Постанова № 20597596, 12.08.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2011 р. Справа № 2а-1080/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Попова В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Кірова <3-я особа >про стягнення заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку,

встановив:

Чаплинська міжрайонна державна податкова інспекція (далі МДПІ, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім.Кірова (далі відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість з фіксованого сільськогосподарського податку у сумі 12058,82грн., у тому числі податок в сумі 11615,71 грн. та пеню за несвоєчасну сплату податку 443,11 грн.

За клопотанням сторін справа розглянута в порядку письмового провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що сума фіксованого (сільськогосподарського) податку задекларована відповідачем самостійно і відповідно до ст.5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ) була узгоджена платником податків у момент подання податкової звітності з цього податку. Податковий борг з фіксованого (сільськогосподарського) податку виник у 2010 році у результаті надання розрахунку з цього податку та несплати задекларованих зобовязань за серпень-жовтень 2010 року, а пеня була нарахована у звязку несвоєчасною сплатою самостійно задекларованих відповідачем зобовязань з вказаного податку.

Відповідач надав до суду заперечення проти позову, вважає, що він своєчасно та у повному обсязі сплатив задекларовані ним у 2008-2010 роках зобовязання з фіксованого (сільськогосподарського) податку, що підтверджується платіжними дорученнями про перерахування коштів. На думку відповідача, позивач не мав права у 2008-2010 роках спрямовувати ці кошти на погашення інших зобовязань, ніж визначених у платіжних дорученнях безпосередньо платником податку. Відсутність боргу з фіксованого (сільськогосподарського) податку підтверджується актом звірки розрахунків №1, проведеної між позивачем та відповідачем 22.01.2008р. За цим актом станом на 01.01.2008р. заборгованість відповідача з пені по зазначеному податку становила 706,86грн. Тому позивачеві слід відмовити у задоволені його вимог.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до Закону України від 17.12.1998р. N320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок" позивач у 2008-2011 роках був платником фіксованого сільськогосподарського податку та у відповідності із ст.5 цього Закону самостійно декларував зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку.

На вимогу суду позивачем надані особові картки обліку нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку відповідача у 2008-2011 роках. За даними карток податкового обліку у 2008-2011 роках надходження фіксованого сільськогосподарського податку співпадали з задекларованими сумами зобовязань з цього податку. Але, у звязку з порушенням строків сплати узгоджених податкових зобовязань платником податків податковим органом на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ додатково визначались зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку. Так, у травні 2009 р. у звязку із затримкою у сплаті податку у попередніх податкових періодах відповідачу визначено додаткові зобовязання в сумі у сумі10292,11 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у 2009-2011 роках донараховані штрафні санкції самостійно не сплатив, доказів адміністративного оскарження порядку їх застосування чи визначення розміру суду не надав, тому суд вважає, що донараховані у 2009р. штрафні санкції є узгодженим податковим зобовязанням відповідача з фіксованого сільськогосподарського податку.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України передбачено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно тлумачного словника С.І. Ожегова, Н.Ю. Шведова - обовязок це ряд дій покладених на кого-небудь і безумовних до виконання.

Податкове право містить поняття обов'язку, зокрема, податкового. Так, у п. 1.8 Порядку застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 р. №113, зазначено, що податкові обов'язки це обов'язки платника податків подавати до податкового органу податкові декларації та сплачувати до бюджетів та державних цільових фондів податки і збори (обов'язкові платежі) у строки, визначені Законом № 2181-III.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Саме тому узгоджені після складення та вручення податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за затримку у сплаті податку з червня 2009 року стали податковим боргом позивача з фіксованого сільськогосподарського податку.

За приписами пп. 16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону №2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

За пп.16.1.2 п. 16.1 ст.16 Закону №2181-ІІІ нарахування пені розпочинається: б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

За пп.16.3.1 - 16.3.2 п.16.3 ст.16 Закону №2181-ІІІ нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку. У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем.

За приписами пп.16.3.3 ст. 16 Закону №2181-ІІІ при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Отже, з моменту виникнення податкового боргу з червня 2009 року позивачем по особовим рахункам відповідача нараховувалась пеня, а при сплаті основної суми податку отримані кошти розподілялись на погашення податкового боргу та нарахованої пені відповідно до частки погашеної заборгованості.

На думку суду, платник податків не має вибору між виконанням і невиконанням обовязку по сплаті податку. Невиконання чи неналежне виконання податкового обовязку є правопорушенням і зумовлює застосування заходів примусу, передбачених діючим законодавством в межах повноважень органу.

