Постанова № 20604964, 07.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2011 року 10:11 № 2а-12830/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Орендного підприємства "6-й Київський авторемонтний завод"

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 179 від 01.01.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 132 від 01.09.2010 р.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Орендне підприємство "6-й Київський авторемонтний завод", (далі - позивач), з позовом до ДПІ у Соломянському районі міста Києва, (далі - відповідач), про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.08.2011 р. № 0007081502, № 0007071502 та № 0007061502, яким позивачу, за порушення граничних строків сплати узгоджених грошових зобовязань з земельного податку визначені грошові зобовязання у формі штрафу у розмірі 114570,32 грн., 85205,01 грн. та 6344,44 грн., відповідно.

Позовні вимоги обгрунтовано безпідставністю застосування ст. 126 Податкового кодексу України при визначені штрафу податковим повідомленням-рішенням від 26.08.2011 р. № 0007081502 у розмірі 50% від суми узгодженого зобовязання, оскільки зазначена норма не передбачає такий розмір штрафу, а також невідповідністю сум узгоджених зобовязань внаслідок подання 16.06.2011 р. позивачем уточнюючого розрахунку земельного податку, що, як наслідок, призвело до завищення розміру суми штафу застосованого відповідачем.

У звязку з цим, позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та просить скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечила, зазначила, що штрафні санкції відповідачем застосовані правомірно, а спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України. Представник позивача у судовому засіданні також зазначила, що штрафні санкції були визначені по сумі заборгованості, яка погашена позивачем до 01.01.2011 р. відповідно до пп. 17.1.7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ (далі - Закон 2181), а по сумі заборгованості, яка погашена позивачем з 01.01.2011 р. відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.

Посилання на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) за період до 01.01.2011 р. повязаний з автоматичним формуванням податкового повідомлення-рішення та неможливістю посилання у ньому на норми законодавства, яке втратило чинність, в той час як сума штрафу визначена відповідачем вірно, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України, ДПІ у Соломянському районі м. Києва проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету за 2008 р., 2009 р., 2010 р., січень-травень 2011 р., за наслідками якої складено акт № 9496/15-3-21534645 від 26.08.2011 р., яким встановлено порушення позивачем п. 57.1. ст. 57 ПК України - несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань по земельному податку.

Судом встановлено, що факт несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань по земельному податку, розмір сум погашення податкового боргу та дати сплати податкового боргу, визначені, доданим до акту перевірки реєстром повідомлень форми "Ш", позивачем не заперечувався.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.08.2011 р.:

- № 0007081502, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50 % у сумі 114570,32 грн.;

- № 0007071502, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 85205,01 грн.

- № 0007061502, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 6344,44 грн.

Не погоджуючись з зазначеними повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення до набрання 01.01.2011 р. чинності ПК України був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III .

Пунктом 51.1 ст. 5 вказаного Закону визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що підставою для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями стало те, що позивач сплатив самостійно узгоджену в податкових деклараціях суму податкових зобовязань з земельного податку в строки та в розмірах, встановлених реєстром повідомлень форми "Ш", доданого до акту перевірки.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд погоджується з твердженнями позивача щодо безпідставності посилання відповідачем в Акті перевірки та в податковому повідомленні-рішенні № 0007081502 від 26.08.2011 р. про порушення позивачем строків перерахування податкового зобовязання за 2008, 2009, 2010 роки на норми ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. Положення ПК України (щодо встановлення строків сплати податкових зобовязань) в силу статті 58 Конституції України (щодо незворотності дії законів у часі) та статті 67 Конституції України (щодо обовязку сплачувати сплати податків в порядку і розмірах, встановлених законом) застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання чинності ПК України. Як зазначено у мотивувальній частині Рішенні Конституційного Суду України від 05.04.2001 року № 3-рп/2001, дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Проте, оскільки відповідачем фактично правильно визначено відповідальність за вчинене порушення позивачем вимог законодавства та правильно визначено розмір штрафних санкцій відповідно до положень зазначеного закону, суд вваж ає, що саме по собі посилання відповідачем на норми ПК України, які визначають відповідальність за таке саме порушення, не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

З 01.01.2011 р. спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Пунктом 126.1. ст. 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оже, сума штрафу залежить саме від розміру сум сплачених платником податків на погашення податкового боргу, а не від суми, визначеної таким платником у податкових деклараціях, в тому числі і в уточнюючих розрахунках.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розміри штрафних санкцій були визначені відповідачем відповідно до погашених позивачем сум податковї заборгованості та строків затримки сплати позивачем цих сум, як то передбачено як ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" так і ст. 126 ПК України, а тому посилання представника позивача на невідповідність розміру штрафних санкцій в звязку з поданням підприємством уточнюючого розрахунку є безпідставними та не підтверджуються належними та допустими доказами

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, штрафні санкції згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень застосовані обгрунтовано, відповідно до норм законодавства України, чинного на час існування спірних правовідносин, в силу чого, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову Орендного підприємства "6-ий Київський авторемонтний завод" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень- рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 07.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 14.12.2011 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко