Постанова № 20597901, 01.09.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2011 р.

13 год. 40 хв.Справа № 2а-3758/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю:

представника позивача - Омельченко Т. Й.,

представників відповідача - Шевченка О. А. і Кладько С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІЕКСПО"

до державної податкової інспекції у м. Херсоні <3-я особа >

про визнання не чинними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліекспо" (далі ТОВ"Поліекспо", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.02.2011р. № 0000412301/0 та від 10.05.2011 р. № 0000412301/1, якими позивачеві збільшено грошові зобовязання з податку на прибуток на 109 666,25 грн., у тому числі за основним платежем на 87733 грн., за штрафними санкціями на 21933,25 грн., та від 09.02.2011р. № 0000422301/0 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 71895,00 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення від 09.02.2011р. № № 0000412301/0, 0000422301/0 та від 10.05.2011р. № 0000412301/1 складені на підставі висновків акту планової виїзної перевірки позивача від 31.01.2011р. № 196/23-4/19236745 (далі акт від 31.01.2011р.) та за результатами апеляційного узгодження донарахованих податковим органом грошових зобовязань з податку на прибуток.

За наслідками перевірки відповідач податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2011р. № 0000412301/0 збільшив зобовязання позивача з податку на прибуток позивача на 87733,00 грн. та застосував штрафні санкції за несплату донарахованого податку в сумі 21933,25 грн., за повідомленням-рішенням від 09.02.2011р. № 0000422301/0 зменшив відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 71895,00 грн. та застосував штрафні санкції в сумі 17973,75 грн. за неправомірно заявлену суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

За результатами апеляційного узгодження донарахованого зобовязання з податку на прибуток та зменшення відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток ДПА у Херсонській області рішенням про результати розгляду первинних скарг позивача від 19.04.2011р. № 2017/10/25-014 скасувала застосовану до позивача податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2011р. № 0000422301/0 штрафну санкцію в розмірі 17973,75 грн. за неправомірно заявлену суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а суму зменшеного відємного значення та донараховані грошові зобовязання з податку на прибуток та штрафні санкції залишила без змін.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, обґрунтовує їх тим, що ДПІ у м. Херсоні під час проведення перевірки неправомірно не врахувала витрати підприємства на поліпшення основних фондів, проведених ПП "МАКСБУД", що, на думку позивача, підтверджено належним чином складеними бухгалтерськими та податковими документами. Крім того, позивач вважає, неправомірним зменшення витрат на нарахування амортизації на вартість будинку, який знаходиться у смт. Козин Київської області та наданий в оренду фізичний особі ОСОБА_4 Стверджує, що надання майна в оренду є одним із видів господарської діяльності підприємства, а доходи від оренди майна, отримані від ОСОБА_4, включені до валових доходів позивача та враховані у декларації з податку на прибуток за 2010 рік.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, суду пояснили, що на момент перевірки витрати позивача на придбання послуг на поліпшення основних фондів у ПП "МАКСБУД" не були підтверджені належними бухгалтерськими документами, а наявні на час перевірки документи не дозволяли встановити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю позивача. Про перелік документів, наданих до перевірки, зроблено відповідний запис у акті перевірки.

Стосовно зменшення витрат позивача на нараховану амортизацію на вартість будинку, який наданий в оренду фізичний особі ОСОБА_4, то також вважають його правомірним. До валових витрат платника податку на прибуток відносяться витрати, повязані з нарахуванням амортизації на основні фонди, які використовуються для потреб господарської діяльності цього платника податку. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного у ній проживання. Тому житловий будинок у смт. Козин Київської області є невиробничими фондами позивача.

Відповідно до ст.8 Житлового кодексу від 30.06.1983 р. № 5464-X переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. Саме тому житловий будинок у смт. Козин Київської області не може вважатись нежитловим будинком та використовуватись у господарській діяльності позивача.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За актом перевірки від 31.01.2011 р. відповідач збільшив оподатковуваний прибуток та зменшив відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток позивача внаслідок виявлення порушень в частині формування валових витрат та нарахування амортизації.

Відповідно до акту перевірки валові витрати позивача зменшено у звязку з тим, що позивачем в порушення вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) (далі Закон № 334/94-ВР) до складу валових витрат було неправомірно віднесено вартість придбаних у ПП ОСОБА_5 картин у 1 півріччі 2009 р. на суму 2600,0 грн. та у 3кварталі 2010 р. на 2565,00 грн. Відповідач вважає, що придбані картини не призначені для використання у власній господарській діяльності позивача і тому не можуть бути включені до складу валових витрат.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Оскільки, позивачем не надано пояснень та доказів щодо використання придбаних картин у його господарській діяльності, тому суд підтримує позицію відповідача з цього питання.

Крім того, відповідачем встановлено, що позивач до складу валових витрат 1 півріччя 2009 року відніс витрати на поліпшення основних фондів у межах 10 відсоткової сукупної балансової вартості відповідної групи основних фондів, а саме по поліпшенню нежитлового майна за адресою м. Київ вул. Лютеранська 6. За поданими документами роботи по поліпшенню цих основних фондів проводились ПП "МАКСБУД", вартість робіт склала, без врахування податку на додану вартість, 348833,33 грн. Для формування валових витрат використано акт здачі-приймання будівельних робіт б\н від 17.06.2009р. та ксерокопію Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2009 року форми № КБ-3.