Оскільки відповідач не виконував свої обовязки по своєчасній сплаті податкового боргу, хоча повинен був і міг виконати, то уповноважений орган, яким є ДПІ, на виконання своїх функцій застосовує заходи примусу шляхом нарахування пені та змінює напрямок платежу з метою виконання вимог законодавства та обовязку відповідача щодо нарахування та своєчасної сплати податків.

У своїх запереченнях на позов відповідач наголошує, що у платіжних документах на сплату фіксованого сільськогосподарського податку ним самостійно визначались призначення платежу та напрямок використання погашеної суми податку, а тому позивач мав направляти сплачені суми податку виключно за призначенням, визначеним у платіжних документах, складених платником податку, та не мав право змінювати черговість сплачуваних податків та без дозволу платника податків погашати заборгованість з пені та штрафних санкцій.

Крім вже вищезазначених обгрунтувань, суд вважає за необхідне врахувати вимоги підпункту 3.1.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ, за змістом якого платник податків самостійно визначає черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу, за винятком випадків примусового стягнення активів платника в рахунок погашення його податкових зобов'язань за рішенням судів. Таким чином, платник податків має право вибору черговості погашення своїх податкових зобов'язань тільки у разі наявності в нього активів, вільних від заставних зобов'язань, та за їх рахунок.

Згідно з вимогами пункту 8.1 статті 8 Закону №2181-ІІІ активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Відповідно до підпункту 8.2.2 статті 8 Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань та/або податкового боргу.

Тобто, на момент виникнення податкової застави боржник перед бюджетом не може мати активів, вільних від заставних зобов'язань, і без погашення податкового боргу розпоряджатись ними за своїм розсудом, тобто здійснювати платежі по зобов'язанням, навіть і в тому випадку, якщо вони направлені на сплату нарахованого податку за поточний період.

Такі заходи примусу як зміна напрямку платежу на погашення податкового боргу зі сторони ДПІ, здійснюється в межах їх повноважень, є обгрунтованими та пропорційними, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи.

Як вже було вище зазначено, згідно норм ст.16 Закону 2181-ІІІ, платнику податків в разі погашення податкової заборгованості нараховується пеня за прострочення сплати податку, або він сам здійснює такі нарахування при самостійному погашенні боргу. Таким чином, не виконуючи свій обов'язок по повній сплаті податку та заперечуючи проти зміни напрямку платежу органом, контролюючим нарахування та сплату податків, фактично платник податків уникає відповідальності передбаченої зазначеним Законом.

Таким чином, підпункт 3.1.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ за наявності в платника податків податкового боргу не передбачає можливості спрямування коштів в рахунок погашення податкових зобов'язань, що мають більш пізні терміни виникнення.

Викладений порядок погашення податкових зобов'язань знайшов своє підтвердження та відображення в Податковому кодексі України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, відповідно до пункту 87.9 ст. 87 якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пункт 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлює обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання та строки її погашення. Відстрочення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до Закону здійснюється у порядку, передбаченому статтею 14, шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань. Іншої можливості сплати платником податків податкових зобов'язань наступного періоду до сплати податкових зобов'язань попереднього періоду Закон не передбачає.

Оскільки, пунктом 17.3 статті 17 Закону встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум, то норми закону, що встановлюють черговість погашення податкового боргу, у повній мірі розповсюджуються на суми штрафних санкцій.

З огляду на те, що відповідач з червня 2009 року мав податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку, у звязку з несплатою штрафних санкцій з цього податку, тому кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, спрямовувались на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Отже, враховуючи приписи Закону №2181-ІІІ, суд приходить до висновку, що позивач правомірно направив частину коштів, сплачених відповідачем у рахунок погашення поточних зобовязань з фіксованого сільськогосподарського податку, на сплату податкового боргу з цього податку, який виник у червні 2009 року.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Чаплинської МДПІ про стягнення з відповідача до бюджету заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 12058,82грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161-163 КАС України,

постановив:

Позовні вимоги Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім.Кірова задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім.Кірова (код ЄДРПОУ 03784226) заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 12058,82грн. (дванадцять тисяч пятдесят вісім грн. вісімдесят дві коп.) на бюджетний рахунок №31414530700314, код платежу 16040114, банк одержувача УДК в Херсонській області, МФО852010, код банка одержувача ОКПО 24103696, одержувач місцевий бюджет, Преображенська сільська рада.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.1.5