Постанова № 20595813, 13.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

13 грудня 2011 р. №2а-14878/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Підгорному М.І.

за участю: представника позивача - Загребельного Г.С.

представника відповідача Хільченко В.Є., Теліженко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про часткове скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та про відкликання позовних вимог в частині, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 26.07.2011 року №0000392310 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 669990,00 грн. (за основним платежем - 535992,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 133998 грн.),

- від 26.07.2011 року №0000402310 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 535992,80 грн. (за основним платежем - 428793,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 107199,80 грн.),

- від 11.10.2011 року №0000682310 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 535990,80 грн. (за основним платежем - 428793,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 107197,80 грн.), яке винесено в ході адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.07.2011 року №0000402310.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка "Управління механізації "Аерошляхбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 рік, якою встановлені порушення, зокрема п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.2.6, п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та складений акт №1261/23-0-33/33481985 від 11.07.2011 року, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 року №0000392310, від 26.07.2011 року №0000402310. Також, за результатами адміністративного оскарження винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2011 року №0000682310. Частина оскаржуваних податкових повідомлень-рішень визначена відповідачем виключно по взаємовідносинам з одним контрагентом позивача - ТОВ "Тех-Агроремпоставка". Позивач зазначив, що акт перевірки Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області є необґрунтованим, оскільки висновок про нікчемність угод та нереальність характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" не відповідає дійсним обставинам справи і ґрунтується лише на висновках акту перевірки ДПІ Жовтневого районі м. Харкова ТОВ "Тех-Агроремпоставка". Зазначена позиція спростовується наявністю первинної документації щодо угоди між позивачем та його контрагентом.

Відповідач Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція в Харківській області проти позову заперечував, від представника відповідача - Хільченко В.Є. до суду надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" за результатами висновку акту перевірки №1261/23-0-33/33481985 від 11.07.2011 року занизило податок на прибуток на загальну суму 553079,00 грн. та зменшило суму податку на додану вартість в розмірі 691073,00 грн. Також представник відповідача зазначила, що позивачем добровільно сплачено частину нарахованого зобов'язання: по ПДВ в сумі 262735,00 грн. (основний платіж - 262735,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3037,00 грн.), по податку на прибуток в сумі 1088,00 грн. (основний платіж - 17087,00 грн., фінансова санкція - 1,00 грн.). Висновки про порушення позивачем податкового законодавства зроблені відповідачем на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №1459/23-03-05/36457279 від 30.06.2011 року контрагента позивача ТОВ "Тех-Агроремпоставка". Відповідно до висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, правочини, вчинені у перевіряємому періоді - 01.01.2010 р. - 31.12.2010 р. є нікчемними, оскільки ТОВ "Тех-Агроремпоставка" відсутнє за своїм місцезнаходженням, відсутній персонал, основні засоби, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тощо. На думку відповідача зазначене свідчить про відсутність реального настання правових наслідків укладеної угоди між ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", яка суперечить інтересам держави, суспільства, а отже є нікчемною.

Представник позивача Загребельний Г.С. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові обставини.

Представники відповідача Хільченко В.Є., Теліженко С.І. у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" зареєстроване Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області 07.06.2005 року №14671020000000130 (т.1 а.с.32), перебуває на обліку в Нововодолазькій МДПІ, як платник податків, є платником ПДВ (т. а.с.34).

Відповідно до Довідки №427499 головного управління статистики у Харківській області від 29.09.2011 року, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" за КВЕД є будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, ремонт і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури, виробництво електричного устаткування для двигунів і транспортних засобів, розбирання та знесення будівель, земляні роботи, інші види оптової торгівлі, реставраційна діяльність (т.1 а.с.33).

Фахівцями Нововодолазької МДПІ у Харківської області проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складений акт №1261/23-0-33/33481985 від 11.07.2011 року, яким, зокрема, встановлені порушення:

- п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - занижено податок на прибуток на загальну суму 553079,00 грн. (2-й кв. 2010 року - 535992,00 грн., 1-й кв.2011 року - 17087,00 грн.),

- п.п.7.2.6, п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - занижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 691073,00 грн. (за червень 2010 р. - 200000,00 грн., за липень 2010 р. - 233794,00 грн., за серпень 2010 р. - 7141,00 грн., за січень 2010 р. - 9300,00 грн., за березень 2011 р. - 240838,00 грн.).

