Постанова № 20596681, 19.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 р. № 2а- 14671/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

за участю представників :позивача Даншиної Г.О., відповідача Хищенка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зната"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

проскасування наказу та визнання дій незаконними встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Зната” звернулось до суду з позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд з урахуванням уточнень скасувати наказ № 918 від 08.04.2011 року, виданий ДПІ у Київському районі м.Харкова та визнати незаконними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ “Зната”, на підставі якої складено акт № 1299/23-3/23755712 від 08.04.2011 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі, пославшись на те, що посилання податкової інспекції на нікчемність укладених договорів є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, а наказ на проведення перевірки, виданий із порушенням норм діючого податкового законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, пославшись на те, що при проведенні перевірки встановлені взаємовідносини з контрагентами, які згідно інформаційних баз даних податкового органу не мають можливості здійснювати господарську діяльність, тому актом перевірки встановлено, що діяльність позивача у перевіряємому періоді фактично зводилась до транзиту фінансових потоків та не мала на меті здійснення господарської діяльності. Перевірка діяльності платника податків, результати якої оформлені відповідним актом проведена в межах повноважень податкових органів та за наявності підстав, визначених законом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Зната”, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради за №14801200000015072 від 22.09.1995 року, перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова з 23.01.1996 року та є платником податку на додану вартість з 18.09.2001 року (а.с.53-55, т.1)

Судовим розглядом встановлено, що 15.03.2011 року за вихідним номером 6494/10/23-511 на адресу позивача направлено лист про надання інформації та її документального підтвердження стосовно обґрунтованого віднесення до податкового кредиту в декларації з ПДВ за грудень 2010 року та відображення в податковому та бухгалтерському обліку наслідків фінансово-господарських операцій підприємства з питань відносин з підприємствами-постачальниками (покупцями) товарів (робіт, послуг) у період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року (а.с.216 т.1). Вказаний запит направлений на адресу позивача експрес поштою 15.03.2011 року, відправка оформлена накладною № 728757, яка містить відмітку про те, що по зазначеній адресі адресат відсутній.

08.04.2011 року начальником податкової інспекції прийняте рішення про проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ “Зната” на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст. 79 ПК України, яке оформлено відповідним наказом № 918.

Відповідно до положень ст.20 ПК України на адресу відповідача направлено запрошення на проведення перевірки та підписання акту перевірки від 29.03.2011 року № 6505 (перевірка відбулася 08.04.2011 року). Вказане повідомлення направлено на адресу позивача експрес поштою 29.03.2011 року, відправка оформлена накладною № 7728976 та містить відмітку про те, що по зазначеній адресі адресат відсутній.

08.04.2011року фахівцями відповідача проведено документальну невиїзну документальну позапланову перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП завод «Електровжмаш»за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 08.04.2011 року № 1299/23-3/23755712, яким встановлено, що у позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за адресою згідно ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст..228 ЦК України, а тому угода з ДП завод «Електровжмаш»має ознаки нікчемності (а.с.222, т.1)

Перевіривши вказаний наказ на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає, згідно п. 20.1.4. ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових невиїзних перевірок визначений ст.ст. 78-79 ПК України, у відповідності до яких перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в них обставин. Підпунктом 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст. 42, 73 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обовязкового письмового запиту; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків; 3) сплину строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 42 та ст. 73 Податкового кодексу України обовязок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

З оглянутого в судовому засіданні оскаржуваного наказу про призначення перевірки, пояснень представників сторін, встановлено, що фактичною підставою для призначення спірної перевірки є ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що запит ДПІ у Київському районі м. Харкова вих. № 6494/10/23-511 від 15.03.2011 року направлений відповідачем позивачу засобами курєрської доставки. Відповідно до оформленої курєром накладної, вказаний запит позивачем не отриманий.

Суд зазначає, що правила листування з платником податків врегульовані ст. 42 Податкового кодексу України. Так, відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Судом встановлено, що відповідач рекомендованого листа з повідомленням про вручення з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження у відповідності до норм Закону України “Про поштовий звязок”, Правил надання послуг поштового звязку (затверджено постановою КМУ від 05.03.2009р. №270), наказу Державного комітету звязку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 “Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому звязку, та технічних умов щодо їх виготовлення” на адресу позивача не надсилав.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86 КАС України); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86 КАС України); суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86 КАС України).

Дослідивши зібрані по справі докази за правилами наведеної норми процесуального закону, суд відзначає, що субєктом владних повноважень подано до суду доказ складання на імя позивача листа № 6494/10/23-511 від 15.03.2011р., якій містить у собі виправлення дати відправлення (а.с. 216, т.1), але доказів його направлення на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження до суду не надано.

Отже вказаний лист з урахуванням положень ст..86 КАС України суд не вважає неналежним доказом в розумінні ст.70 КАС України, а тому приходить до висновку, що у спірних правовідносинах обовязковий письмовий запит податковим органом не складався, на адресу платника податків такий запит не надсилався, що свідчить про недотримання податковим органом при прийнятті рішення щодо призначення спірної перевірки вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Оцінивши докази по справі, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності дотримання вимог Податкового кодексу України в частині направлення письмового запиту на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення, за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту, за відсутності факту минування 10 робочих днів з дня отримання запиту. За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а відтак, підлягає скасуванню.

Дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Зната” за результатами якої складено акт № 1299/23-3/23755712 від 08.04.2011р. також підлягають визнанню судом протиправними з тих підстав, що перевірка проведена на підставі наказу, який суперечить вимогам діючого законодавства

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що імперативні умови проведення невиїзної позапланової документальної перевірки, визначені п. 79.2. ст..79 ПК України, згідно яких означена перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення про проведення перевірки, оформлене у формі наказу від 08.04.2011 року, тоді як запрошення на проведення перевірки та відповідно підписання акту за наслідками її проведення датоване 29.03.2011 року, тобто направлено позивачеві за девять днів до прийняття такого рішення. Крім того суд зазначає, що у судове засідання представником відповідача надано копію накладної на експрес доставку від 29.03.2011 року (а.с.229, т.1), якою нібито на адресу позивача по справі направлено повідомлення, проте суд зазначає, що означений документ не містить у собі жодної відмітки у розділі «опис внутрішнього вмісту», що виключає можливість ідентифікувати вміст відправлення, а тому не може бути розцінено судом як допустимий доказ в порядку ст..70 КАС України.

Суд також звертає увагу на те, що у судове засідання представником відповідача в порядку ст..71 КАС України не надано суду доказів на підтвердження направлення на адресу позивача наказу на проведення перевірки від 08.04.2011 року № 918.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями відповідача проводилася невиїзна документальна позапланова перевірка (тобто перевірка, яка проводиться у приміщенні податкового органу та, яка в силу положень п.79.3 ст.79 ПК України не передбачає обовязкової участі платника податків у її проведенні), а тому позивач не мав можливості скористатися правом наданим йому ст..81 ПК України в частині не допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки у випадку недотримання вимог законодавства в частині ненаправлення (непредявлення) відповідних документів, на підставі яких проводиться перевірка (ст.81, п.79.2 ст.79 ПК України)

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в адміністративній справі не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення та проведення перевірки позивача, та вважає адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.94 КАС України .

Керуючись ст.ст.8-14,35,71,94,160-163,167,186,254 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зната"до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харковапро скасування наказу, визнання дій незаконними - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати наказ № 918 від 08.04.2011 року ДПІ у Київському районі м.Харкова.

Визнати незаконними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Зната», на підставі якої складено акт № 1299/23-3/23755712 від 08.04.2011 року

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 23.12. 2011 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.