Постанова № 20597385, 22.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 р. справа № 2-а-14722/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Мартинчук С.М.,

за участі сторін:

представника позивача - Чаплинського О.В.,

представника відповідача - Тімонова А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0004952305 від 19.10.2011 року, яким було зменшено ТОВ "Будівельні технології" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 163996, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. Посилаючись на факти викладені у позовній заяві, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки та при оформленні її результатів було здійснено ряд порушень, позиція відповідача стосовно завищення ТОВ "Будівельні технології" суми відємного значення обєкту оподаткування з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2011 на суму 163996 грн., викладена в акті перевірки від 30.09.2011 року №4597/2305/32217915, не містить обґрунтованих даних, які відповідно до приписів чинного законодавства України дають підстави вважати, що дійсно позивачем допущено порушення податкового законодавства. Позивач зазначив, що у спірних правовідносинах податок на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ "Афінас-11" обчислював правильно, господарські операції з даним контрагентом мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В наданих суду запереченнях відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова, з поданим позовом не погоджується. В обґрунтування заперечень проти позову зазначає, що перевіркою встановлено відсутність у ТОВ "Будівельні технології" факту реального вчинення господарських операцій за червень 2011 року із платником податків та зборів ТОВ "Афінас-11" за червень 2011 року на загальну суму - 983974,1 грн. (в тому числі сума податку на додану вартість 163995,7 грн.).

В судовому засіданні представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити з підстав викладених в запереченнях та в акті перевірки від 30.09.2011 року №4597/2305/32217915.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в період з 21.09.2011 року по 27.09.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Будівельні технології" з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ "Афінас-11" за червень 2011 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 30.09.2011 року №4597/2305/32217915.

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Будівельні технології" п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, внаслідок чого, на думку відповідача, підприємством ТОВ "Будівельні технології" завищено податковий кредит за червень 2011 на суму 163 996,00 грн., що призвело до завищення суми відємного значення обєкту оподаткування з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2011 року на суму 163996,00 грн.

На підставі акту перевірки від 30.09.2011 року №4597/2305/32217915 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0004952305, згідно з яким позивачу було зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 163996,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Із зазначеним рішенням субєкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що в силу п. 83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Разом з тим, викладені в акті від 30.09.2011 року №4597/2305/32217915 судження субєкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел.

Відповідач належних доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суду не надав. Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів факт порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Позиція відповідача стосовно завищення позивачем суми відємного значення обєкту оподаткування з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2011 року на суму 163996 грн., викладена в акті перевірки, не містить обґрунтованих даних, які відповідно до приписів чинного законодавства України дають підстави вважати, що позивачем допущено зазначені в акті перевірки порушення.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 зазначеного Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що 26.05.2011 року між ТОВ "Будівельні технології" та ТОВ "Афінас-11" було укладено договір купівлі-продажу №26/5 згідно якого позивач є покупцем 60 тон протиугонів пружинних ПП65. Згідно з п. 3.3. договору доставка товару зі складу продавця до складу покупця здійснюється продавцем.

На виконання умов вищезазначеного договору, продавцем, ТОВ "Афінас-11", були реалізовані товари на загальну суму 956170,08грн., в т.ч. ПДВ 159361,68грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-063-018 від 01.06.2011 року на суму 352116,96грн., в т.ч. ПДВ 58686,16 грн.; №РН-072-006 від 14.06.2011 року на суму 359166,72грн., в т.ч. ПДВ 59861,12грн.; №РН-075-005 від 17.06.2011 року на суму 244886,40грн., в т.ч. ПДВ 40814,40грн.

Крім того, ТОВ "Афінас-11" було складено відповідні до видаткових, податкові накладні №14 від 01.06.2011 року на суму 352116,96грн., в т.ч. ПДВ 58686,16грн.; №106 від 14.06.2011 року на суму 359166,72 грн., в т.ч. ПДВ - 59861,12 грн.; №140від 17.06.2011 року на суму 244886,40грн., в т.ч. ПДВ 40814,40грн.

Оплата за придбані ТОВ "Будівельні технології" у ТОВ "Афінас-11" товари здійснювалась як у безготівковій формі, так і шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Загальна сума коштів перерахованих ТОВ "Будівельні технології" на користь ТОВ "Афінас-11" в оплату отриманих товарів по договору від 26.05.2011 року №26/5 склала 465577,32грн. що підтверджується платіжними дорученнями від 29.06.2011 року №467 на суму 95000,00 грн., в т.ч. ПДВ 15833,33грн.; від 04.07.2011 року №474 на суму 58000,00грн., в т.ч. ПДВ 9666,67грн.; від 06.07.2011 року №479 на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67грн.; від 14.07.2011 року №486 на суму 8000,00грн., в т.ч. ПДВ 1333,33грн.; від 29.08.2011 р. №547 на суму 60000,00грн., в т.ч. ПДВ 10000,00грн.; від 28.09.2011 року №565 на суму 100000,00грн., в т.ч. ПДВ 16666,67грн.; від 20.10.2011 року №587 на суму 44577,32грн., в т.ч. ПДВ 7429,55грн.

Згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладеної між ТОВ "Будівельні технології" та ТОВ "Афінас-11" 05.09.2011 року, підприємства, маючи одна до одної зустрічні однорідні грошові вимоги, прийшли до згоди про зарахування таких вимог у сумі 490592,76грн.

Станом на 31.10.2011 року заборгованість ТОВ "Будівельні технології" перед ТОВ "Афінас-11" за договором від 26.05.2011 року №26/5 відсутня.

Крім того, 31.05.2011 року між ТОВ "Будівельні технології" та ТОВ "Афінас-11" було укладено договір купівлі-продажу №31/5 згідно якого позивач є покупцем хімічних компонентів: силіконова емульсія Tego Phobe, двоокису титану ТіОх. Згідно з п. 3.3. договору доставка товару зі складу продавця до складу покупця здійснюється продавцем.

На виконання умов вищезазначеного договору, продавцем, ТОВ "Афінас-11", були реалізовані товари на загальну суму 27804,00грн., в т.ч. ПДВ 4634,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-063-019 від 01.06.2011року на суму 27804,00грн., в т.ч. ПДВ 4634,00 грн..

ТОВ "Афінас-11" було складено відповідну до видаткової, податкову накладну№15 від 01.06.2011 року на суму 27804,00грн., в т.ч. ПДВ 4634,00грн.

Оплата за придбані ТОВ "Будівельні технології" товари здійснювалась позивачем у безготівковій формі.

Загальна сума коштів, перерахованих ТОВ "Будівельні технології" на користь ТОВ "Афінас-11" в оплату отриманих товарів по договору від 31.05.2011 року №31/5 склала 27804,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.07.2011 року №485 на суму 27804,00грн., в т.ч. ПДВ 4634,00грн.

Станом на 31.10.2011 року заборгованість ТОВ "Будівельні технології" перед ТОВ "Афінас-11" за договором від 31.05.2011 року №31/5 відсутня.

ТОВ "Будівельні технології" зареєстроване як юридична особа 04.01.2003 року виконавчим комітетом Харківської міської ради номер запису 14801200000007651, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №496643, згідно довідки про взяття на облік платника податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 16.01.2003 року, є платником податку на додану вартість з 29.01.2003 року, про що видане свідоцтво №28308455 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ№206725.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача є 45.21.1 Будівництво будівель; 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу; 45.25.1 Інші спеціалізовані будівельні роботи; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами; 26.61.0 Виробництво виробів з бетону для виробництва.

Судом встановлено, що позивач також має необхідні господарські можливості на здійснення відповідних видів господарської діяльності.

Згідно з звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за червень 2011 року, чисельність працівників становить 13 осіб. Згідно даних поданих до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за 2 квартал 2011 року податкового розрахунку форми 1ДФ у ТОВ "Будівельні технології" працювало у штаті 26 осіб. Зазначене свідчить про наявність у ТОВ "Будівельні технології" трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

ТОВ "Будівельні технології" має ліцензію серія АВ № 559299 строком дії з 22.11.2010 року по 22.11.2015 року, яка видана інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Як вбачається з договорів оренди №16/1 від 16.09.2008 року та №16/1 від 16.08.2011 року ТОВ "Будівельні технології" до теперішнього часу має в строковому платному користуванні офісне приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Культури 9 кв. 1. Відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення № 010411 від 01.04.2011 року ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" передало у строкове платне користування (оренду) ТОВ "Будівельні технології" частину нерухомого майна нежитлове приміщення площею 500,0 кв.м., яке перебуває у власності ТОВ "Харківський завод залізничної техніки". Згідно договору оренди складу від 12.01.2009 року №12/01, укладеного між ТОВ "Будівельні технології" та ТОВ "ІНФО ВІТ", позивач орендував складське приміщення площею 100,0 кв.м.

Як вбачається з переліку документів, що надано ТОВ "Будівельні технології" до перевірки, 21.09.2011 року відповідачу до перевірки було надано усі первинні документи, які підтверджують відсутність у ТОВ "Будівельні технології" порушень податкового законодавства України.

Таким чином, з наявних у справі доказів вбачається фактичне виконання господарських операцій між ТОВ "Будівельні технології" та ТОВ "Афінас-11", понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах, використання отриманих товарів для подальшої оптової реалізації ТОВ "Будівельні технології", що зумовлює відсутність підстав для висновку про невідповідність закону вчинених за зазначеними договорами господарських операцій.

Виходячи з приписів п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушення вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Приписами п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів / послуг.

За змістом п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 р. № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696 (далі Порядок № 969), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6.2 Порядку № 969 податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

В п. 5 Порядку № 969 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Приписи вищезазначених норм узгоджуються з положеннями п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції які діяла на момент виникнення спірних правовідносин) згідно якого, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджена податковою накладною.

Судом встановлено, що сума податку на додану вартість у розмірі 163996,00 грн., яка була включена ТОВ "Будівельні технології" до складу податкового кредиту за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року у звязку господарським відносинами з ТОВ "Афінас-11", підтверджена податковими накладними.

Згідно з декларацією з податку на додану вартість за червень 2011 року, яка була подана ТОВ "Будівельні технології" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, до складу податкового кредиту підприємством були включені суми податку на додану вартість, право на відображення яких виникло у тому числі і в наслідок здійснення господарських операцій за договорами, укладеними між ТОВ "Будівельні технології" та ТОВ "Афінас-11".

Згідно з електронним реєстром платників ПДВ, який ведеться Державною податковою адміністрацією України (далі - ДПА України) ТОВ "Афінас-11" на момент складання податкових накладних та під час здійснення господарських операцій з ТОВ "Будівельні технології" було платником ПДВ, зареєстрованим в передбаченому законом порядку, та мало відповідне свідоцтво платника ПДВ.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право - і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та наведеним вище субєктом господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочину вимогам закону, відсутності у сторін правочину наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Судом під час розгляду справи таких обставин також не встановлено, так як укладений договір стосується предмету господарської діяльності позивача, направлений на досягнення реальних економічних наслідків, а позивач та його контрагент має правоздатність на здійснення відповідних видів господарської діяльності.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772 (далі Порядок № 984), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з п.п. 5.2 п. 5 Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

В акті перевірки не наведено конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок щодо завищення ТОВ "Будівельні технології" податкового кредиту за червень 2011 на суму 163996,00 грн., що призвело до завищення суми відємного значення обєкту оподаткування з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2011 на суму 163996, 00 грн.

При цьому, акт перевірки не містить посилань на те, які порушення були допущені самим ТОВ "Будівельні технології".

Суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому, Податковий кодекс України не встановлює обовязку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобовязання продавця.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій з ТОВ "Афінас-11", за яким податкова інспекція не визнала обґрунтованість віднесення позивачем суми податку на додану вартість до податкового кредиту, продавець товарів/послуг перебував в Єдиному державному реєстрі та мав свідоцтво платника податку на додану вартість. Як зазначалось вище, відповідачем даний факт не заперечується.

Суд, беручи до уваги фактичні обставини справи та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій за червень 2011 року із платником податків та зборів ТОВ "Афінас-11" за червень 2011 року на загальну суму 983974,10 грн. (в т.ч. сума ПДВ 163995,70) безпідставним та таким, що не може бути покладеним в основу твердження про завищення позивачем суми податкового кредиту за червень 2011 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0004952305, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України, Податковим кодексом України та іншими законами України, чим порушив права та інтереси юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2011 року. №0004952305 є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат по справі суд проводить за правилами ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0004952305 від 19.10.2011 року винесеного Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології" судовий збір у розмірі 29.55 грн. (двадцять дев'ять гривень п'ятдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 27 грудня 2011 року.

Суддя Котеньов О.Г.