За виявленими порушеннями відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 26.07.2011 року №0000392310, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 687078,00 грн. (за основним платежем - 553079,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 133999,00 грн.),

- від 26.07.2011 року №0000402310, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 801764,80 грн. (за основним платежем - 691528,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 110236,80 грн.).

В ході адміністративного оскарження були винесені рішення, а саме:

- рішення ДПА у Харківській області від 28.09.2011 року №4266/10/25-103 про результати розгляду скарги директора ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 року №0000392310, а також скасоване в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ (штрафної (фінансової) санкції) у розмірі 2,00 грн. податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 р. №0000402310, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

На підставі вказаного рішення було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2011 року №0000682310, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 801762,80 грн. (за основним платежем - 691528,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 110234,80 грн.), яке винесено в ході адміністративного оскарження та часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2011 року №0000402310.

Рішенням Державної податкової служби України від 26.10.2011 року №4320/6/10-2115 про результати розгляду повторних скарг ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 року №0000392310, від 26.07.2011 року №0000402310 - залишені без змін, а скарга - без задоволення.

З пояснень представників позивача та відповідача, наданих у судовому засіданні, встановлено, що позивачем добровільно сплачено частину нарахованого зобов'язання: по ПДВ в сумі 265772,00 грн. (основний платіж - 262735,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3037,00 грн.), по податку на прибуток в сумі 17088,00 грн. (основний платіж - 17087,00 грн., фінансова санкція - 1,00 грн.). В цій частині позивач відкликав позовні вимоги, ухвалою суду від 13.12.2011 року позов залишено без розгляду в частині позовних вимог. Інша частина податкових повідомлень-рішень складається з грошових зобовязань та штрафних санкцій, нарахованих відповідачем за результатами перевірки господарської діяльності позивача по взаємовідносинам з одним контрагентом - ТОВ "Тех-Агроремпоставка".

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.2.6, п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в акті перевірки №1261/23-0-33/33481985 від 11.07.2011 року зроблені на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №1459/23-03-05/36457279 від 30.06.2011 року контрагента позивача ТОВ "Тех-Агроремпоставка".

Відповідно до висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №1459/23-03-05/36457279 від 30.06.2011 року по контрагенту позивача ТОВ "Тех-Агроремпоставка", правочини, вчинені у перевіряємому періоді з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. є нікчемними, оскільки встановлена відсутність ТОВ "Тех-Агроремпоставка" за своїм місцезнаходженням, відсутність у ТОВ "Тех-Агроремпоставка" персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо.

Згідно акту Нововодолазької МДПІ у Харківської області, наведені в акті перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова обставини свідчать про відсутність реального настання правових наслідків укладеної угоди між ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", угода суперечить інтересам держави, суспільства, отже є нікчемною.

Суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи (т.1 а.с.70-72), 01.06.2010 року між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" укладено договір №01/06-10 купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ "Тех-Агроремпоставка" зобов'язується передати у власність позивачу товарно-матеріальні цінності дизпаливо та бензин, а ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобов'язується прийняти їх та своєчасно оплатити на умовах договору. Кількість та вартість товару визначаються у накладних (п.11 та 1.2. Договору).

На момент здійснення господарських операцій та на момент перевірки контрагент позивача ТОВ "Тех-Агроремпоставка" був відповідно свідоцтва №100235430 від 14.07.2009 р. та згідно ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" зареєстрованим платником податку на додану вартість, перебував на обліку у ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова згідно довідки №222 від 02.07.2009 р.

