Постанова № 20604762, 28.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2011 року <Час проголошення >№ 2а-9080/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Фурнітура»

доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011р. №0001392305, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Фурнітура»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011р. №0001392305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем протиправно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

У звязку з неявкою відповідача в судове засідання 16.12.2011р., суд по справі перейшов в письмове провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва на підставі матеріалів отриманих від ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.02.2011р. №104/23-10/364259499) проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Фурнітура»за результатами якої 20.05.11р. складено акт про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вакко»(код ЄДРПОУ 36425949) за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р. (далі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 761705,23грн. за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р., а саме: вересень 2009 149874,74грн., жовтень 2009 73507,78грн., листопад 2009 150056,02грн., грудень 2009 89852,86грн., січень 2010 148654,16грн., лютий 2010 26566,82грн., березень 2010 123192,85грн., а також ч. 5 статті 203, ч. 1,2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Фурнітура ТК»при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України.

На підставі встановлених порушень відповідачем 08.06.2011р. винесено податкове повідомлення рішення №0001392305, яким за порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобовязання всього на суму 952131,54грн., за основним платежем 761705,23грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 190426,31грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач перебував у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Вакко»(код ЄДРПОУ 36425949), а саме придбав у останнього товари (роботи, послуги) в період з квітня 2009 року по грудень 2010 року.

Позивачем за період з вересня 2009 року по березень 2010 року віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Вакко»(код ЄДРПОУ 36425949) на суму 761705,23грн.

З матеріалів справи вбачається, що директором та співзасновником ТОВ «Вакко»(код ЄДРПОУ 36425949) є ОСОБА_6 та співзасновник ОСОБА_1

ТОВ «Вакко»(код ЄДРПОУ 36425949) не звітує, останній звіт поданий до ДПІ у Печерському районі м. Києва за квітень 2010 року, за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, стан платника внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявності автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до податкової звітності ТОВ «Вакко»(код ЄДРПОУ 36425949) відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

В матеріалах справи міститься копія постанови про закриття кримінальної справи в частині від 27.04.2011р. порушеної відносно в.о. Голови правління ПАТ „Класикбанк" ОСОБА_7., за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 366 КК України, начальника відділу касових операцій ПАТ „Класикбанк»ОСОБА_3, заступника начальника відділу касових операцій ПАТ „Класикбанк" ОСОБА_4, старшого касира відділу касових операцій ПАТ „Класикбанк" ОСОБА_5, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч.2 КК України.

З вказаної постанови вбачається, що «…невстановлені слідством особи повідомили ОСОБА_6 та ОСОБА_1, що вони до діяльності підприємства не будуть мати ніякого відношення, за реєстрацію підприємств на своє ім'я вони отримають матеріальну винагороду, а також будуть отримувати кожного разу матеріальну винагороду за відкриття рахунків в банківських установах та відшкодування витрат пов'язаних з поїздками для відкриття рахунків». «…будучи допитаною як обвинувачена по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6, змінила показала, що вона дійсно являється співзасновником, а також директором підприємства ТОВ «Вакко», другим співзасновником ТОВ «Вакко»являється ОСОБА_1 Вона самостійно здійснила реєстрацію ТОВ «Вакко»з метою здійснення підприємницької діяльності, шляхом надання посередницьких послуг у сфері купівлі-продажу промислових товарів, що не підлягають обов'язковому ліцензуванню. Особисто відкривала рахунки у ПАТ «Класикбанк»та ПАТ «КБ «Преміум». Самостійно здійснювала фінансово-господарську діяльність підприємства у період 2009 -2010 років». «Таким чином, у ході досудового слідства не здобуто доказів, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 умисно, виконуючи свою злочинну роль, направлену на створення фіктивних підприємств, підписали установчі та реєстраційні документи ТОВ «Скап Холдінгс»та ТОВ «Вакко», при цьому достовірно розуміючи, що підприємствами вони фактично керувати не будуть, підприємства створюються для здійснення конвертаційної діяльності».

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, договори укладені позивачем з ТОВ «Вакко»укладені з метою, яка не спрямована на настання реальних правових наслідків, що обумовлені цими договорами, оскільки укладені з метою зменшення оподатковуваного прибутку ТОВ «ТК-Фурнітура», а тому податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011р. №0001392305 прийнято відповідачем правомірно та з урахуванням всіх обставин справи.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь субєкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТК-Фурнітура»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін