Постанова № 20603968, 29.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

мысто Київ

29 листопада 2011 року 14:00 справа № 2а-8507/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Крушеніцькому В.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ойл»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№0000482305 від 21.02.2011р.

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитренко Н.П.,

від відповідача: Шуневич В.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Ойл»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000482305 від 21.02.2011

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фактор Ойл»зазначає про помилковість висновків, зазначених у акті перевірки про порушення позивачем п. 1, п. 12, п. 13 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі яких податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення Крім того, позивач зазначає, що ТОВ "Фактор Ойл" дотримується вимог чинного законодавства та не порушувало зазначені норми закону. Вказує, що облік товарних запасів здійснює належним чином у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України та Закону України "Про бухгалтерський облік і звітність в Україні".

В судовому засідання представником позивача заявлено про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представником відповідача зазначено про безпідставність позовних вимог, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у точній відповідності до положень податкового законодавства, а також зазначив, що зазначені у акті перевірки порушення податкового законодавства ТОВ «Фактор Ойл»мали місце.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлення № 1849 від 04.11.2011, ДПА у Житомирській області (далі податковий орган) 09.11.2010 проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці АЗС, буфет ТОВ «Фактор Ойл», що розташовані за адресою м. Житомир, вул. Щорса, 112.

В ході зазначеної перевірки податковим органом складено Акт від 09.11.2010, № 0887/06/30/23/36885481, яким встановлено порушення вимог пунктів 1, 12, 13 ст. 3, ст.. 6 Закону України «про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон про РРО), а саме в акті зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків н відповідає сумі коштів, яка зазначена у денних звітах реєстраторів розрахункових операцій. Загальна сума невідповідності складає 2,14 грн. В ході перевірки керівником АЗС були надані роздруковані з компютера змінні звіти АЗС № 10, зміна № 1396 та зміна 1397 без підписів операторів. На момент перевірки на АЗС - буфет відсутні будь-які документи, що свідчать про отримання товару (оприбуткування), також відсутній журнал обліку нафтопродуктів та змінний звіт за формою 17-ПН, чим порушено ведення у порядку встановленому законодавством облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Загальна вартість товару на АЗС буфет на якій відсутні будь-які документи, що свідчать про отримання товару складає 229889,89 грн. крім того, в акті зазначено про не допуск посадових осіб податкового органу керівником АЗС до знаття фактичних залишків ПММ, що знаходяться на АЗС в резервуарах.

За результатами розгляду акту перевірки, на підставі ст. ст. 21, 22 Закону про РРО податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00004822305 від 21.02.2011, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 459780,78 грн. за порушення законодавства про застосування РРО, з яких за порушення п. 13 ст. 3 Закону про РРО штраф у розмірі 1 грн., за порушення п. 12 ст. 3, ст..6 Закону про РРО штраф у розмірі 459779,78 грн.

Вказане рішення відповідача оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги залишено без задоволення, а рішення без змін.

Предметом розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішеня № 0000482305 від 21.02.2011.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 6 Закону про РРО облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Зокрема розділом 1 вказаної Інструкції передбачено, що ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Таким чином, позивач, здійснюючи діяльність з роздрібної торгівлі пальним зобовязаний застосовувати у своїй діяльності положення вказаної Інструкції.

Нормами вказаної Інструкції встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами за готівку.

Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. Відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, та відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП.

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об'єму відпущеного пального.

Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливно-роздавальні колонки, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози.

Об'єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування паливно-роздавальними колонками.

Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП, який складається у двох примірниках.

Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

На підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

З метою посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП.

Фактичні залишки нафтопродуктів в резервуарах визначаються за результатами вимірювання та також відображаються у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. Облік реалізації за готівку нафтопродуктів, за певний проміжок часу ведеться через реєстратор розрахункових операцій, в тому числі враховується відпуск нафтопродуктів на АЗС за талонами, платіжними картками, відомостями.

Таким чином, суд приходить до висновку, що фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем доведено з посиланням на письмові докази, які долучено до матеріалів справи, що ним виконуються вимоги Інструкції, в т.ч. і щодо обліку реалізації нафтопродуктів, а саме на АЗС зберігаються змінні звіти, в т.ч. і звіти складні напередодні та в день перевірки.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висовок про неналежний облік товарних запасів на АЗС лише на тій підставі, що перевіряючих не було допущено до зняття фактичних залишків, а тому, на думку відповідача не допуск до огляду перевіряємих приміщень розцінюється як відсутність в них товарно-матеріальних цінностей.

Разом з тим, відповідачем не наведено посилань на нормативні документи, які надавали б право посадовим особам податкового органу робити вказані висновки, тим більше, що вказані висновки суперечать фактичним обставинам справи, оскільки, в даному випадку відсутність паливно-мастильних матеріалів з обєктивних причин зумовлює відсутність реалізації нафтопродуктів, тобто припинення здійснення роздрібної торгівлі на АЗС.

Відповідачем доказів припинення здійснення торгівлі на АЗС позивача через відсутність паливно-мастильних матеріалів не надано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку, що в разі недопущення посадових осіб відповідача до зняття фактичних залишків ПММ під час перевірки, посадові особи відповідача наділені повноваженнями застосовувати інші заходи впливу до субєктів господарювання, зокрема передбачені п. 15 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином судом встановлено, що висновки податкового органу викладені у акті перевірки № 0887/06/30/23/36885481 від 04.11.2010 є хибними та не відповідають дійсним обставинам справи, а прийняте на підставі зазначеного акту податкове-повідомлення рішення протиправне та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вищезазначеного та системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000482305 від 21.02.2011р.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.М. Клименчук