Постанова № 20605289, 07.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.12.11Справа №2а-3520/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

суддя - Водяхін С.А.,

секретар - Авчиян К.Е.

за участю:

представника позивача Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю;

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Декор»явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки або про важність причин неприбуття суду не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Декор»про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ Фірма «Декор про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12 384 гривень 57 копійок.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем сума самостійно узгодженого податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12384 грн. 57 коп. у добровільному не сплачується.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ Фірма «Декор ” є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданою Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 13 квітня 2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Декор»перебуває на обліку як платник податків в органах Державної податкової служби з 06 березня 1992 року під № 00001695.

16 березня 2011 року відповідачем було подано до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя податкову декларацію № 15472, у якої платник самостійно визначив собі суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12384 грн. 57 коп.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 цього Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Строком сплати податку та збору, відповідно до п. 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обовязку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, задекларована ТОВ «Фірма «Декор»сума податкового зобовязання з податку з доходів фізчнх осіб за січень 2011 року у загальному розмірі 12384 грн. 57 коп. є самостійно узгодженою платником податків. Проте до теперішнього часу у порушення зазначених норм діючого законодавства податкове зобовязання відповідачем у добровільному порядку не сплачено.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суму податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що ТОВ «Фірма «Декор» має податковий борг за попередні податкові періоди у звязку з несплатою податку на прибуток, починаючи з 2010 року.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення заборгованості попередніх періодів, відповідачу було направлено податкову вимогу 1/596 від 16 листопада 2010 року.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»встановлено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що заходи примусового стягнення, вжиті інспекцією, до погашення заборгованості не призвели.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо шляху стягнення із відповідача суми заборгованості перед бюджетом, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Положення стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1.

Таким чином погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків є можливим виключно у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків, саме за рішенням податкового органу на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Позивач доказів недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача, для погашення заборгованості суду не надав, з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків до суду не звертався.

Окрім того, суд не може підміняти орган державної влади до компетенції якого віднесено здійснення заходів щодо погашення податкового боргу саме шляхом прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу та відповідно продаж майна платника податків, якім є позивач.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є саме стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом з податку з доході фізичних осіб у розмірі 12384 грн. 57 коп.

Керуючись статтями 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Декор»на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя у дохід державного бюджету Ленінського району міста Севастополя заборгованість перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12 384 (дванадцять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 57 копійок (р/р 33219801700007, банк отримувача Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 11021000).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 12 грудня 2011 року.

СуддяС.А. Водяхін