладання додаткових угод № 1 від 01.09.2008 р., № 2 від 07.07.2009 р., № 3 від 20.08.2010 р.

Згідно з додатковою угодою № 3 від 20.08.2010 р. сторони визначили наступний перелік послуг, що надаються споживачу (пункт 1.1 договору):

-надання у користування каналів безпосереднього звязку (додаток № 1.2),

-надання у користування каналів телеграфного звязку (додаток № 1.4),

-технічне обслуговування кінцевого устаткування апаратури проміжного підсилення і транзиту (додаток 1.5).

Також виклали в іншій редакції пункти 3.1 - 3.3 договору, відповідно до яких встановили, що щомісячна вартість послуг звязку, наданих споживачу, визначається виконавцем згідно діючих тарифів на послуги звязку, наступних доповнень до них та розрахунків вартості послуг, що є невідємною частиною даного договору (додатки № 1, 1.2, 1.4, 1.5. Річна вартість послуг на 2010 рік складає 187468,56 грн. з ПДВ. Платежі за надані послуги звязку споживач перераховує на розрахунковий рахунок виконавця до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на основі актів виконаних робіт, шляхом оплати рахунків, що виставляються виконавцем, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України, що оформлюється додатковою угодою. Платежі здійснюються у розмірі, встановленому у додатках № 1, 1.2, 1.4, 1.5 цього договору.

На виконання умов договору в період з січня по вересень 2011 р. позивачем були надані відповідачу послуги звязку на загальну суму 118334,16 грн. з ПДВ (по 13148,24 грн. з ПДВ щомісячно), що підтверджується підписаними сторонами актами № 2 від 31.01.2011 р., № 32 від 28.02.2011 р., № 58 від 31.03.2011р., № 88 від 30.04.2011р., № 120 від 31.05.2011р., № 151 від 30.06.2011 р., № 177 від 31.07.2011р., № 210 від 31.08.2011р., № 240 від 30.09.2011р.

На суму вартості наданих послуг позивачем виписані відповідні рахунки-фактури № 32 24.02.2011 р., № 58 від 23.03.2011р., № 88 від 22.04.2011 р., № 120 від 24.05.2011 р., № 151 від 30.06.2011 р., № 177 від 25.07.2011 р., № 210 від 22.08.2011 р., № 240 від 22.09.2011р.

У звязку з неоплатою рахунків позивач звертався до відповідача з претензією від 07.10.2011р. № 07/3681 про сплату боргу та пені. На претензію відповідач відповів листом від 20.10.2011 р. № 17188/001-008, в якому повідомив про сплату боргу в найкоротший термін.

Суму боргу відповідач оплатив у повному обсязі 25.10.2011 р. платіжними дорученнями № № 19285, 19286, 19287, 19288, 19289, 19290, 19291, 19292, 19293 (по 13148,24 грн.).

За порушення строків оплати наданих послуг позивач предявив до стягнення у даному позові 1814,46 грн. інфляційних витрат та 2890, 37 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати нараховані позивачем за лютий-жовтень 2011 р. в сумі 1814,46 грн.

Розрахунок інфляційних втрат є невірним, оскільки позивачем застосовано неправильні індекси інфляції (враховано лише позитивні значення індексу інфляції за період розрахунку).

Верховний Суд України у листі від 03.04.1997р. № 62-97Р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»зазначає, що для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Так, до суми боргу за січень 2011 р. (13148,24 грн.) слід застосовувати середній індекс інфляції за лютий-жовтень 2011 р. в розмірі 1,032, звідси інфляційні втрати за цей період складають 420,74 грн.,

- до суми боргу за лютий 2011р. (13148,24 грн.) слід застосовувати середній індекс інфляції за березень-жовтень 2011 р. в розмірі 1,023, звідси інфляційні втрати за цей період складають 302,41 грн.,

- до суми боргу за березень 2011р. (13148,24 грн.) слід застосовувати середній індекс інфляції за квітень-жовтень 2011 р. в розмірі 1,009, звідси інфляційні втрати за цей період складають 118,33 грн.,

- до суми боргу за квітень 2011р. (13148,24 грн.) слід застосовувати середній індекс інфляції за травень-жовтень 2011 р., однак він становить 0,996 (тобто інфляції не було), а тому інфляційні втрати не нараховуються,

- до суми боргу за травень 2011р. (13148,24 грн.) слід застосовувати середній індекс інфляції за червень-жовтень 2011 р., однак він становить 0,988 (тобто інфляції не було), а тому інфляційні втрати не нараховуються,

- до суми боргу за червень 2011р. (13148,24 грн.) слід застосовувати середній індекс інфляції за липень-жовтень 2011 р., однак він становить 0,984 (тобто інфляції не було), а тому інфляційні втрати не нараховуються,

- до суми боргу за липень 2011р. (13148,24 грн.) слід застосовувати середній індекс інфляції за серпень-жовтень 2011 р., однак він становить 0,997 (тобто інфляції не було), а тому інфляційні втрати не нараховуються,

- до суми боргу за серпень 2011р. (13148,24 грн.) слід застосовувати середній індекс інфляції за вересень-жовтень 2011 р. в розмірі 1,001, звідси інфляційні втрати за цей період становлять 13,15 грн.,

- до суми боргу за вересень 2011р. (13148,24 грн.) слід застосовувати середній індекс інфляції за жовтень 2011 р., однак він становить 1 (тобто інфляції не було), а тому інфляційні втрати не нараховуються.

Таким чином, за розрахунком суду з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 854,63 грн. У стягненні 959,83 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

У стягненні пені суд відмовляє повністю з огляду на наступне.

У якості підстави для стягнення пені позивач посилається на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з наведеного, норма ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України не встановлює конкретного розміру відповідальності за порушення грошових зобовязань, а лише визначає порядок, яким сторони можуть керуватись при узгодженні розміру штрафних санкцій.

Приписами ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що в разі невиконання п. 2.2.1 п. 2.2.10 договору споживач несе відповідальність згідно діючому законодавству України.

Разом із цим, договором не встановлено ні виду відповідальності, ні її розміру, ні порядку її застосування.

Також договором не встановлено, що підлягає застосуванню пеня відповідно до ч. 6 ст.231 Господарського кодексу України.

У звязку з цим відсутні підстави для нарахування пені.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності нарахування пені лише у випадку її встановлення договором викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.02.2007 р. у справі № 20-5/287, від 30.01.2008 р. у справі № 11/557, від 25.02.2010 р. у справі № 5020-5/098.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (вул.Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 69035, п/р 260020131709 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код за ЄДРПОУ 00130926) на користь Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи (вул.Гребельна, 2, м. Запоріжжя, 69096, п/р 26007301155559 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя», МФО 313355, код за ЄДРПОУ 20517231) 854,63 грн. (вісімсот пятдесят чотири грн. 63 коп.) інфляційних втрат та 254,07 грн. (двісті пятдесят чотири грн. 07 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30.12.2011 р.

30.12.2011