Постанова № 20603844, 19.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2011 року <Час проголошення >№ 2а-15214/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Шаповалової К.В.,

та представника позивача Шевченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

з позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

доНауково-виробничого приватного підприємства «Буран»

простягнення податкової заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2011 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до НВ ПП «Буран»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 406,61 грн. за рахунок активів боржника.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у товариства утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з податку на прибуток та з комунального податку, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвали суду та судові повістки були направлені за адресою відповідача, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Враховуючи, що кореспонденція суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, суд вважає, що вона вручена належним чином.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

НВ ПП «Буран»(код ЄДРПОУ 30862144) зареєстровано Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та відповідно до вимог п.п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), зобовязаний: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни. Зазначені положення кореспондуються із вимогами, закріпленими у п.п.16.1.3 і п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011 року.

Підставами для звернення до суду із даним позовом податковий орган визначає наявність у відповідача заборгованості зі сплати узгоджених зобовязань з податку на прибуток і з комунального податку.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підприємством подано до податкового органу:

- податкову декларацію з податку на прибуток № 47804 від 15.05.2008 року за І квартал 2008 року, в якій платником податку самостійно визначено зобовязання, що підлягає сплаті за звітний період у сумі 25,00 грн.;

- податковий розрахунок комунального податку №69948 від 15.07.2008р. за лютий 2008 року на суму зобовязань у розмірі 5,10 грн.;

- податковий розрахунок комунального податку №108166 від 08.10.2008р. за березень 2008 року на суму зобовязань у розмірі 5,10 грн.;

- податковий розрахунок комунального податку №189393 від 12.01.2009р. за квітень 2008 року на суму зобовязань у розмірі 5,10 грн.;

- податкову декларацію з податку на прибуток № 56390 від 15.04.2009 року за І квартал 2009 року, в якій платником податку самостійно визначено зобовязання, що підлягає сплаті за звітний період у сумі 25,00 грн.;

- податковий розрахунок комунального податку №56389 від 15.04.2009р. за січень 2009 року на суму зобовязань у розмірі 5,10 грн.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон № 2181, чинний на момент спірних правовідносин)податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Виходячи із зазначених положень законодавства, якими регулювались спірні правовідносини на момент їх виникнення, податкові зобовязання з податку на прибуток і з комунального податку, визначені підприємством самостійно є узгодженими і їх несплата до бюджету у встановлені законодавством терміни визначає їх як податковий борг.

Крім того, Актом № 2225-15/30862144 від 07.04.2009 року, складеного за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, зафіксовано порушення відповідачем вимог п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181, а саме, несвоєчасне подання платником декларації з податку на прибуток за звітні періоди: І квартал 2008 року та 11 місяців 2008 року.

На підставі акта перевірки податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №000881510/0 від 13.04.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення повернулось до податкового органу не врученим, про що інспекцією було складено Акт № 165 від 15.04.2009р. «Про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків».

Відповідно до статті 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як зазначає позивач, податковий борг виник до набрання чинності Податковим кодексом України, а отже процедура формування та надіслання податкових повідомлень та вимог, з дотриманням якої повязується виникнення у позивача права на стягнення податкового боргу та, відповідно, звернення до суду (в контексті положень п.7 ч.3 ст.108 КАС України), регламентується законодавством, яке діяло до набрання чинності Податковим кодексом України.

Згідно із визначенням, наведеним у пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, що діяла на час виникнення на думку позивача заборгованості) (далі по тексту Закон № 2181), податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону № 2181, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Пунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 визначено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

При цьому, відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, податкове повідомлення-рішення №000881510/0 від 13.04.2009р. (ухвалене до набрання чинності Податковим кодексом України) не вручено відповідачу у звязку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

При цьому, всупереч вищенаведених вимог, позивач не надав суду доказ (Акт) розміщення податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобовязання, не сплата якого стала однією з підстав для звернення позивача до суду із даним позовом на дошці податкових оголошень, що передбачено Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції закону, що діяв на час її винесення).

Складення такого акта передбачено Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 р. № 253 (набрав чинності 01.10.2001 року) (далі по тексту Порядок).

Згідно 4.6 Порядку, податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.4.9 Порядку, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

З огляду на відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження складення акта про розміщення податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень, а також відсутність відповідної відмітки про дату такого розміщення в акті «Про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків»дають суди підстави для висновку щодо недоведеності позивачем факту узгодження податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні №000881510/0 від 13.04.2009р.

Крім того слід зазначити, що відповідно до положень підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.10 статті 1 Закону № 2181, податкова вимога це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 встановлено, що податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Згідно п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону № 2181, стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

На обґрунтування наявності права звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом позивач посилається на складені податковим органом на виконання вимог п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 першу податкову вимогу № 1/605 від 7 травня 2003 року, в якій наведено суму боргу з податку на додану вартість у розмірі 914,00 грн. та з комунального податку 0,84 грн. і другу податкову вимогу за № 2/567 від 19 лютого 2004р. на суму боргу з податку на додану вартість у розмірі 4,57 грн. та з комунального податку 16,17 грн.

Відповідно до п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону № 2181 податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо сума податкового зобовязання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків.

Підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у випадках, визначених підпунктом «а»підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення або податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового зобовязання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

З метою вирішення питання щодо наявності станом на момент узгодження податкових зобовязань, у звязку з несплатою яких позивач повязує своє право звернення до суду із даним позовом, факту несплати платником податку суми боргу, визначеної у першій та другій податкових вимогах, судом було витребувано у податкового органу витяги з облікових карток платника з податку на додану вартість та з комунального податку за період з 2003 року по день розгляду справи.

На підставі оглянутих в судовому засіданні витягів з облікових карток із зазначених податків за вказаний період судом було встановлено, що в жовтні 2006 року платником податку заборгованість зі сплати податку на додану вартість погашена повністю та рахується переплата у розмірі 46,05 грн. Заборгованість зі сплати комунального податку відповідно до облікових карток погашена платником в грудні 2006 року та рахується переплата за цей період.

Таким чином, в силу положень п.п.6.4.1, п.п.6.4.2 п.6.4 ст.6 Закону № 2181 перша податкова вимога № 1/605 від 7.05.2003 року та друга податкова вимога № 2/567 від 19.02.2004р. є такими, що відкликані ще в грудні 2006 року, тобто майже за два роки до виникнення податкових зобовязань, стягнення яких у примусовому порядку є предметом розгляду у даній справі. Доказів складення і направлення платнику на виконання вимог законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, інших податкових вимог представником позивача не надано.

Посилання представника позивача на те, що вимоги не виносились, оскільки на момент звернення до суду борг є консолідованим і винесення нових вимог законодавством не передбачено суперечать положенням п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону № 2181, який визначає консолідований борг, як визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено дотримання визначених чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством порядку, строку і підстав для звернення до суду із даним позовом.

Відтак, підстав для задоволення позовних вимог з врахуванням наведених позивачем доводів і наданих на їх обґрунтування доказів суд не вбачає.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволені адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва до Науково-виробничого приватного підприємства «Буран» про стягнення боргу зі сплати податку на додану вартість та з комунального податку на загальну суму 406,61 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.

СуддяН.А. Добрівська