Постанова № 20601606, 26.12.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2011 року Справа № 2а/2370/8436/2011

26.12.11

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Овсієнко О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Уманської обєднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Джоена»про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Уманською обєднаною державною податковою інспекцією (далі - позивач) заявлено адміністративний позов до приватного підприємства «Джоена»(далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 3 000 грн.

Зокрема, встановлено, що відповідачем несвоєчасно подані декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, лютий-березень, травень 2011 року.

Позивач надав суду клопотання про задоволення позовних вимог та розгляд справи без участі свого представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, відзив на позовну заяву не надав, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідач зареєстрований, як юридична особа, Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 27.07.2000 року, ідентифікаційний код 31070628 та перебуває на обліку в Уманській обєднаній державній податковій інспекції як платник податків і зборів з 01.09.2000 року.

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тому слід застосовувати також і норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач в порушення податкового законодавства, несвоєчасно сплачує належні до сплати суми податків і тому, станом на час розгляду справи, має заборгованість зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 3 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. п. 7.8.1., п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон України № 168/97-ВР), періодичність подання декларацій з податку на додану вартість становить один календарний місяць.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року (далі Закон України № 2181-ІІІ), зобовязано платника податків на додану вартість самостійно обчислювати суму податкового зобовязання, яку платник зазначає в податковій декларації. При цьому податковий орган зобовязаний прийняти податкову декларацію, яка приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників.

Судом встановлено, що відповідачем 19.01.2011 року подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року № 9006235609, в якій визначена сума ПДВ в розмірі 1 282 грн., що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного періоду.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПКУ) податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного ( податкового) місяця.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ відповідач як платник податків та зборів зобовязаний самостійно сплачувати суми податкових зобовязань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На підставі наданих позивачем матеріалів, судом встановлено, що відповідачем подані податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-березень та травень 2011 року № 9001226669, в якій визначена сума ПДВ в розмірі 398 грн., № 9002362044 на суму 1006 грн. та № 9003801969 на суму 314 грн., що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного періоду.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У відповідності до пп. «а»п. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ відповідачу направлено на адресу вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців першу податкову вимогу форми «Ю1»№ 1/173 від 27.10.2010 року про сплату боргу в сумі 447 грн. 46 коп. Дана вимога отримана директором підприємства, але відповідно до п. п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ та акту про неможливість вручення податкової вимоги від 01.11.2010 року, дана вимога розміщена на дошці податкових оголошень, в звязку з не підписанням керівником підприємства корінця вимоги, а саме не проставлено дату отримання. У відповідності до пп. «б»п. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ відповідачу направлено другу податкову вимогу форми «Ю2»№ 2/204 від 29.11.2010 року про сплату боргу в сумі 19 539 грн. 41 коп. Дана вимога не була отримана відповідачем, але відповідно до п. п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ та акту про неможливість вручення податкової вимоги від 03.12.2010 року, дана вимога розміщена на дошці податкових оголошень, в звязку з відмовою відповідача прийняти податкову вимогу.

11.11.2010 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено реєстраційний запис про накладення податкової застави на активи приватного підприємства «Джоена».

31.05.2011 року позивачем прийняте рішення № 12 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - приватного підприємства «Джоена», у звязку з внесенням запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням, відповідно до п. п. «ж»п. 184.1 ст. 184 ПКУ.

Згідно облікової картки платника податків станом на 16.11.2011 року відповідачем не сплачено суму податку на додану вартість в сумі 3000 грн. 00 коп. зазначена заборгованість виникла в результаті несплати самостійно задекларованої суми ПДВ за грудень 2010 року, лютий-березень, травень 2011 року.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п. п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що сума заявлена позивачем підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 128, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Джоена», що знаходиться за адресою: 20375, Черкаська область, Уманський район, с. Ропотуха, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 31070628 на користь бюджету через Уманську обєднану державну податкову інспекцію, що знаходиться за адресою: 20300, Черкаська область, м. Умань, пл. Леніна, 1а, ідентифікаційний код 21367259 податковий борг на загальну суму 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст.186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар