Постанова № 20596696, 20.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 грудня 2011 р. № 2-а- 12625/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Архіпової С.В.

Суддів Лукяненко М.О., Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Прокопченко Ю.А.,

представника відповідача- Тімонов А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроект"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 17.05.2011р. № 0002072305 та № 0002082305.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно податкового повідомлення рішення № 0002072305 позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 562500,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 140625,00 грн.; згідно податкового повідомлення-рішення № 0002082305 позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 568333,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 142083,3 грн.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є цілком обґрунтованими та законними, прийнятими на підставі акту перевірки, згідно якого встановлено порушення вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що в квітні 2011 року фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки складено акт № 1340/2305/02497996 від 27.04.2011р., згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено суму податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року на суму 562500,0 грн., а також порушення вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 568333,0 грн., в тому числі у серпні 2009 року на суму 23333,0 грн., жовтні 2009 року 82000,0 грн., листопаді 2009 року 13000,0 грн., серпні 2010 року 450000,0 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення від 17.05.2011р. № 0002072305 та № 0002082305.

При цьому, згідно податкового повідомлення рішення № 0002072305 позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 562500,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 140625,00 грн.; згідно податкового повідомлення-рішення № 0002082305 позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 568333,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 142083,3 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Доходячи висновку про наявність виявлених порушень щодо заниження суми податку на додану вартість, відповідач виходив з того, що при перевірці встановлено відхилення по податковому кредиту контрагента позивача ТОВ «Інжбудпроект -Профіс», в якого, за даними Ленінської МДПІ у м. Луганську, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, видане 08.05.2008р. анульовано 04.08.2009р., а нове свідоцтво, видане 04.12.2009р. анульовано 14.01.2011р.

Доходячи висновку про заниження грошового зобовязання з податку на прибуток, відповідачем враховано штучне, на його думку, формування позивачем валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Востокстройград», яке, за даними проведеної податкової перевірки, не знаходиться за місцем розташування, до перевірки не надало підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту. За період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. ТОВ «Востокстройград» віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2467445,0 грн., в тому числі за серпень 2010 року в сумі 1922145,65 грн. від контрагента постачальника ТОВ «Е-Восток Україна». При цьому податковими органами встановлено, що зазначений постачальник ТОВ «Е-Восток Україна» не знаходиться за місцем реєстрації. Підсумовуючи зібрану інформацію податковими органами зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Востокстройград» з його контрагентами та, відповідно, нікчемність правочинів, укладених ним з позивачем, за якими останнім сформовано свої валові витрати.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що в ході розгляду справи встановлено наявність господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Востокстройград», між якими 12.07.2010р. укладено договір № 8574, згідно умов якого позивач (генпідрядник) доручив ТОВ «Востокстройград» (субпідрядник) виконання робіт з розробки проекту реконструкції спортивного комплексу КП «Обласний спортивний комплекс «Металіст» у м. Харкові по вул. Плеханівській, 65 та зобовязався прийняти та сплатити виконані роботи. Позивачем до суду надано належним чином засвідчену копію зазначеного договору, а також копію акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №А 909-с від 09.09.2010р. на суму 480000,00 грн.

Також між зазначеними сторонами укладено договір № 8575 від 12.07.2010р., згідно умов якого позивач (генпідрядник) доручив ТОВ «Востокстройград» (субпідрядник) виконання робіт з розробки проекту реконструкції спортивного комплексу КП «Обласний спортивний комплекс «Металіст» у м. Харкові по вул. Плеханівській, 65 та зобовязався прийняти та сплатити виконані роботи. Позивачем до суду надано належним чином засвідчену копію зазначеного договору, а також копію акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №А 802-с від 02.08.2010р. на суму 1000 000,00 грн.

09.07.2010р. між тими самими сторонами укладено договір № 8570, згідно якого позивач (генпідрядник) доручив ТОВ «Востокстройград» (субпідрядник) виконання робіт з розробки робочої документації реконструкції спортивного комплексу КП «Обласний спортивний комплекс «Металіст» у м. Харкові по вул. Плеханівській, 65 та зобовязався прийняти та сплатити виконані роботи. Позивачем до суду надано належним чином засвідчену копію зазначеного договору, а також копію актів здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт №А 801-с від 10.08.2010р. на суму 1700 000,00 грн. та № 800-с від 12.07.2010р. на суму 800000,00 грн.

З контрагентом ТОВ «Інжбудпроект -Профіс» позивачем як замовником укладено договір № 16460 від 03.09.2009р. на виконання робіт з перед проектних пропозицій дитячої спортивної школи ФК «Зоря» на території стадіону «Авангард» у м. Луганськ, а також договір № 16360 від 15.04.2009р. , згідно якого позивач як замовник доручив ТОВ «Інжбуд-Профіс» виконання робіт ескізного проекту житлового комплексу з елементами соціального обслуговування на території, прилеглій до вул. Квітучої в м. Харків (у складі ескізного проекту житлових містобудівних комплексів по вул. Тополина (Перспективна)).

Згідно актів здачі-прийомки робіт від 28.10.2009р. № 926-09 та від 03.08.2009р. № 726-09 роботи за зазначеними договорами прийнято на суму 570000,00 грн. та 690000,00 грн. відповідно.

Позивачем до суду надано належним чином засвідчені копії всіх спірних договорів, які викладено у формі єдиного письмового документу, підписано сторонами та скріплено їх печатками. Також позивачем до суду надано копії податкових накладних, виданих контрагентами ТОВ «Інжбудпроект -Профіс» і ТОВ «Востокстройград» в звязку з укладеними договорами, які оформлені належним чином. Наявність зазначених податкових накладних та їх належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

З копій актів здачі приймання виконаних робіт судом встановлено, що роботи дійсно були виконані та прийняті позивачем. Відповідно до копій виписок банківських реєстрів судом встановлено, що роботи, виконані за договорами, оплачено у повному обсязі.

Підстав для сумнівів у достовірності перелічених документів судом не виявлено.

В звязку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні спірної угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на всю суму виконаних робіт, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Наявність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Інжбудпроект -Профіс» і ТОВ «Востокстройград» (договору, видаткових та податкових накладних, актів, розрахункових документів) посадові особи, які проводили перевірку не заперечують. Також відповідач не мав жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін спірного правочину як платників ПДВ, до належності складання (оформлення) первинних документів за зазначеним вище правочином.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані лише первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до підп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Такими чином, позивачем в даній справі додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від контрагентів належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання.

В звязку з встановленим правомірним також вбачається віднесення відповідних витрат за спірними господарськими операціями до складу валових з урахуванням положень п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким врегульовано спірні правовідносини на час їх виникнення. Дана норма, зокрема, визначає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Не повинні відноситись до результатів господарської діяльності платника податків лише витрати, господарський зміст яких є необгрунтованим, з урахуванням встановленої відсутності витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5 Закону), що визначені у Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами, до складу яких, відповідно до пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5 включаються суми будь-яких витрат , сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як субєктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В звязку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в звязку з чим вони підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0002072305 від 17.05.2011р.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0002082305 від 17.05.2011р.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

<Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 23 грудня 2011 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова

Судді М.О. Лукяненко

С.О. Чудних