Постанова № 20596685, 21.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 грудня 2011 р. справа № 2-а- 13881/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Голощапова Л.Л.,

представника відповідача Ламанова Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП"

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

проскасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон-РП" (далі - ТОВ фірма "Скорпіон-РП") звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі - СДПІ ВПП у м. Харкові) про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.05.2011 року №0000310847.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було додержано вимог діючого законодавства при проведенні позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірми "Скорпіон-РП" з питань перевірки відомостей щодо взаємовідносин з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю "Атос - Інвестгруп" за період відносин з 01.07.2008 року по 12.03.2011 року. Також позивач зазначив, що норми законодавства не надають відповідачу повноважень встановлювати порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 2228 ЦК України, визнавати недійсними податкові зобовязання та податковий кредит з ПДВ. Таким чином відповідачем було прийнято необґрунтоване податкове повідомлення - рішення, що є підставою для його скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові та письмових поясненнях до нього фактів і просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, перевіряючими були встановлені порушення вимог діючого законодавства, а саме ст.203, 215, 228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів від постачальника та їх подальшою реалізацією, відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР). Вказані порушення обгрунтовані тим, що господарські відносини між ТОВ фірмою "Скорпіон-РП" та ТОВ "Атос - Інвестгруп", на думку відповідача, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ фірма "Скорпіон-РП" зареєстровано в якості юридичної особи у Виконавчому комітеті Харківської міської ради народних депутатів 15.03.1995 року.

На підставі п.п.20.1.1 п.20.1 ст.20, п.79.1 ст.79, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, 26.04.2011 року фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ фірма "Скорпіон-РП" з питань перевірки відомостей щодо взаємовідносин з платником податків ПП "Євробуд Гарант" за період відносин з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року; з ТОВ "Атос - Інвестгруп" за період відносин з 01.07.2008 року по 12.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №1270\47-0\23317544 від 05.05.2011 року, відповідно до якого було виявлено порушення вимог частини 5 ст.203 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочину, здійсненому ТОВ фірма "Скорпіон-РП" із ТОВ "Атос - Інвестгруп" та порушення вимог п.п. 7.4.1., 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, ТОВ фірма "Скорпіон-РП" зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ "Атос - Інвестгруп" товару на загальну суму 3165,00 грн. за період з липня по листопад 2008 року в результаті чого занижено податок на додану вартість.

За наслідками вказаного акту перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові 30.05.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000310847 про визначення ТОВ фірма "Скорпіон-РП" податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4747,50 грн. (за основним платежем 3165,00 грн. та штрафними санкціями 1582,50 грн.).

За наслідками апеляційного оскарження, в порядку передбаченому Податковим кодексом України, скарги ТОВ фірма "Скорпіон-РП" до ДПІ у Харківській області та ДПА України були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000310847 від 30.05.2011 року - без змін.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки №1270\47-0\23317544 від 05.05.2011 року висновки відповідача про порушення ТОВ фірма "Скорпіон-РП" вимог частини 5 ст.203 Цивільного кодексу України та п.п. 7.4.1., 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР. Підставою для такого висновку є посилання відповідача на те, що ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Атос - Інвестгруп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 12.03.2011 року, про що складено акт №611/23/34630175. Актом перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова було констатовано неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, ведення господарської діяльності ТОВ "Атос - Інвестгруп" у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України, та нікчемність укладених від імені ТОВ "Атос - Інвестгруп" правочинів, що порушують публічний порядок. Внаслідок цього, СДПІ ВПП у м. Харкові було зроблено висновок про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ "Атос - Інвестгруп" товару на загальну суму 3165,00 грн. за період з липня по листопад 2008 року та про нікчемність правочину, вчиненого у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ "Атос - Інвестгруп".

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону України №168/97-ВР, чинного на час здійснення спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. А підпунктом 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України №168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. ТОВ фірма "Скорпіон-РП" і ТОВ "Атос - Інвестгруп" були зареєстровані як платники ПДВ, що підтверджується відповідно актом перевірки №1270\47-0\23317544 від 05.05.2011.

Згідно з матеріалами справи, ТОВ фірма "Скорпіон-РП" придбавало у ТОВ "Атос - Інвестгруп" будівельні матеріали, що підтверджується наступними первинними документами:

рахунок фактура №СФ -0006364 від 22 липня 2008 року, платіжне доручення №3087 від 23 липня 2008 року на суму 875,00 грн., видаткова накладна №РО- 240764, ТТН №080405 від 24.07.2008 року;

рахунок фактура №СФ-0006731 від 11 серпня 2008 року, платіжне доручення №3272 від 12 серпня 2008 року на суму1750,00 грн., видаткова накладна №РО- 140831 від 14 серпня 2008 року, ТТН №080410 від 14.08.2008 року;

рахунок фактура №СФ - 0007064 від 28.08.2008 року, платіжне доручення №3517 від 28 серпня 2008 року на суму 1750,00 грн., видаткова накладна №РО - 020964 від 02.09.2008 року, ТТН №221112 від 02.09.2008 року;

рахунок фактура № СФ 0007319 від 15.09.2008 року, платіжне доручення № 3880 від 18.09.2008 року на суму 1020грн., видаткова накладна № РО- 160919 від 16.09.2008 року , ТТН № 221130 від 16.09.2008 року;

рахунок фактура № СФ 0007366 від 17.09.2008 року, платіжне доручення № 3877 від 18.09.2008 року на суму 1600 грн., видаткова накладна № РО- 190966 від 19 .09.2008 року , ТТН № 221136 від 19.09.2008 року;

рахунок фактура № СФ 0007365 від 17.09.2008 року, платіжне доручення № 3934 від 22.09.2008 року на суму 5475грн., видаткова накладна № РО- 260965 від 26.09.2008 року , ТТН № 221142 від 26.09.2008 року;

рахунок фактура № СФ 0007319 від 15.09.2008 року, платіжне доручення №3797 від 15.09.2008 року на суму 1020грн., видаткова накладна № РО-160919 від 16.09.2008 року , ТТН № 221130 від 16.09.2008 року;

рахунок фактура № СФ 0007808 від 14.10.2008 року, платіжне доручення № 4212від 14.10.2008 року на суму 891грн., видаткова накладна № РО-151008 від 15.10.2008 року , ТТН № 221223 від 15.10.2008 року;

рахунок фактура № СФ 0007862 від 16.10.2008 року, платіжне доручення № 4459 від 22.10.2008 року на суму 2340грн., видаткова накладна № РО-241062 від 24.10.2008 року , ТТН № 351553 від 24.10.2008 року;

рахунок фактура № СФ 0007992 від 29.10.2008 року, платіжне доручення № 4599 від 03.11.2008 року на суму 765 грн., видаткова накладна № РО-061192 від 06.11.2008 року , ТТН № 351677 від 06.11.2008 року;

рахунок фактура № СФ 0006681 від 07.08.2008 року, платіжне доручення № 3405 від 20.08.2008 року на суму 1500 грн., видаткова накладна № РО-270881 від 27.08.2008 року , ТТН № 080458 від 27.08.2008 року.

Угоди на придбання будівельних матеріалів, як встановлено судом з пояснень представника позивача, укладались в усній формі. Суд зауважує, що вказана форма не протирічить приписам ст.205, 206 Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями ст.205, 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Можливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, ведення господарської діяльності ТОВ фірма "Скорпіон-РП" підтверджена наданими копіями документів.

Під час розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, укладеного між позивачем і ТОВ "Атос - Інвестгруп", до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, відповідності правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за господарськими операціями з поставки товару субєкт владних повноважень ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не висував.