Відповідач вважає, що надані до перевірки первинні документи не можуть бути підтвердженням факту виконання робіт, оскільки, не відповідають вимогам щодо складення бухгалтерських документів, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованим в Мінюсті України 05.06.1995р. №168/704, тому що у наданих до перевірки документах відсутні дані про зміст проведених роботи, їх обсяг та інша інформація стосовно причетності цих робіт до господарської діяльності позивача.

Відповідно до п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться: суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

За приписами п. 8.7.1 Закону № 334/94-ВР платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Для підтвердження своїх позовних вимог стосовно правомірності формування валових витрат по відносинам з ПП "МАКСБУД" позивач надав суду копію свідоцтва платника ПДВ ПП "МАКСБУД", договір про виконання будівельних робіт ПП "МАКСБУД" за адресою м. Київ вул. Лютеранська, 6, кошторис на ремонтно-будівельні роботи, дефектний акт на будівельні роботи, акти приймання виконаних робіт за травень та червень 2009р. форми №КБ-2В у розрізі виконаних робіт, акт здачі-приймання будівельних робіт від 17.06.2009р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2009 року та платіжні документи про перерахування коштів ПП "МАКСБУД" за виконані роботи. Надані суду документи підтверджують приналежність послуг, наданих ПП "МАКСБУД" по реконструкції приміщення за адресою м. Київ вул. Лютеранська, 6 до господарської діяльності позивача та призначені для отримання ним оподатковуваного доходу.

Однак, позиція позивача стосовно приналежності послуг, наданих ПП "МАКСБУД", будується виключно на документах наданих позивачем у ході слухання справи суду та ненаданих податковому органу під час проведення перевірки. А ті документи, що були надані відповідачеві до перевірки, не підтверджують використання послуг, отриманих позивачем від ПП "МАКСБУД", для потреб господарської діяльності позивача.

Так, за актом перевірки (а. с. 12) позивачем до перевірки було надано акт здачі-приймання будівельних робіт б/н від 17.06.2009р. та ксерокопію довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2009 р. (типова форма №КВ-3, затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. №237/5). Інших документів не надавалось. Цей факт не спростований позивачем під час підписання акту перевірки від 31.01.2011р. та у подальших скаргах на спірні податкові повідомлення рішення. Тому суд вважає встановленою обставину, що на момент перевірки, а, отже, і складання декларації з податку на прибуток у 2009 році, інших документів стосовно відносин з ПП "МАКСБУД" у позивача не було.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вимоги зазначеної норми закону, суд вважає, що позивач при складанні декларації з податку на прибуток зобовязаний був керуватись виключно тими бухгалтерськими та податковими документами, які були у нього в наявності на момент складання цієї декларації, а формування валових витрат стосовно окремих напрямів використання коштів позивача можливе лише у той податковий період, на який припадає дата формування повного обєму бухгалтерських документів, що доводять використання цих витрат у господарській діяльності позивача.

З наданих суду доказів та пояснень вбачається, що позивач повний пакет документів по відносинам з ПП "МАКСБУД" отримав після проведення перевірки. Ця обставина свідчить про правомірність позиції відповідача щодо передчасного включення до складу валових витрат послуг по поліпшенню основних фондів за адресою: вул. Лютеранська, 6, м.Київ, на загальну суму 348833,33 грн.

За актом перевірки від 10.05.2011 р. оподатковуваний прибуток позивача збільшено також внаслідок порушень повязаних з нарахуванням амортизації основних фондів позивача.

Як встановлено податковим органом, позивач неправомірно нараховував амортизацію на вартість житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та з 01.03.2010 р. переданий в оренду фізичній особі ОСОБА_4

Всього за даними відповідача позивач у порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №334/94-ВР неправомірно здійснив амортизаційні відрахування у сумі 69329,49 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 р. 23 401,13 грн.

Відповідно до пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання. Таким чином, виробниче використання основних фондів полягає у їх участі у отриманні доходу платника податку на прибуток, який підлягає оподаткуванню та включається до декларації з податку на прибуток.

Надані суду документи свідчать, що орендна плата за наданий позивачем в оренду фізичній особі ОСОБА_4 житловий будинок, складає 5000,00 грн. на місяць.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Позивач при складанні декларації з податку на прибуток у 2010 році зобовязаний був та включав до складу валових доходів доходи від надання послуг з оренди будинку фізичній особі ОСОБА_4, тому суд вважає, що нарахування амортизації за житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, повязане з господарською діяльністю позивача, а тому ці витрати є витратами позивача, які він поніс у звязку отриманням оподатковуваного валового доходу. Позицію відповідача з даного питання суд вважає такою, що суперечить вимогам закону.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та задовольняє вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 09.02.2011 р. №0000422301/0 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 69333,00 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІЕКСПО" додержавної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 9 лютого 2011 р. №0000422301/0 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 69330,00 грн.

Відмовити у задоволенні вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 9 лютого 2011 р. №0000422301/0 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2565,00 грн.

Відмовити в задоволенні вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м. Херсоні від 9 лютого 2011 р. №0000412301/0 та від 10.05.2011 р. №0000412301/1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 вересня 2011 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6