Постанова № 20595851, 30.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 листопада 2011 р. № 2-а- 14823/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкова О.О. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом

Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

пропро стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова звернулося до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заборгованість зі сплати страхових внсеків в сумі 578,80 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що всупереч визначеним вимогам законодавства відповідач не сплачує страхові внески в добровільному порядку, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 578,80 грн.

Згідно зі ст.183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження.

При цьому, суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 (у редакції постановиправління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. N 25-1, яка набрала чинності з 1 січня 2011 року) стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року №209/14900 одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до п.п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 пройшов державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності та зареєстрований як платник страхового збору в Управлінні Пенсійного фонду України.

Сума, що була зарахована з єдиного податку позивача склала за жовтень 2010 року 161,54 грн., за листопад - 84, 00 грн., за грудень - 84,00 грн., тоді як сума мінімального страхового внеску за місяцсь становила у листопаді - 301,12 грн., у грудні - 306,10 грн.

Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року № 64/8663 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-IV страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 12 статті 20 Закону передбачена сплата страхових внесків страхувальниками незалежно від фінансового стану платника.

У встановлений строк Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не сплатив у повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на адресу відповідача була направлена вимога від 06.07.2011 року № Ф-381 про сплату боргу в сумі 578,80 грн., яка була направлена на адресу відповідача та повернута, у звязку з закінченням строку зберігання, що підтверджується копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

На даний час загальна сума заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 становить 578,80 грн.

Щодо посиланя відповідача в запереченнях на Указ Президента № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва ” суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу загальнообовязкового державного пенсійного страхування на момент виникнення спору унормовані приписами Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ”.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абз.8 п. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва ” доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Розглядаючи спір, суд зважає, що за правилом ч. 4 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Отже, дія норм Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” на правовідносини з приводу сплати фізичними особами-підприємцями внесків до Пенсійного фонду України, не розповсюджується.

Відповідно до статті 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. На час вирішення спору Закон України N2461-VI від 8 липня 2010 року не визнаний неконституційним, є чинним та підлягає застосуванню.

Суд зазначає, що в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України №4-зп від 03.10.1997 року "Рішення Конституційного Суду у справі за конституційним зверненням ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України)" зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

У звязку з чим, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами та доповненнями), а тому позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності, що обрав особливий спосіб оподаткування (єдиний податок) зобов'язаний сплачувати страхові внески в порядку, визначеному зазначеним Законом.

Таким чином, оскільки Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва ” по різному врегульовують питання сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування ”, спричиняючи існування колізії у застосуванні норм права, то перевагу належить віддати положенням Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ”, позаяк, по-перше, за предметом правового регулювання даний акт законодавства стосовно спірних правовідносин є спеціальною нормою права (на відміну від Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, котрий присвячений регламентуванню правовідносин з приводу справляння єдиного податку з громадян), а по-друге, за часом прийняття Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” був прийнятий пізніше від Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва ”, дані акти законодавства врегульовують одні і ті ж правовідносини, а відтак, за темпоральним принципом розвязання правової колізії суду належить керуватись Законом, а не Указом.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач вимог суду не виконав, доказів оплати спірної суми заборгованості чи доказів відсутності обовязку оплачувати спірну суму заборгованості не надав, заявлених до нього адміністративних позовних вимог не спростував.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.7-11, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61124, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (61036, м. Харків, вул. Дизельна, 8, код 22682715) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 578 (пятьсот сімдесят вісім) грн. 80 коп. на р/р 256003012097 у ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк УКраїни", МФО 351823.

Постанову звернути до негайного виконання.

ирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, може оскаржити дану постанову в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

<Сума задоволення >

Суддя Горшкова О.О.