Постанова № 20603873, 14.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2011 року № 2а-14149/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Марлен"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

№ 0000842304 від 04.07.2011

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.10.2011 ),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 3094/9/10-009 від 08.07.2011),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14.12.2011 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бебі Марлен" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000842304 від 04.07.2011.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.11.2011.

У судових засіданнях 02.11.2011 та 21.11.2011 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 14.12.2011, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобовязання позивачу нараховані за результатами перевірки з питань правових відносин з ТОВ "Віаджіо" за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 по господарських операціях, проведених за договором на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010. Підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість є визнання податковим органом зазначеного договору нікчемним. У обґрунтування даного твердження податковий орган посилається на акт від 18.04.2011 №434/3-23-70-37166556 про проведену документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Віаджіо" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Бебі Марлен" та ТОВ "Профіт Голд" період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ "Віаджіо" дійсно було укладено вказаний договір, який, за твердженням позивача, мав реальний характер, та за яким було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 02.11.2011 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали матеріали документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правових відносин з ТОВ „Віаджіо" за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 (акт перевірки від 17.06.2011 № 303/1-23-40-35139138).

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту, з огляду на що за результатами проведеної перевірки зроблено висновок те, що правочин нібито укладений між позивачем та ТОВ "Віаджіо" не спричинив реального настання юридичних наслідків, а позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Згідно акту від 18.04.2011 №434/3-23-70-37166556 про проведену документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Віаджіо" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Бебі Марлен" та ТОВ "Профіт Голд" період з 01.02.2011 по 28.02.2011 встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ “Профіт Голд” здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ “Профіт Голд”, а тому фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ “Профіт Голд” та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримала, надала додаткові усні пояснення та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 06.06.2011 по 10.06.2011 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі наказу № 1625 від 03.06.2011 та направлень № 1583/23-40 від 06.06.2011 та № 1582/23-40 від 06.06.2011 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Марлен" з питань правових відносин з ТОВ „Віаджіо" за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

В ході перевірки встановлено порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 50 000,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Перевіркою встановлено наявність договірних взаємовідносин позивача з ТОВ "Віаджіо", а саме, було укладено договір на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010.

На виконання зазначеного договору ТОВ "Віаджіо" відвантажило для ТОВ "Бебі Марлен" товар, на що виписано податкову накладну № 1 від 01.02.2011 на загальну суму 300 000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 50 000,00 грн.

Суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включено ТОВ „Бебі Марлен" до складу податкового кредиту в лютому 2011 року в розмірі 50 000,00 грн. та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідають даним податкової декларації з ПДВ за звітний період.

Оплата за отриманий товар проведена ТОВ „Бебі Марлен" на розрахунковий рахунок ТОВ „Віаджіо" в сумі 300 000,00 грн., що підтверджується виписками банку від 15.02.2011, від 23.02.2011, від 02.03.2011 та від 09.03.2011.

Згідно акту від 18.04.2011 №434/3-23-70-37166556 про проведену документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Віаджіо" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Бебі Марлен" та ТОВ "Профіт Голд" за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 встановлено наступну інформацію.

Згідно податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року, поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі аналізу бази даних Інформаційно-аналітичної системи ДПА України „Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України (контрагенти)" встановлено наявність податкового кредиту в ТОВ „Віаджіо", сформованого за рахунок ТОВ "Профіт Голд" на суму 525 000,00 грн.

На підтвердження податкового кредиту, заявленого в деклараціях, поданих до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на адресу ТОВ „Віаджіо" було направлено запит №5922/10/23 - 7011 від 14.04.2011 щодо надання пояснення та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ „Профіт Голд" за лютий 2011 року, водночас ТОВ „Віаджіо" не було надано всі первинні документи стосовно взаємовідносин з зазначеним підприємством.

При аналізі даних, наведених в системі автоматизованого співставлення за лютий 2011 року встановлено, що декларацію з ПДВ за лютий 2011 року ТОВ „Профіт Голд" було подано до ДПІ у Солом'янському районі міста Києва.

До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ТОВ «Профіт Голд»останню декларацію по податку на прибуток подано за 2010 рік.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Профіт Голд»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

З ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

З зазначених фактів податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Профіт Голд»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Профіт Голд», а тому фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Профіт Голд»та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку про те, що правочин нібито укладений між ТОВ "Бебі Марлен" та ТОВ "Віаджіо" не спричинив реального настання юридичних наслідків, а ТОВ "Бебі Марлен" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, враховую те, що відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 17.06.2011 №303/1-23-40-35139138, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2011 № 000842304, якими позивачу було нараховане зобовязання з податку на додану вартість у сумі 51 000,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 1 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бебі Марлен" не погоджуючись за податковим повідомленням - рішенням № 000842304 від 04.07.2011 та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ "Віаджіо" реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних у ТОВ "Віаджіо" товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобовязано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Віаджіо", а саме, було укладено договір на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010.

У подальшому отриманий від ТОВ "Віаджіо" товар за договором на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010, був використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме, оскільки основним видом діяльності позивача є торгівля непродовольчими товарами споживчого призначення, то зазначена продукція була реалізована споживачам, що підтверджується фіскальними чеками, копії яких наявні в матеріалах справи.

За договором на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010 ТОВ "Віаджіо" було поставлено товар, а саме одяг та взуття. Факт поставки товару підтверджується матеріалами справи, зокрема, видатковою накладною від 01.01.2011 та накладною № 1 від 01.01.2011, пояснювальними директора магазину "Віаджіо" ОСОБА_3, від 18.11.2011 та замдиректора "Бебі Марлен" ОСОБА_4

Факт здійснення позивачем оплати за товар поставлений за договором на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010 підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями виписок по особовому рахунку за період з 15.02.2011 по 15.02.2011, з 23.02.2011 по 23.02.2011, з 09.03.2011 по 09.03.2011, платіжними дорученнями № 52 від 15.02.2011, № 76 від 23.02.2011, № 80 від 02.03.2011 та № 92 від 09.03.2011.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів доказів того, що ТОВ "Віаджіо" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ "Віаджіо" не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Віаджіо" за договором на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010.

Необґрунтованість посилань відповідача на акт від 18.04.2011 №434/3-23-70-37166556 про проведену документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Віаджіо" з питань правильності нарахування та своєчасності - плати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Бебі Марлен" та ТОВ "Профіт Голд" за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, яким було встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ “Профіт Голд” здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ “Профіт Голд”, з огляду на що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ “Профіт Голд” та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, як на обґрунтування фіктивності договору укладеного між позивачем та ТОВ "Віаджіо", зумовлюється тим, що відповідачем не наведено жодних доказів на обґрунтування того, що товар, поставка якого здійснювалась за договором на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010 мав бути отриманий ТОВ "Віаджіо" від ТОВ “Профіт Голд”, як і доказів того, що ТОВ “Профіт Голд” має будь - яке відношення до фінансово - господарських відносин між позивачем та ТОВ "Віаджіо".

Посилання відповідача у судових дебатах на те, що статутом позивача, а саме, підпунктом 8.6.10 пункту 8.6 статті 8, встановлено, що до виключної компетенції зборів учасників належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 5 000 000,00 грн., у той час, як відповідно до договору на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010 загальна сума договору скаладає 20 000 000,00 грн. та зазначений договір не затверджений зборами учасників позивача, не приймається судом до ваги з огляду на те, що зазначена обставина при проведенні перевірки не досліджувалась та відповідачем не надано доказів того, що зазначений договір не було затверджено зборами учасників.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань крім зазначених на підтвердження нікчемності договору на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010 та спростування реальності та товарності зазначеного договору відповідачем не надано, то суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Віаджіо" за договором на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010 мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.

Підпунктом “а” пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Віаджіо" за договором на поставку товарів народного споживання № 5 від 01.09.2010 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у звязку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на податковий кредит по операціях з ТОВ "Віаджіо" за вказаним договором.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Марлен" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000842304 від 04.07.2011 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000842304 від 04.07.2011.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Марлен" за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 21.12.2011