Постанова № 20596693, 22.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 грудня 2011 р. № 2-а- 15105/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Архіпової С.В.

при секретарі Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Якубенко Ю.В.,

представника відповідача- Федоренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КОДА"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Українсько-американське Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «КОДА» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова та просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.05.2011р. № 0002052305 та 0002042305.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно податкового повідомлення рішення № 0002052305 позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 8034,00 грн., а згідно податкового повідомлення-рішення № 0002042305 позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 142268,80 грн., в тому числі за основним платежем 114215,00 грн. та за штрафними санкціями 28553,80 грн.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є цілком обґрунтованими та законними, прийнятими на підставі відповідного акту перевірки, згідно якого встановлено порушення вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що 29.04.2011р. фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «КПФ-ЛВН» за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та з ТОВ «Профстрой+» за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.04.2010р. № 1355/2305/19371667, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем ч.1 ст. 203, ст. 2145, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ «НВП-ЛВФ» та ТОВ «Профстрой плюс ЛТД», а також порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», за рахунок чого донараховано ПДВ на загальну суму 114215,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму ПДВ 24069,00 грн., за грудень 2010 року на суму ПДВ 90146,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено завищення суми відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту за грудень 2010 року на суму ПДВ 8034,00 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення від 17.05.2011р. № 0002052305 та 0002042305.

При цьому, що згідно податкового повідомлення рішення № 0002052305 позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 8034,00 грн., а згідно податкового повідомлення-рішення № 0002042305 позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 142268,80 грн., в тому числі за основним платежем 114215,00 грн. та за штрафними санкціями 28553,80 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, їх залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач виходив з того, що згідно акту № 601/23-0302/34944204 від 18.03.2011р. про результати перевірки ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» , а також акту № 1365/15-215/33121129 від 29.03.2011р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «НПФ-ЛВК», на підставі використаних документів та баз даних державної податкової служби, встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям та надалі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використання контрагентів, які не виконують свої податкові зобовязання. Встановити реальність та товарність здійснених операцій з поставки товарів (робіт, послуг), на думку податкових органів, з боку перевірених підприємств не має можливості.

Вищенаведене, на думку податкового органу, свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» та ТОВ «НПФ-ЛВН» та ведення ними господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства. За результатами проведених перевірок податковими органами встановлено, що правочини, укладені у перевіреному періоді від імені ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» та ТОВ «НПФ-ЛВН» не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Враховуючи наявність у перевіреному періоді господарських відносин між позивачем та зазначеними підприємствами, відповідачем зроблено висновок про те, що всі укладені між ними в даному періоді угоди також є нікчемними та такими, що не спричинили жодних правових наслідків, в тому числі і права позивача на формування за ними податкового кредиту.

Проте суд з такими висновками не погоджується та зазначає, що в ході судового розгляду адміністративної справи встановлено укладення 29.10.2010 р. між позивачем та ТОВ «НПФ-ЛВН» договору №1010, згідно якого ТОВ «НПФ-ЛВН» (за договором продавець) зобов'язалося передати позивачу (за договором покупець) товар, в кількості і асортименті, передбаченому додатком до договору в обумовлений строк, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти поставлений товар.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «НПФ-ЛВН» поставлено позивачу товар (ваги), що підтверджується накладними №01/12 від 01.12.2010 р., №03/12 від 03.12.2010 р. та №05/12 від 06.12.2010 р., копії яких надано позивачем до матеріалів справи.

В свою чергу позивач вказаний товар прийняв та оплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №184 від 03.02.2011р., №225 від 08.02.2011р., №308 від 25.02.2011 р.,№400 від 12.03.2011 р.№426 від 15.03.2011 р. та№488 від 23.03.2011р.

Факт перевезення вказаного вище товару підтверджується товарно-транспортними накладними №12-1-1 від 01.12.2010 р., №12-3-1 від 03.12.2010 р. та №12-6-1 від 06.12.2010р.

Відповідно до вимог податкового законодавства ТОВ «НПФ-ЛВН» виписано позивачу належним чином оформлені податкові накладні №01/12 від 01.12.2010 р., №03/12 від 03.12.2010 р. та №05/12 від 06.12.2010 р., на підставі яких останнім в сформовано податковий кредит.

На час виписування наведених податкових накладних ТОВ «НПФ-ЛВН» мало статус платника податку на додану вартість, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією свідоцтва платника ПДВ.

23.11.2010 р. між позивачем та ТОВ «НПФ-ЛВН» укладено договір №1110, згідно якого ТОВ «НПФ-ЛВН» (за договором продавець) зобов'язалося передати позивачу (за договором покупець) товар, в кількості і асортименті, передбаченому додатком до договору в обумовлений ним строк, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти поставлений товар.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «НПФ-ЛВН» поставлено позивачу товар (ваги), що підтверджується накладною №07/12 від 07.12.2010 р., а позивачем вказаний товар прийнято та оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями №431 від 16.03.2011 р., №203 від 06.04.2011 р. та №233 від 08.04.2011 р.

Факт перевезення вказаного вище товару підтверджується товарно-транспортними накладними №12-7-2 від 07.12.2010 р., №12-7-1 від 07.12.2010 р., №12-7-6 від 07.12.2010 р., №12-7-5 від 07.12.2010 р., №12-7-4 від 07.12.2010 р. та №12-7-3 від 07.12.2010р.

У відповідності до вимог податкового законодавства ТОВ «НПФ-ЛВН» виписано на адресу позивача належним чином оформлену податкову накладну №07/12 від 07.12.2010 р., на підставі якої позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.

При цьому, перевезення товару за вказаними вище договорами здійснювалося позивачем власними силами з використанням автомобіля марки FІАТ моделі DOBLO, 2006 р. випуску, реєстраційний номер АХ8413ВТ, який знаходиться в оренді позивача на підставі договору оренди автомобіля від 30.12.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2

Підтвердженням факту використання позивачем отриманого від ТОВ «НПФ-ЛВН» товару у своїй господарській діяльності є документи, що свідчать про подальшу реалізацію такого товару позивачем своїм контрагентам, а саме рахунки, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання товару тощо.

22.12.2010 р. УА ТОВ фірма „КОДА" було поставлено ТОВ «Профстрой плюс» товар, що підтверджується відповідною видатковою накладною №Кх1825 від 22.12.2010 р. та довіреністю на отримання товару №149 від 17.12.2010 р.

Товар, що поставлявся ТОВ «Профстрой плюс» придбаний позивачем у ВЕГА Грисхабер КГ (Германія) згідно до контракту №060709 від 06.07.2009 р., факт поставки якого підтверджується наданими до суду копіями вантажно-митних декларацій.

Поставлений товар ТОВ «Профстрой плюс» оплачено шляхом передплати 15.11.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням №376 від 15.11.2010 р.

Відповідно до вимог податкового законодавства позивачем виписано на адресу ТОВ «Профстрой плюс» податкову накладну №94 від 15.11.2010 р., в УА ТОВ фірма «КОДА» відображені податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Податковий кредит за вказаною операцію у листопаді 2010 р. позивачем у декларації з ПДВ не відображався, помилкові висновки про завищення якого містяться в акті перевірки.

Крім того, реальність здійснення господарських операцій УА ТОВ фірми „КОДА" з ТОВ „КПФ-ЛВН" за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. та ТОВ „Профстрой плюс" за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. підтверджується також наявністю в штаті УА ТОВ фірма „КОДА" 35 найманих працівників, що підтверджується штатним розписом, затвердженим 01.10.2010 р., наявністю у позивача офісних та складських приміщень, згідно з договорами оренди нежитлових приміщень №б/н від 01.03.2009 р. та №168 від 29.12.2009 р., а також наданими до суду копіями актів-приймання робіт за договорами УА ТОВ фірма „КОДА" з ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», які підтверджують факт того, що товар (вимірювальне обладнання) проходив відповідні експертизи.

Підстав для сумнівів у достовірності наданих позивачем до суду доказів не виявлено. Наявність належним чином складених документів бухгалтерської звітності та податкових накладних сторонами у справі не заперечується.

В звязку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні спірної угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на всю суму товару, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Таким чином, позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від контрагентів належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Закон України «Про податок на додану вартість», що мав чинність на час виникнення та реалізації спірних правовідносин, не встановлював обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є субєкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками субєктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у звязку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

В звязку з встановленим правомірним також вбачається обґрунтоване формування залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2010 року на суму ПДВ 8034,00 грн., а висновки відповідача щодо завищення залишку відємного значення за даний період є хибними.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як субєктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В звязку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в звязку з чим вони підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-американського Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КОДА» до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова від 17.05.2011р. № 0002052305.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова від 17.05.2011р. № 0002042305.

Стягнути з державного бюджету на користь Українсько-американського Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КОДА» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28,23 грн.

<Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 27 грудня 2011 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова