Постанова № 20597381, 07.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2011 р. № 2-а-13645/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Андренко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного

адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Автрамат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у місті Харкові

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ "Автрамат" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0001420840 від 30 вересня 2011 року.

Під час розгляду справи позивач змінив предмет позову та просив суд скасувати повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0001420840 від 30 вересня 2011 року та № 0001450840 від 28 жовтня 2011 року з обставин, що податкове повідомлення-рішення № 0001450840 від 28 жовтня 2011 року прийнято відповідачем за результатами акту перевірки від 19.10.2011 року № 2081/40-028/00236027(з посиланням на висновки акту перевірки від 16.09.2011 року № 1990/40-028/00236027) з тих же підстав, що і оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0001420840 від 30 вересня 2011 року за господарською операцією, здійсненою в червні 2011 року між ПАТ «Автомат»та ТОВ «Март».

В обґрунтування позову вказано, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в місті Харкові, не дотрималась вимог законодавства щодо захисту охоронюваних прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є протиправним, що є правовою підставою для визнання його недійсним та скасування в розумінні вимог ст. 162 КАС України.

В судове засідання представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідач а в судове засідання зявився, щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України ПАТ «Автрамат»до складу податкового кредиту червня 2011 року включено суму ПДВ у розмірі 15583,33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Март», що призвела до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту.

Судом встановлено, що працівниками СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Автрамат»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2011 року. За результатами якої складено акт перевірки №1990/40-028/00236027 від 16.09.2011 року, яким вставлено порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі вище зазначеного акут керівником СДПІ ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення рішення №0001420840 від 30 вересня 2011 року форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за червень 2011 року у розмірі 15583 грн.

09.11.2011 року у відношенні ПАТ «Автомат» було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001450840 від 28 жовтня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 15583, за липень 2011 року та застосування штрафних санкцій в сумі 7792 грн.

Суд зазначає, що підставою винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень є твердження відповідача, що до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ направлено запит про проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам між ПАТ «Автрамат»з TОB «Март»№ 13106/7/40-035 від 09.08.2011р., № 15191/7/40-035 від 14.09.2011р., отримано відповідь ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ № 29975/7/23-321 від 14.09.11., акт про, неможливість проведення перевірки ТОВ «Март»з питань взаємовідносин з ПАТ «Автрамат»за період червень 2011р. Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Март»(32653300) станом на 14.03.2011 р. має 10 стан запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання), що у СО ПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в проваджені знаходиться карна справа № 99116206, порушена 26.05.11 по відношенню до директора ТОВ «Март»ОСОБА_1, по факту навмисного ухилення від сплати податків в особо великих розмірах, за ознаками складу злочину передбаченого ст. 212 ч. З УК України.

Вході досудового слідства по дійсній карній справі було встановлено, що в період з 01.05.2010 року по 30.11.2010 року ОСОБА_1, являється директором підприємства ТОВ «Март»(код .ЄДРПОУ 32653300), зареєстрованим виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради № 12241200000006916 від 08.09.2003 року, розташованого за юридичною адресою: м. Дніпропетровська, вул. Г.Сталінграду, 227, є службовим обличчям суб'єкта підприємницької діяльності, виконуючим організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі обов'язки, переслідуючи мету, направлену на ухилення від сплати податків в особо великих розмірах, шляхом безпідставного завищення податкового кредиту з ПДВ, а саме документального оформлення безтоварних операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судом, що у червні 2011 року, ПАТ "Автрамат" здійснив придбання відходів кольорових металів у ТОВ "Март", згідно договору № 12/10/10/10100229 від 12.10.2010 року. Поставка продукції проводилась згідно специфікацій до договору. Базис поставки: поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом покупця на умовах РСА склад вантажовідправника. Порядок розрахунків оплата продукції здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника протягом 5-ти банківських днів після отримання продукції на складі покупця. Вартість продукції, що поставляється згідно даному договору складає 1200000,0 грн. (один мільйон двісті тисяч гривень.), у т.ч. ПДВ 20% - 200000,0 грн. Договір вступає у дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 року.

До податкового кредиту червня 2011р. ПАТ «Автрамат»включено суму 93499,992 грн., у т.ч. ПДВ 15583,33 грн., податкова накладна № 546 від 02.06.2011р. сума ПДВ 15583,33 грн. Оприбутковано продукцію (трубка мідно-нікелева) на склад № 4 відповідно до прибуткового акту № 136 від 02.06.2011р. , видаткова накладна № РН-02.06 від 02.06.2011р. Оплату здійснено у безготівковій формі: платіжне доручення № 1244 від 10.06.2011р. на суму 47000,0 грн.

До податкового кредиту червня 2011 року ПАТ «Автрамат»включено суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Март»(код за ЄДРПОУ 32653300, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ) у розмірі 15583,33 грн. по податковій накладній від 02.06.2011 року № 546 про надання послуг на загальну суму 93499,99 грн., в т.ч. ПДВ 15583,33 грн.

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем були надані докази підтверджуючи фактичності виконання угоди, а саме податкові-накладні, акти прийому виконаних робіт, рахунки-фактури, виписка з банку про фактичний розрахунок з ТОВ «Март».

Крім цього суд зазначає, що відповідач під час судового засідання не заперечував факт наявності всіх первинних документів по спірній угоді з ТОВ «Март»у позивача, а лише посилався на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочини між позивачем та ТОВ «Март» на думку відподача є нікчемними, суд зазначає, що оскільки правочини з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ «Март» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадової особи ТОВ «Март»на підписання договору в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акт перевірки, що ТОВ «Март»за юридичною адресою відсутній, то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже не знаходження за юридичною адресою не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Март»правочинів.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «Март» так і на час судового розгляду ТОВ «Март»знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон повязує настання наслідків никчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочини укладені між позивачем та ТОВ «Март»є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 Податкового Кодексу України).

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що ВАТ «Автромат»сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0001420840 від 30 вересня 2011, № 0001450840 від 28 жовтня 2011 року винесено Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Автрамат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0001420840 від 30 вересня 2011, № 0001450840 від 28 жовтня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 грудня 2011 року.

Суддя <Текст >Спірідонов М.О.

<Текст >