Постанова № 20596196, 14.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2011 р. № 2-а- 16061/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року у розмірі 1.292, 79 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Внаслідок невиконання ФОП ОСОБА_1 вимог чинного - законодавства щодо своєчасності та повноти перерахування внесків, у відповідача виник борг по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно розрахунків сум страхових внесків сума на момент подачі позову боргу складає 1.292, 72 грн. Управлінням ПФУ в Ізюмському районі Харківської області на адресу страхувальника була направлена вимога про сплату боргу № Ф 2270 від 05.05.2011 року, яку відповідач повинен був виконати протягом 10-ти робочих днів з дня одержання, але відповідач борг не сплатив. Оскільки неперерахування коштів до Пенсійного фонду України може привести до виникнення заборгованості з виплати пенсій, що наносить шкоду Пенсійному фонду та державі в цілому, Управління ПФУ в Ізюмському районі Харківської області звернулось з даним позовом до суду.

Представник позивача у своєму позові просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в порядку ст.ст. 33-35 КАС України, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, оскільки положеннями даного закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 2461-VІ від 08.07.2010 року, абз.2,3 п.2 розділу 1, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно.

При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподаткованого доходу (прибутку). загального оподаткованого доходу, з якого сплачуються страхові внески.

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 6 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, від сплати яких залежить розрахунок страхового стажу, який відповідно до до абз. 1 п. 1 ст. 24 Закону, визначається як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, з 01 липня 2010 року відповідач як фізична особа - підприємець, яка обрала особливий спосіб оподаткування повинен був щоквартально протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу сплачувати страхові внески, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році.

Як зясовано судом, відповідач обовязку по своєчасній сплаті у повному обсязі внесків на обовязкове пенсійне страхування не виконав.

Згідно з ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”).

При цьому, як визначено абз. 2 даної статті вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і за приписами абз. 3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

Судом досліджена наявна в матеріалах справи копія корінця вимоги від 05.05.2011 року № Ф- 2270.

Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин у справі не встановлено.

Сума заборгованості у розмірі 1.292, 79 грн. також підтверджується карткою особового рахунку ФОП ОСОБА_1, яка наявна в матеріалах справи.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості по оплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування визнається судом обґрунтованою і задовольняється, оскільки доведена зібраними доказами.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області (р/р № 256063015403 у ВАТ “Державний ощадний банк” м Ізюм, МФО 350147, код 22682514) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1292 (одна тисяча двісті дев`яносто дві гривні) грн. 79 (сімдесят дев`ять копійок) коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко