Постанова № 20601319, 01.08.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/5545/2011

01.08.11

17 год. 09 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваленка В.І.,

при секретарі Поповій Ю.Є.,

за участю:

представника прокуратури Пампущенко Ю.В. помічника прокурора міста Черкаси за посвідченням,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреностями,

представника відповідача ОСОБА_4 за договором,

відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у місті Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення 137500 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Черкаси звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у місті Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення 137500 грн.

Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з плати за оренду землі в сумі 137500 грн. станом на 08.06.2011р.

Позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача податковий борг з плати за оренду землі в сумі 137500 грн.

20 липня 2011 року представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача 137537 грн. 92 коп. податкового боргу замість 137500 грн.

1 серпня 2011 року представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій остаточно просила стягнути з відповідача 86532 грн. 35 коп. податкового боргу замість 137537 грн. 92 коп. за період від 30.11.2009р. по 30.01.2011р.

В судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

1 серпня 2011 року відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що не визнає адміністративний позов про стягнення з нього заборгованості у заявленому розмірі 137500 грн. На думку відповідача він не повинен сплачувати орендну плату за землю починаючи з моменту винесення міськвиконкомом рішення про розірвання відповідного договору оренди земельної ділянки та про припинення приватному підприємцю ОСОБА_5 права користування земельною ділянкою АДРЕСА_1.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Відповідач, як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 13.06.1995р., на час розгляду справи перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкаси.

При дослідженні письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що між Черкаською міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 на 49 років укладено договір оренди землі від 21.04.2008р. Згідно умов цього договору в оренду передана земельна ділянка, що за своїм цільовим призначенням відноситься до земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 16495 кв. м. АДРЕСА_1 в місті Черкаси.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9, пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” (чинного до 01.01.2011р.) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни; до загальнодержавних належать такі податки і збори (обовязкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV (далі Закон № 161) встановлено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 5 Закону № 161 встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України Закону № 161 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 21 Закону № 161 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»чинного до 01.01.2011р. та Податкового кодексу України).

Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку до 01.01.2011р. здійснювався відповідно до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ (далі Закон № 2535), після 01.01.2011р. відповідно до Податкового кодексу України.

Статтею 2 Закону № 2535 чинного до 01.01.2011р. встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно із Законом № 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до статті 14 Закону 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і на нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з пункту 5.1 статті 5 Закону, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Положення, аналогічні наведеним вище, містяться в Податковому кодексі України, який набрав чинності 01.01.2011р.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач 05.02.2009р. подав до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, в якій визначено розмір орендної плати за землю в сумі 65976 грн. 19 коп., при щомісячній сплаті з січня по листопад 2009 року 5498 грн. 02 коп. та за грудень 2009 року 5497 грн. 97 коп.

В судовому засіданні судом встановлено, що не стягнута за рішенням суду сума по вказаній податковій декларації становить 16494 грн. 01 коп.

Крім того, відповідач 05.02.2010р. подав до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, в якій визначено розмір орендної плати за землю в сумі 69868 грн. 34 коп., при щомісячній сплаті з січня по листопад 2010 року 5822 грн. 36 коп. та за грудень 2010 року 5822 грн. 38 коп.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 визначає, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що 2 серпня 2010 року посадовою особою державної податкової інспекції у місті Черкаси проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка своєчасності подання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, за результатами якої складено акт № 5470/17-111 від 02.08.2010р. Перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Податковим повідомленням-рішенням № 0048001701/0 від 02.08.2010р. до відповідача застосований штраф у сумі 170 грн. 00 коп.

Податкове повідомлення-рішення одержане відповідачем, про що свідчить його підпис на корінці вказаного рішення. На час розгляду справи в суді згадане податкове повідомлення рішення в установленому законом порядку не оскаржувалось.

Відповідачу виставлено першу податкову вимогу від 07.08.2009 № 1/1319, за якою загальна сума податкового боргу становить 6689 грн. 36 коп. та другу податкову вимогу від 18.08.2009 № 2/9502, за якою загальна сума податкового боргу становить 17021 грн. 89 коп. Про це свідчать копії корінців першої та другої податкових вимог. Зазначені податкові вимоги отримані відповідачем, про що свідчать підписи відповідача на корінцях вказаних вимог.

23.07.2009 р. за відповідачем зареєстрована податкова застава його активів на суму в два рази більше суми податкового боргу, про що зроблений відповідний запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Судом також встановлено, що пята сесія Черкаської міської ради прийняла рішення від 06.04.2010р. № 5-634, яким вирішила: припинити приватному підприємцю ОСОБА_5 право користування земельною ділянкою площею 16495 кв. м. АДРЕСА_1; договір оренди земельної ділянки від 21.04.2008р. розірвати; земельну ділянку площею 16495 кв. м. АДРЕСА_1 віднести до міських земель, не наданих у користування.

В силу положень статті 20 Закону № 161 укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно частин 1, 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З огляду на викладене вище, суд критично оцінює твердження відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, на підставі якого стягується заборгованість, та відсутність обовязку останнього після винесення сесією Черкаської міської ради рішення сплачувати орендну плату за земельну ділянку комунальної власності, оскільки відвовідач не надав суду доказів державної реєстрації розірвання вже згаданого договору оренди землі, а тому право оренди земельної ділянки не можна вважати припиненим.

Таким чином, як встановлено судом, у відповідача обліковується податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальному розмірі 86532 грн. 35 коп., що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5, який проживає за адресою: 18000, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкаси, що знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595 податковий борг по орендній платі за землю в сумі 86532 (вісімдесят шість тисяч пятсот тридцять дві) грн. 35 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови складений 08.08.2011р.