Постанова № 20604257, 19.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2011 року 16:05 № 2а-17521/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В., при секретарі судового засідання Мацюк І. В. розглянувши у відкритому провадженні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Авто Менеджмент Груп»

доУправління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва

провизнання неправомірним та скасування рішення №1880 від 19.07.2011 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені

за участю представників:

від позивача ОСОБА_3 (довіреність)

ОСОБА_4 (довіреність)

від відповідачаОСОБА_5 (довіреність) ВСТАНОВИВ:

29.11.2011 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Авто Менеджмент Груп»до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, в якому позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду №1880 від 19.07.2011 р. на суму 2 187,64 грн. (надалі Рішення №1880).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2011 р. справу було призначено до судового розгляду на 14.12.2011 р. В судовому засіданні було оголошено перерву до 19.12.2011 р.

В судове засідання зявився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, що відповідачем порушено положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції чинної на момент виникнення правовідносин) (надалі Закон №1058), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»(в редакції чинної на момент виникнення правовідносин) (надалі Закон №2464), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р. (надалі Інструкція №21-1) та, як наслідок, було протиправно винесено Рішення №1880.

В судове засідання зявився представник відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в позові відмовити в звязку із тим, що відповідачем було дотримано положення чинного законодавства під час винесення Рішення №1880.

19.12.2011 р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини адміністративного позову, повний текст постанови було виготовлено 20.12.2011 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

ТОВ «ВіДі Авто Менеджмент Груп»було зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 15.02.2008 р. та присвоєно ідентифікаційний код 35759621.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону №1058 роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, ТОВ «ВіДі Авто Менеджмент Груп», відповідно до положень ст.1, ст.14, ст.15 та ст.17 Закону №1058, є страхувальником, який сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 6 ст.20 Закону №1058 зафіксовано, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п.1 ч.1 ст.14 Закону є календарний місяць.

Відповідно до Картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (1%-5%) (ТОВ «ВіДі АМГ», код ЄДРПОУ 35759621, період розрахунку з 01.01.2004 р. по 13.12.2011 р.), позивач мав до 21.04.2008 р. суму в розмірі 90,30 грн.

Відповідно до Картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (32%, 4%, 42%) (ТОВ «ВіДі АМГ», код ЄДРПОУ 35759621, період розрахунку з 01.01.2004 по 13.12.2011 р.) позивач повинен був сплати:

ьдо 21.04.2008 р. суму в розмірі 1 498,98 грн.;

ьдо 20.01.2009 р. суму в розмірі 39491,34 грн.;

ьдо 20.02.2009 р. суму в розмірі 32513,07 грн.;

ьдо 20.12.2010 р. суму в розмірі 25011,06 грн.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні, що не спростовується представником позивача, та підтверджується наявними матеріалами справи, ТОВ «ВіДі Авто Менеджмент Груп»було не дотримано строку сплати внесків до Пенсійного фонду України, зокрема:

ь29.04.2008 р. позивачем було сплачено суму в розмірі 90,30 грн. за квітень 2008 р., тобто із простроченням на 8 календарних днів;

ь29.04.2008 р. позивачем було сплачено суму в розмірі 1498,98 грн. за квітень 2008 р., тобто із простроченням на 8 календарних днів;

Водночас, суд критично сприймає посилання відповідача, що позивач не оплатив вчасно страхові внески за грудень 2008 р. в розмірі 8890,56 грн. та січень 2009 р. в розмірі 8870,83 грн.

Так, як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «ВіДі Авто Менеджмент Груп»був зареєстрований 01.07.2008 р. в Державній податковій адміністрації у Печерському районі м. Києва як платник єдиного податку, про що було видано Свідоцтво про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва-юридичною особою №2655027187.

Відповідно до указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєкта малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998 р. субєкти підприємницької діяльності юридичні особи сплачують єдиний податок щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. При цьому, відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують 42 відсотки від суми отриманого податку до Пенсійного фонду України.

Позивачем в судовому засіданні було надано платіжне доручення №182 від 06.01.2009 р. на суму 21169,00 грн. щодо сплати єдиного податку.

Суд приймає до уваги, що Державне казначейство України, отримавши суму від позивача в розмірі 21169,00 грн. зобовязано було перерахувати до Пенсійного фонду України суму в розмірі 8890, 98 грн. (42 відсотки). При цьому, посилання відповідача на обовязок позивача надати до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі належним чином завірену копію платіжного доручення щодо сплати єдиного внеску не закріплено в жодному із нормативно-правових документів.

Відповідно до ч.9 ст.20 Закону №1058 (в редакції чинної на момент проведення оплати), у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду днем сплати страхових внесків вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Таким чином, судом встановлено, що не спростовано відповідачем, що позивач вчасно сплатив страхові внески до Пенсійного фонду України в розмірі 39491,34 грн. за грудень 2008 р.

Більше того, відповідно до матеріалів справи, в судовому засіданні було встановлено, що позивач вчасно сплатив до Пенсійного фонду України суму в розмірі 32513,07 грн. за січень 2009 р.

Як наслідок, суд приймає до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів, що спростовують доводи позивача щодо вчасності оплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за грудень 2008 р. та січень 2009 р. в строки, які визначені Законом №1058. Як наслідок, наявні в матеріалах докази, підтверджують вчасність перерахування коштів до Пенсійного фонду України за грудень 2008 р. та січень 2009 р..

Судом встановлено, що до 01.01.2011 р. п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058 діяв в редакції від 05.06.2009 р., та передбачала, що Виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Суд критично ставиться до посилання позивача, що оскільки з 01.01.2011 р. Законом №2464 п.2 ч.9 ст.109 було виключено із Закону №1058, тому відповідачем було незаконно застосовано дану норму під час винесення спірного рішення.

Так, суд приймає до уваги посилання відповідача, що з 01.01.2011 р. набрав чинності Закон №2464, пп. й) пп. 12 п. 11 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень якого ч.1 ч.9 ст.106 Закону №1058 було виключено. При цьому, згідно з абз. 6 п.7 р.VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, представником відповідача, в судовому засіданні було доведено, в порядку передбаченому ст.71 КАС України, що Управління Пенсійного фонду в Печерському районі м. Києва мало право приймати в 2011 р. рішення про накладення штрафних санкцій, що визначені в п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058, за невчасне перерахування страхувальником страхових внесків в 2008 р. - 2010 р.

Водночас, відповідно до п.9.3.2 Інструкції №21-1 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф та складається рішення за формою згідно з додатком 14. При цьому, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Відповідно до п.10.5 Інструкції №21-1 рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у пп.9.3.2 п.9.3 цієї Інструкції за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.

Як наслідок, суд не приймає до уваги посилання позивача, що відповідач не правомірно використав для розрахунку штрафних санкцій інформацію відображену в Картках особового рахунку позивача.

Суд критично ставиться до посилань позивача, що відповідач в Акті звірення розрахунків за платежами, які сплачені до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва станом на 01.01.2011 р. та Акті перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності слати внесків, єдиного соціального внеску, інших платежів та надання відомостей до органів Пенсійного фонду №1181 від 15.08.2011 р. самостійно визнала відсутність заборгованості перед Пенсійним фондом України.

Так, судом приймається до уваги положення п.9.7 та п.10.6 Інструкції №21-1 відповідно до якого, оскарження рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафів та пені зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

Оскільки позивачем було оскаржено як в адміністративному так і в судовому порядку Рішення №1880, тому штрафні санкції, що були нараховані за Рішенням, на момент проведення перевірки не були узгодженими між позивачем та відповідачем, а тому вони не могли бути відображені в Акті перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності слати внесків, єдиного соціального внеску, інших платежів та надання відомостей до органів Пенсійного фонду №1181 від 15.08.2011 р.

Крім того, на момент винесення Акту звірення розрахунків за платежами, які сплачені до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва станом на 01.01.2011 р. фінансові санкції позивачу не нараховувались. Більше того, судом приймається до уваги, що відповідно до положень п.9.2 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затверджених постановою правління Пенсійного фонду України №21-2 від 27.09.2010 р. органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків усіх платників за всіма платежами, та не перевіряється дата зарахування коштів на рахунки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час звірення розрахунків за платежами, які сплачені до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва станом на 01.01.2011 р. позивач та відповідач встановлювали виключно надходження чи ненадходження від ТОВ «ВіДі Авто менеджмент Груп»коштів на рахунки Пенсійного фонду України та не встановлювали вчасність їх зарахування.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону №1058, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.63 Закону №1058, виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи. Територіальними органами виконавчої дирекції Пенсійного фонду є головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.64 Закону №1058, Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

В ч.17 ст.106 Закону №1058 передбачено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають право директор виконавчої дирекції Пенсійного фонду, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - заступники начальників цих управлінь, на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідно до положень ч.1 ст.5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача, зокрема визнати протиправним та скасувати Рішення №1880 в частині нарахування на позивача штрафних санкцій за грудень 2008 року в розмірі 1040 (одна тисяча сорок) грн. 20 коп. (із них штраф - 889,06 грн. та пеня 151,14 грн.) та січень 2009 року в розмірі 975 (девятсот сімдесят пять) грн. 79 коп. (887,08 грн. та пеня 88,71 грн.). В частині нарахування штрафних санкцій на позивача за березень 2008 р. (в розмірі 171,64 грн.) та листопад 2010 р. (в розмірі 0,01 грн.) суд дійшов висновку про правомірність вчинення дій відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-163, ст.167, ст.171, ст.254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Авто Менеджмент Груп»до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва частково.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва №1880 від 19.07.2011 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду в частині нарахування штрафних санкцій за грудень 2008 року в розмірі 1040 (одна тисяча сорок) грн. 20 коп. (із них штраф - 889,06 грн. та пеня 151,14 грн.) та січень 2009 року в розмірі 975 (девятсот сімдесят пять) грн. 79 коп. (із них штраф - 887,08 грн. та пеня 88,71 грн.).

3.В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіДі Авто Менеджмент Груп»відмовити.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Авто Менеджмент Груп»з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 10 (десять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін