Постанова № 20596981, 23.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 10316/11/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю:

представника позивача Корнієнка Б.Д.

представника відповідача Лепетинської О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень -,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Диаст», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, в якому після уточнення позовних вимог просить суд: визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Диаст», на підставі якої був складений акт № 1376/07-12/32675979 від 16.06.2011 року; скасувати повідомлення-рішення від 26.07.2011 р. № 0000360700 та № 0000350700.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем не проводилась виїзна перевірка, працівники ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на місцем розташування TOB «Диаст»для проведення виїзної перевірки не приходили, підстави для такої перевірки, визначені законом, були відсутні. Дії ДПІ про призначенню, проведенню перевірки та оформленню акту перевірки є незаконними, оскільки запитів, копії наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки з боку ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова до TOB «Диаст»не надходило. Відомості, що містить акт перевірки, на думку позивача, є недостовірними, надуманими, а висновки акту перевірки зроблені всупереч положенням діючого законодавства. Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000360700 від 26.07.2011р., відповідно до якого невідшкодована сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 47456,00 грн., заявлена позивачем у повернення на рахунок, зменшується відповідачем у односторонньому порядку. Також відповідачем винесено і податкове-повідомлення-рішення № 0000350700 від 26.07.2011р., яким позивачеві нараховуються штрафні санкції на суму 3,00 грн., обовязкові до сплати. В оскаржених повідомленнях-рішеннях зроблено посилання на порушення абз. «а»п. 200.4, п. 200.6 та абз. «а»п. 200.14 Податкового кодексу України. Позивач вказав, що наведені норми Податкового кодексу України порушені не були, відповідачем неправильно застосована відповідачем норма п. 200.14 Податкового кодексу України і не наведено в оскаржуваних рішеннях норми, яка б давала право відповідачеві на винесення таких рішень щодо платника податків. Оскаржувані рішення винесені на підставі незаконно отриманих доказів - акту перевірки, складеному з грубим порушенням норм ст. ст 78, 20 Податкового кодексу України, тому ці повідомлення-рішення є неправомірно, незаконно винесеними і підлягають скасуванню

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проти позову заперечував та зазначив, що документальна позапланова виїзна перевірка проведена у відповідності до положень п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, за наявності підстав для її проведення, у звязку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволені позову.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Диаст», як платник податку знаходиться на обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Вказані обставини, рівно як і обставини проходження позивачем передбаченої законодавством процедури державної реєстрації сторонами по справі в ході судового засідання визнані, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.

У відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зі змісту наявного в матеріалах справи акту перевірки № 1376/07-12/32675979 від 16.06.2011 р. (а.с. 55-65 т. 1) встановлено, що за твердженням фахівців ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на підставі направлення на проведення перевірки від 27.05.2011 року, на підставі п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України відповідно до наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 27.05.2011 року №611, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Диаст»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно поданих в квітні 2011 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2009 року у сумі 11830,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за жовтень 2009 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 року у сумі 7743,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за листопад 2009 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 року у сумі 27883,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за квітень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення абз. «а»п.200.4, . п.200.6 ст.200 та абз. «а», «б»п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України, що в свою чергу призвело до:

-завищення задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, згідно поданого в :квітні 2011 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2009 року в розмірі 11830,00 грн. та до заниження задекларованої у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 11830,00 грн.

-завищення задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, згідно поданого в :квітні 2011 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 року в розмірі 7743,00 грн. та до заниження задекларованої у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 7743,00 грн.

-завищення задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, згідно поданого в :квітні 2011 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2009 року в розмірі 27883,00 грн. та до заниження задекларованої у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 27883,00 грн.

На підставі акту № 1376/07-12/32675979 від 16.06.2011 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000360700 та № 0000350700 від 26.07.2011 р. (а.с. 21, 22 т. 1).

Суд зазначає наступне. У відповідності до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Акт перевірки містить інформацію, що перевірку проведено з відома директора ТОВ «Диаст»Огнєва В.А. та головного бухгалтера Маклакової Н.Б. (а.с. 56 т. 1).

При цьому позивач заперечує щодо проведення відповідачем виїзної перевірки. Зазначає, що на підприємстві, розташованому за адресою м. Харків, вул. Жовтневої революції, 167 службова особа, зазначена в акті перевірки від 16.06.2011р. за весь 2011 рік, і, зокрема, в період з 27.05.2011 р. по 09.06.2011р. не приходила, направлення на перевірку працівникам підприємства не предявлялось, для підписання це направлення працівникам позивача не надавалось, в період з 27.05.2011 р. по 09.06. 2011 р. про проведення перевірки ані директор, ані бухгалтер не повідомлялись.

Таке твердження не було спростовано відповідачем. Акт перевірки містить підпис начальника відділу відшкодування ПДВ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Доценко Т.С. та не підписаний уповноваженими особами позивача (а.с. 65 т. 1).

Особливості проведення документальної позапланової перевірки визначенні ст.78 Податкового кодексу України.

Аналізуючи положення ст.78 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) направлення на адресу платника податків обовязкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Матеріали справи містять лист ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 5613/10/07-23 від 03.06.2011 р., яким у відповідь на лист позивача № 25/05 від 20.05.2011 р. ТОВ «Диаст»повідомлено, що податковий орган проводить перевірку заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість та зазначено, що про результати перевірки буде повідомлено у найкоротші терміни (а.с. 83 т. 1).

Запит органу державної податкової служби про отримання пояснень та їх документального підтвердження з питань заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в матеріалах справи відсутній та на неодноразові вимоги суду відповідачем до матеріалів справи не долучено.

На підтвердження направлення на адресу платника податків обовязкового письмового запиту у відповідності до вимог ст. 78 Податкового кодексу України, ДПІ мала надати рекомендованого листа з повідомленням про вручення вказаного запиту. В даному випадку наведена норма не була виконана.

Пунктом 78.4. ст.78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки.

Суд вимагав від відповідача надати для огляду та долучити до матеріалів справи копію наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 27.05.2011 року №611 та направлення на проведення такої перевірки, однак відповідачем вказані вимоги суду виконанні не були. В додаткових поясненнях відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, повідомив, що юридичним відділом до відділу відшкодування податку на додану вартість була надана службова записка №658 від 10.11.2011 року, за якою відділ повинен був надати копію наказу, направлення, докази їх вручення, запит на надання документів, докази його вручення. Відповідь до юридичного відділу надана не була. Юридичним відділом на ім'я Голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, в.о. начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Сердюка С.В. було надано доповідну записку, якою юридичний відділ просив зобов'язати відділ відшкодування ПДВ надати необхідну інформацію. Інформація до юридичного відділу не надходила.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова не було дотримано вимог ст. ст. 75, 78, 81 Податкового кодексу України під час призначення та проведення вищевказаної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Диаст».

Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов належить задовольнити в частині визнання неправомірними дій ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Диаст», на підставі якої був складений акт перевірки за № 1376/07-12/32675979 від 16.06.11р.

Відносно позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000360700 та № 0000350700 від 26.07.2011 р., суд зазначає наступне.

Позивач, маючи право на бюджетне відшкодування з ПДВ, 21.06.2010р. подав декларацію за травень 2010р. з сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника /рядок 25.1/ у розмірі 27883 грн. 19.01.20 10р.подав декларацію за грудень 2009р. з сумою 7743 грн., 15.12.2010р. подав декларацію за листопад 2009р. з сумою 11830 грн.

Податковий орган не провів бюджетне відшкодування, на рахунок платника кошти не направлені.

На вимогу податкового органу позивач подав наступні документи 28.09.10 р.: уточнюючий розрахунок за травень 2010 р., у якому зменшив відшкодування за рядком 25 декларації та вніс до рядку 26 декларації суму відшкодування 27883 грн.; уточнюючий розрахунок за грудень 2009р. , у якому рядок 25 декларації замінив рядком 26 декларації на суму 7743 грн.; уточнюючий розрахунок за листопад 2009р., у якому рядок 25 відповідної декларації замінив рядком 26 на суму 11830 грн.

З набранням чинності Податковим Кодексом України, відповідно до ст. 200 ПКУ позивач прийняв рішення стосовно належних йому сум, та 29.04.2011р. подав до ДПІ наступні документи: уточнюючий розрахунок за травень 2010р. до декларації, де заявив до бюджетного відшкодування на рахунок платника /рядок 23.1 розрахунку/ суму 27883 грн.; уточнюючий розрахунок до декларації за грудень 2009р., яким заявлено до відшкодування на рахунок платника /рядок 23.1 розрахунку/ суму 7743 грн.; уточнюючий розрахунок до декларації за листопад 2009р. /рядок 23.1 розрахунку/, де заявив до відшкодування на рахунок платника суму 11830 грн.

На підставі акту позапланової виїзної перевірки ТОВ «Диаст»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, грудень 2009 року, травень 2010 року згідно поданих в квітні 2011 року уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 1376/07-12/32675979 від 16.06.2011 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000360700 та № 0000350700 від 26.07.2011 р. (а.с. 21, 22 т. 1).

Матеріалами справи підтверджено, що сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за листопад 2009 р. перевірена документальною невиїзною перевіркою акт № 34/07-12/32675979 від 14.01.2010 р. (а.с. 96-99 т. 1).

В результаті перевірки, проведеної на підставі підпункту 7.7.5. пункту 7.7. статті 7. Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами, доповненнями), підтверджено що бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 11830,00 грн. задеклароване платником у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року, відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної перевірки.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2010 р. перевірена виїзною позаплановою перевіркою акт № 2024/07-12/32675979 від 11.08.2010 р. (а.с. 104-107 т. 1).

Перевіркою податкової декларації за травень 2010 р. підтверджено заявлене ТОВ «Диаст»бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у сумі 27883,00 грн.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за грудень 2009 р. перевірена документальною невиїзною перевіркою акт № 134/07-12/32675979 від 29.01.2010 р. (а.с. 100-103 т. 1).

В результаті перевірки, проведеної на підставі підпункту 7.7.5. пункту 7.7. статті 7. Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами, доповненнями), підтверджено, що бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 7743,00 грн. задеклароване платником у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної перевірки.

Позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Диаст», на підставі якої був складений акт № 1376/07-12/32675979 від 16.06.2011 р., встановлено порушення позивачем абз. «а»п.200.4, . п.200.6 ст.200 та абз. «а», «б»п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Зазначаючи про порушення позивачем абз. «а»п.200.4, п.200.6 ст.200 та абз. «а», «б»п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України, податковий орган в акті перевірки вказує про обґрунтованість розрахунку та дотримання порядку віднесення сум до бюджетного відшкодування.

Матеріали справи містять копії первинної документації на підтвердження правомірності формування сум, заявлених до відшкодування (а.с. 118-250 т. 1, а.с. 1-188 т. 2).

Разом з тим, повідомлення-рішення № 0000360700 від 26.07.2011 р. містить запис про порушення норми абз. «а»п. 200.14 Податкового кодексу України, повідомлення-рішення № 0000350700 від 26.07.2011 р. містить запис про порушення абз. «б»п. 200.14 ПКУ, що є взаємовиключним.

Крім того, слід зазначити, оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000360700 та № 0000350700 від 26.07.2011 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова були прийнятті перш за все на підставі акту перевірки № 1376/07-12/32675979 від 16.06.2011 р. складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Диаст».

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що вказана документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Диаст», за результатами якої складено акт № 1376/07-12/32675979 від 16.06.2011 р. відповідачем проведено з порушенням вимог ст. ст. 75, 78, 81 Податкового кодексу України, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 70 КАС України вказаний акт перевірки не може бути визнано судом як належний та допустимий доказ.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не доказана правомірність свого рішення, не обґрунтовано посилання на порушення позивачем абз. «а»п.200.4, . п.200.6 ст.200 та абз. «а», «б»п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України.

З огляду на це, суд дійшов висновку що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 0000360700 та № 0000350700 від 26.07.2011 р. є протиправними і повинні бути скасовані, як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України. З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" на підставі якої був складений акт перевірки за №1376/07-12/32675979 від 16.06.11р.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 26.07.11р. №0000360700 та №0000350700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 28.12.11 р.

Суддя Бідонько А.В.