Рішення № 20611108, 22.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.11 р. Справа № 11/319

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Макогон Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гледфарм ЛТД”, м.Київ, ЄДРПОУ 20075891,

до відповідача, Дочірнього підприємства „Аптека №17” Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент”, м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 30319697,

про стягнення 18818,07 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 18818,07 грн., з яких: 16772,46 грн. заборгованість за отриманий, але не сплачений в повному обсязі товар, 260,28 грн. 3% річних (з урахуванням клопотання, поданого 07.12.2011р., що задоволено судом), 440,57 грн. інфляційні витрати та 1344,76 грн. пеня, яка нарахована за прострочення оплати товару.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №234 від 23.04.2009р., накладні, які підтверджують поставку товару відповідачу.

У листі без номеру та дати, наданому через канцелярію суду 15.11.2011р., зазначає про відсутність даних позовних вимог на розгляді іншого суду та відсутність станом на 10.11.2011р. інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців про порушення процедури банкрутства відповідача. Також, вказує, що у якості часткової оплати поставленого товару було зараховано повернення товару згідно накладних №1632, №1633, №1642, №1643, №1644, №1645, №1647 від 17.06.2011р. на загальну суму 850,46 грн.

16.11.2011р. представником Відповідача заявлені клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, що задоволені судом.

30.11.2011р. Позивачем подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову без номеру та дати.

Одночасно, 07.12.2011р. останнім заявлено клопотання про залишення означеної заяви без розгляду.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України наведене клопотання задоволено судом.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, витребуваних судом документів не представив, проте про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Позовні вимоги стосуються виконання умов договору купівлі-продажу №234 від 23.04.2009р. в частині грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором купівлі-продажу №234 від 23.04.2009р. продавець (позивач) передає лікарські засоби та вироби медичного призначення покупцю (відповідач), а останній приймає та сплачує товар відповідно до умов договору (п. 1.1 договору). Постачання товару здійснюється партіями (1.2 договору). Кількість, асортимент, ціна, комплектність, а також строки оплати зазначаються у накладних на кожну партію товару, що є невідємними частинами правочину (п.1.3 договору).

Відповідно до п.6.3 договору він діє до 31.12.2009р. Сплив строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке має місце під час його дії. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 календарних днів до його закінчення, договір вважається пролонгованим на тіх же умовах та на той же строк.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем, на виконання умов договору, по накладним: №2679 від 02.02.2011р. на суму 402,90 грн., №2681 від 02.02.2011р. на суму 17220,02 грн., переданий, а відповідачем отриманий товар загальна вартість якого складає 17622,92 грн.

В кожній накладній зазначений конкретний термін її оплати відповідно до умов п.1.3 договору.

При цьому, як вбачається з копії договору, представленої суду 22.12.2011р. та змісту позовної заяви, товар повинен бути оплачений відповідачем саме в термін з відстрочкою платежу 60 календарних днів, що приймається за основу при розгляді визначених вимог, оскільки не суперечить домовленості сторін та не порушує, з огляду на такі обставини, прав та охоронюваних законом інтересів сторін.

Одночасно, оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем отриманий товар частково повернутий згідно накладних №1632, №1633, №1642, №1643, №1644, №1645, №1647 від 17.06.2011р. (копії наявні у матеріалах справи) на загальну суму 850,46грн.

Отже, в порушення умов договору та вказаних вище норм матеріального права сума заборгованості на даний час складає 16772,46 грн.

Доказів сплати у повному обсязі або частково означеної суми до подання позову або під час провадження по справі Відповідачем суду не представлено.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність позивачем факту наявності заборгованості за товар, господарський суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі.

Враховуючи наявність факту прострочення відповідачем оплати товару, позивач також просить стягнути з нього 260,28 грн. 3% річних, 440,57 грн. інфляційних витрат та 1344,76 грн. пені.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Прострочення Відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми та інфляційних витрат за весь час несвоєчасного виконання обовязку щодо сплати відповідних сум.

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, встановив період прострочення з 04.04.2011р.

При цьому, вимоги щодо стягнення 260,28грн. 3%річних та 440,57 грн. задовольняє в повному обсязі, оскільки розрахунок суми 3% річних та інфляційних витрат є таким, що не суперечить законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного вбачається при укладенні господарського правочину право сторін щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

Згідно п.5.4 договору №234 від 23.04.2009р., сторони узгодили наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату товару Покупець оплачує Продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

У розуміння ст.549 Цивільного кодексу України дана штрафна санкція є пенею.

Позивачем заявлено стягнення штрафних санкцій у вигляді пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за період 03.04.2011р. по 17.06.2011р. на суму 17622,92 грн. та з 17.06.2011р. по 05.06.2011р. на суму 16772,46 грн. (185 днів прострочення) у розмірі 1344,76 грн.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені, дійшов висновку, що останній становить початкову дату 04.04.2011р. та кінцеву 04.10.2011р., з огляду на що, дані позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 1337,64грн.

Державне мито та витрати на інформаційнетехнічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Гледфарм ЛТД”, м.Київ, до Дочірнього підприємства „Аптека №17” Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент”, м.Горлівка Донецької області, про стягнення 18818,07 грн., з яких: 16772,46 грн. заборгованість за отриманий, але не сплачений в повному обсязі товар, 260,28 грн. 3% річних, 440,57 грн. інфляційні витрати та 1344,76 грн. пеня, яка нарахована за прострочення оплати товару, задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства „Аптека №17” Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент” (84601, Донецька область, м.Горлівка, Центрально-Міський район, пр.-т.Леніна, б.25, ЄДРПОУ 30319697, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гледфарм ЛТД” (01023, м.Київ, Печерський район, вул.Л.Первомайського, б.6, ЄДРПОУ 20075891, п/р26007012813917 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313) 18810,95 грн., у тому числі 16772,46 грн. суми основного боргу, 1337,64 грн. пені, 260,28 грн. 3% річних та 440,57 грн. інфляційних витрат.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства „Аптека №17” Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент” (84601, Донецька область, м.Горлівка, Центрально-Міський район, пр.-т.Леніна, б.25, ЄДРПОУ 30319697, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гледфарм ЛТД” (01023, м.Київ, Печерський район, вул.Л.Первомайського, б.6, ЄДРПОУ 20075891, п/р26007012813917 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 188,11 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,91 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволенні решти вимог відмовити.

6.В судовому засіданні 22.12.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

8.Повний текст рішення підписано 27.12.2011р.

Суддя Соболєва С.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >