Постанова № 20597938, 06.09.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р.

16 год. 00 хв.Справа № 2а-1231/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю:

представника позивача - Головатенка К. К.,

представника відповідача - Величко М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

сільськогосподарського закритого акціонерного товариства імені Кірова

до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області <3-я особа >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство ім.Кірова (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі МДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2010 р. №№ 0005061510/0, 0005071510/0, якими до позивача застосовані штрафні санкції в загальній сумі 3942,52 грн. (в тому числі 188,83 грн. та 3753,69 грн., відповідно) за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань з фіксованого сільськогосподарського податку.

Спірні рішення складені за наслідками невиїзної документальної перевірки позивача з питань своєчасності сплати податків та зборів до бюджету від 20.10.2010 р. №156/15-03784226 (далі акт від 20.10.2010 р.).

За актом перевірки позивачем порушено пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181-III), а саме:

- несвоєчасно сплачено фіксований сільськогосподарський податок за узгодженими податковими зобовязаннями на грудень 2009 р. згідно розрахунків на 2009 р. (вх. № 116 від 20.01.2009 р., вх. №9206 від 08.10.2009р., № 3481 від 27.04.2009 р.) на загальну суму 2786,56грн. із затримкою у сплаті від 196 до 227 днів);

- несвоєчасно сплачено податок за узгодженими податковими зобовязаннями на січень-липень 2010 р. згідно розрахунку на 2010 р. (вх. № 208 від 26.01.2010 р.) на загальну суму 8211,50грн. із затримкою у сплаті від 46 до 198 днів;

- не сплачено податок за узгодженими податковими зобовязаннями по розрахунку на 2010 р. (вх. № 208 від 26.01.2010 р.) на загальну суму 6894,94 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, обґрунтовує їх тим, що позивачем своєчасно та у повному обсязі сплачені, задекларовані ним у 2009-2010 роках, зобовязання з фіксованого (сільськогосподарського) податку, що підтверджується платіжними дорученнями про перерахування коштів. На думку позивача, відповідач не мав права спрямовувати ці кошти на погашення інших зобовязань, ніж ті, що визначені у платіжних дорученнях безпосередньо платником податку.

Відсутність боргу з фіксованого (сільськогосподарського) податку підтверджується актом звірки розрахунків №1, проведеної між позивачем та відповідачем 22.01.2008р. За цим актом станом на 01.01.2008р. заборгованість товариства з пені по зазначеному податку становила 706,86грн.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, суду пояснила, що податковий борг з фіксованого (сільськогосподарського) податку виник через порушення позивачем строків сплати задекларованих ним зобовязань, що стало підставою для застосування до нього штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України від 17.12.1998р. N320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок" позивач у 2008-2010 роках був платником фіксованого сільськогосподарського податку та у відповідності із ст.5 цього Закону самостійно декларував зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку.

За даними карток податкового обліку у 2008-2010 роках надходження фіксованого сільськогосподарського податку співпадали з задекларованими сумами зобовязань з цього податку. Але, у звязку з порушенням строків сплати узгоджених податкових зобовязань платником податків, податковим органом на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ додатково визначались зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку у вигляді нарахування пені та штрафних санкцій.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Всупереч приписів податкового законодавства донараховані штрафні санкції позивач самостійно не сплачував, у звязку з чим погашення цих зобовязань здійснювалось в порядку календарної черговості за рахунок коштів, що надходили від платника податку, на погашення податкових зобовязань з того самого платежу, в даному разі - зобовязань з фіксованого сільськогосподарського податку.

Така черговість погашення податкових зобовязань спричинила порушення граничних строків узгоджених податкових зобовязань з вказаного податку за наступні періоди, в тому числі зазначені в акті перевірки від 09.02.2011 р.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України передбачено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно тлумачного словника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - обовязок це ряд дій покладених на кого-небудь і безумовних до виконання.

Податкове право містить поняття обов'язку, зокрема, податкового. Так, у п. 1.8 Порядку застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 р. №113, зазначено, що податкові обов'язки це обов'язки платника податків подавати до податкового органу податкові декларації та сплачувати до бюджетів та державних цільових фондів податки і збори (обов'язкові платежі) у строки, визначені Законом № 2181-III.

В даному разі, порушення строків сплати узгоджених податкових зобовязань стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, непогашення яких, в свою чергу, спричинило виникнення податкового боргу. При сплаті основної суми податку отримані кошти розподілялись на погашення заборгованості.

На думку суду, платник податків не має вибору між виконанням і невиконанням обовязку по сплаті податку. Невиконання чи неналежне виконання податкового обовязку є правопорушенням і зумовлює застосування заходів примусу, передбачених діючим законодавством в межах повноважень органу.

Оскільки позивач не виконував свої обовязки по своєчасній сплаті податкового боргу, хоча повинен був і міг виконати, то уповноважений орган, яким є ДПІ, на виконання своїх функцій застосовує заходи примусу шляхом застосовування штрафних санкцій та змінює напрямок платежу з метою виконання вимог законодавства та обовязку відповідача щодо нарахування та своєчасної сплати податків.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач наголошує, що у платіжних документах на сплату фіксованого сільськогосподарського податку ним самостійно визначались призначення платежу та напрямок використання погашеної суми податку, а тому відповідач мав направляти сплачені суми податку виключно за призначенням, визначеним у платіжних документах, складених платником податку, та не мав право змінювати черговість сплачуваних податків та без дозволу платника податків погашати заборгованість з пені та штрафних санкцій.

Надаючи оцінку такій позиції позивача, крім вже наведених приписів законодавства, суд вважає за необхідне врахувати вимоги підпункту 3.1.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ, за змістом якого платник податків самостійно визначає черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу, за винятком випадків примусового стягнення активів платника в рахунок погашення його податкових зобов'язань за рішенням судів. Таким чином, платник податків має право вибору черговості погашення своїх податкових зобов'язань тільки у разі наявності в нього активів, вільних від заставних зобов'язань, та за їх рахунок.

Згідно з вимогами пункту 8.1 статті 8 Закону №2181-ІІІ активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Відповідно до підпункту 8.2.2 статті 8 Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань та/або податкового боргу.

Тобто, на момент виникнення податкової застави боржник перед бюджетом не може мати активів, вільних від заставних зобов'язань, і без погашення податкового боргу розпоряджатись ними за своїм розсудом, тобто здійснювати платежі по зобов'язанням, навіть і в тому випадку, якщо вони направлені на сплату нарахованого податку за поточний період.

Такі заходи примусу як зміна напрямку платежу на погашення податкового боргу зі сторони ДПІ, здійснюється в межах їх повноважень, є обґрунтованими та пропорційними, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи.

Не виконуючи свій обов'язок по повній сплаті податку та заперечуючи проти зміни напрямку платежу органом, контролюючим нарахування та сплату податків, фактично платник податків уникає відповідальності передбаченої зазначеним Законом.

Таким чином, підпункт 3.1.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ за наявності в платника податків податкового боргу не передбачає можливості спрямування коштів в рахунок погашення податкових зобов'язань, що мають більш пізні терміни виникнення.

Викладений порядок погашення податкових зобов'язань знайшов своє підтвердження та відображення в Податковому кодексі України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, відповідно до пункту 87.9 ст. 87 якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пункт 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлює обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання та строки її погашення. Відстрочення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до Закону здійснюється у порядку, передбаченому статтею 14, шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань. Іншої можливості сплати платником податків податкових зобов'язань наступного періоду до сплати податкових зобов'язань попереднього періоду Закон не передбачає.

Оскільки, пунктом 17.3 статті 17 Закону встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум, то норми закону, що встановлюють черговість погашення податкового боргу, у повній мірі розповсюджуються на суми штрафних санкцій.

З огляду на те, що відповідач мав податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку, у звязку з несплатою штрафних санкцій з цього податку, тому кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, спрямовувались на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Отже, враховуючи приписи Закону №2181-ІІІ, суд приходить до висновку, що позивач правомірно направив частину коштів, сплачених відповідачем у рахунок погашення поточних зобовязань з фіксованого сільськогосподарського податку, на сплату податкового боргу з цього податку, у зв'язку з чим у позивача виникла затримка у сплаті задекларованого поточного податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладене, суд вважає спірні рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за порушенням граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань обґрунтованими та правомірними, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог про їх скасування.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161-163 КАС України,

постановив:

В задоволенні позовних сільськогосподарського закритого акціонерного товариства імені Кірова до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2010 р. №0005061510/0 та №0005071510/0 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 вересня 2011 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.15