Таким чином, наявна первинна бухгалтерська документація в сукупності свідчить про реальність виконання правочину, укладеного між ТОВ фірма "Скорпіон-РП" і ТОВ "Атос - Інвестгруп".

Судом встановлено, що ТОВ фірма "Скорпіон-РП" було віднесено до складу податкового кредиту ПДВ суми податку на додану вартість за податковими накладними: від 23.07.2008 року №240764, від 20.08.2008 року №270881, від 12.08.2008 року №140831, від 28.08.2008 року №20964, від 22.09.2008 року №260965, від 18.09.2008 року №190966, від 18.09.2008 року №190986, від 16.09.2008 року №160919, від 04.11.2008 року №51193, від 15.10.2008 року №151008, від 22.10.2008 року №241062, виписаними ТОВ "Атос - Інвестгруп", відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за перевіряємий період.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР не включається до складу податкового кредиту сума податку, сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР).

Пунктом 7.5. ст.7 Закону України №168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій; або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ТОВ фірма "Скорпіон-РП" було фактично оплачено та отримано товар, що підтверджується вищенаведеними документами, та виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.

Також судом встановлено, що вказаний товар оплачено позивачем у повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Анулювань свідоцтв платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкових накладних судом не встановлено.

Такими чином, позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому постачальникові (продавцеві) у складі ціни придбання.

Стосовно висновків СДПІ ВПП у м. Харкові про те, що угода, укладена між ТОВ фірма "Скорпіон-РП" і ТОВ "Атос - Інвестгруп" є нікчемною та не спричиняє реального настання правових наслідків суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені вимоги, додержання сторонами яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочину не є підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочин, вчинений між позивачем та його контрагентом є нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»(далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ № 9) суд зауважує наступне. В силу положень п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що угода, укладена між ТОВ фірма "Скорпіон-РП" і ТОВ "Атос - Інвестгруп" визнана судом недійсною.

А відтак, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім того, суд бере до уваги, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірний правочин не оскаржений в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових рішень про визнання спірного правочину недійсним.

Таким чином, угода, укладена між ТОВ фірма "Скорпіон-РП" і ТОВ "Атос - Інвестгруп", а також податкові накладні виписані по вказаній угоді на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися. Також зазначена вище угода не є нікчемною (недійсною) в силу закону.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України не потребують доказування обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, посилання СДПІ ВПП у м. Харкові у акті перевірки №1270\47-0\23317544 від 05.05.2011 року на акт №611/23/34630175 позапланової виїзної перевірки ТОВ "Атос - Інвестгруп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 12.03.2011 року, складений ДПІ у Московському районі м. Харкова, як на єдину підставу встановлених порушень ТОВ фірма "Скорпіон-РП", не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть слугувати підставою для встановлення порушень безпосередньо ТОВ фірма "Скорпіон-РП".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого СДПІ ВПП у м. Харкові податкового повідомлення - рішення від 30.05.2011 року №0000310847 дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства, необхідність визнання його недійсним та скасування.

В звязку з тим, що СДПІ ВПП у м. Харкові не мала належних підстав для збільшення позивачеві суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ТОВ фірмі "Скорпіон-РП" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Окрім цього суд зазначає, що в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про наявність в розпорядженні ТОВ фірми "Скорпіон-РП" автотранспортних засобів, на яких здійснювалось перевезення придбаних будівельних матеріалів, а саме: подорожні листи, договір на оренду автотехніки №7 від 03.01.2008 року, акти виконаних послуг за вказаним договором, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів за ТОВ фірмою "Скорпіон-РП", що ще раз підтверджує реальність угод між ТОВ фірма "Скорпіон-РП" і ТОВ "Атос - Інвестгруп".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ фірми "Скорпіон-РП" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує ТОВ фірмі "Скорпіон-РП" всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 30.05.2011 року №0000310847.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП" (вул. Велозаводська, 4, Харків, 61158, код 23317544) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 26.12.2011 року.

Суддя Біленський О.О.