Постанова № 20598769, 03.11.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 р. Справа № 2-а-4219/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Горшков В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бериславському районі Херсонської області до Агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю "Машинотехнологічна станція" <3-я особа >про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків,

встановив:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бериславському районі Херсонської області (далі по тексту - позивач або Фонд) звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю "Машинотехнологічна станція" (далі по тексту - відповідач) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у розмірі 1139,31 грн.

У судове засідання сторони не з'явились. Позивач надав заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідач до суду не прибув, направив письмовий відзив, відповідно до якого позовні вимоги визнає в повному обсязі, однак з тяжким фінансовим становищем погасити утворену заборгованість не має змоги. Справу просять розглядати без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 4. ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до змісту позовної заяви, суть спору полягає у наступному. Відповідач, маючи статус роботодавця, в силу положень Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV(далі по тексту - Закон № 1105-XIV) та "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 № 2272-III (далі по тексту - Закон № 2272-III) зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі по тексту - страхові внески), шляхом перерахування відповідних сум на рахунок Фонду. Такі внески він повинен виплачувати щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - не пізніше наступного дня після здійснення виплат. Всупереч цьому, відповідач своєчасно не сплачує вказані страхові внески та за 2 квартал 2011 р. має заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 1139,31 грн. Позивач просить стягнути зазначену недоїмку з відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Із набранням чинності 01 січня 2011 р. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту - Закон №2464-VI), сплату всіх обов’язкових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі і внеску на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, замінено сплатою одного платежу, що консолідує у собі внески, які сплачувались раніше, – єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Разом з тим, згідно із змістом позову та доданих до нього документів, заборгованість відповідача виникла до 01.01.2011, тобто до набрання чинності Закону № 2464-VI. Таким чином, до спірних правовідносин, що розглядаються у даній справі, слід застосовувати законодавство, що було чинним до 01.01.2011.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1105-XIV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Згідно із ст. 17 цього ж Закону Фонд створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань страхування від нещасного випадку, передбаченого ст. 1 Закону. Такий резерв коштів утворюється, зокрема, за рахунок сплати роботодавцями страхових внесків. Статтею 55 Закону № 1105-XIV встановлено, що спори щодо суми страхових внесків вирішуються в судовому порядку. Таким чином, Фонд має право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.

Згідно із преамбулою Закону № 1105-XIV цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1105-XIV роботодавець є страхувальником по вищезазначеному виду загальнообов'язкового державного соціального страхування, пунктом 2.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. № 36 (далі по тексту - Інструкція) встановлено, що юридичні особи є платниками страхових внесків. Згідно із ст. 45 цього ж закону роботодавець зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду. Сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом № 2272-III. Відповідно до п. 4.12 Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При цьому, несвоєчасно сплачені страхові внески визнаються недоїмкою.

Агросервісне товариство з обмеженою відповідальністю "Машинотехнологічна станція" є юридичною особою.

15.07.2011 агросервісне товариство з обмеженою відповідальністю "Машинотехнологічна станція" надано звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду за 2 квартал 2011 р., відповідно до змісту якого він використовує найману працю, тобто є роботодавцем та страхувальником у розумінні Закону № 1105-XIV. Виходячи з цього, відповідач зобов'язаний щомісячно нараховувати та сплачувати страхові внески. Згідно вказаного звіту станом на 15.07.2011 відповідачем зазначено його заборгованість перед Фондом по сплаті страхових внесків у розмірі 1139,31 грн. Однак, станом на момент подачі позову відповідач не погасив залишок заборгованості в сумі 1139,31 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості у матеріалах справи. Таким чином, сума боргу, про яку відзвітував відповідач, підлягає стягненню з нього у судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19,158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з агросервісне товариство з обмеженою відповідальністю "Машинотехнологічна станція" (код ЄДРПОУ 03582037) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Херсоні (код ЄДРПОУ 25900390) в сумі 1139,31 грн. (одна тисяча сто тридцять дев'ять грн. 31 коп.) (розрахунковий рахунок 37172401900039 УДК м. Херсон, МФО 852010).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Горшков В.М.

кат. 10.1