ТОВ "Тех-Агроремпоставка" виконало свої зобов'язання за договором належним чином, передало позивачу бензин та дизпаливо, про що свідчать податкові накладні від 27.07.2010 року № 3665, від 12.07.2010 року № 3295, від 15.06.2010 року № 2626, від 22.06.2010 року № 2760 на загальну суму ПДВ 428793,00 грн. (т.1 а.с.77-80), видаткові накладні (т.1 а.с.73-76), а ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", у свою чергу, сплатило за поставлені дизпаливо та бензин, що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.81-87), а також доставило власним автомобільним транспортом та відвантажило нафтопродукти, про що свідчать товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.53-81). Доставка дизпалива відбувалася зі складу у м. Мерефа Харківської області, який контрагент позивача ТОВ "Тех-Агроремпоставка" орендував у ПП «Бласт»відповідно договору від 16.12.2009 року та акту прийому-передачі складського приміщення (т. 2 а.с. 47-52).

Правовідносини щодо формування податкового кредиту по податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Законом України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч.2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судом встановлено, що укладений ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" договір купівлі-продажу палива від 01.06.2010 року №01/06-10, відповідно до його умов, є двостороннім договором.

Згідно з ч.2 ст.207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст.181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п.1,2 ч.1 ст.208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст.181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст.180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що укладений ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" договір купівлі-продажу палива від 01.06.2010 року №01/06-10 у встановленому законом порядку недійсним визнаний не був.

Факт укладання даного правочину та виконання його умов, а також розрахунку по договору між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.73-76), податковими накладними (т.1 а.с.77-80), банківськими виписками (т.1 а.с.81-87), товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.53-81).

Відповідно до абз.3 п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Проподаток на додану вартість”, податкова накладна є звітнимподатковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Позивачем ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" суми ПДВ за придбане паливо по договору купівлі-продажу з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" включено до складу податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за червень, липень 2010 року на суму 428793,00 грн., згідно отриманих податкових накладних.

Податкові накладні, виписані ТОВ "Тех-Агроремпоставка" включені до реєстру отриманих податкових накладних (т. 2 а.с. 15-20) та відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

Таким чином, ТОВ "Тех-Агроремпоставка" виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, а ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" прийняло товар за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Крім того, реальність господарських операцій доводить той факт, що придбане ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" у ТОВ "Тех-Агроремпоставка" за договором купівлі-продажу паливо позивачем використано у власній господарській діяльності при виконанні зобов'язань позивача перед іншими контрагентами. Ці контрагенти позивача наведені у довідці про використання палива, придбаного у підприємства ТОВ «Тех-Агроремпоставка»у 2010 році (т. 1 а.с. 88-89). Наведене підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи договорами, актами виконаних робіт, протоколами узгодження ціни, видатковими накладними, банківськими виписками, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт, розрахунками коштів та загальновиробничих витрат (т. 1. а.с. 90-253, т. 2 а.с. 1-14). При цьому суд зазначає, що відповідно до умов договорів на виконання підрядних робіт, за якими позивач виступав замовником, до якого обовязків входило забезпечення механізмів контрагентів паливно-мастильними матеріалами.

Отже, відсутні факти, які свідчили б про те, що зміст укладеного договору між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" не відповідають дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

За таких обставин, посилання представника відповідача на невідповідність договору купівлі-продажу №01/06-10 від 01.06.2010 року вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Основному Законі держави - Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки ст. 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також прямо витікає з висновку про те, що однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок, є заборона його нормами кримінального чи адміністративного законодавства. Ці правочини порушують виключно публічно-правові норми, які одночасно становлять правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.

А відтак, під правочини, що порушують публічний порядок, підпадають правочини, спрямовані (вчинені з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративно-правовими деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об'єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності.

Таких доказів щодо посадових осіб ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" відповідачем не надано.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Посилання відповідача на висновки акту ДПІ Жовтневого району м.Харкова щодо нікчемності угод між ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та його контрагентами, суд не бере до уваги, оскільки згідно ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про наявність ознак нікчемності правочину, укладеного між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" в розумінні ч.1 ст. 215 ЦК України, як наслідок, безпідставність посилання відповідачана порушення позивачем .п.7.2.6, п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" при включенні до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Тех-Агроремпоставка".

Щодо правомірності декларування позивачем валових витрат в розмірі 2143968,00 грн. за перевіряємий період, судом встановлено наступне.

ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" віднесено до складу валових витрат витрати на суму 2143968,00 грн., які пов'язані з придбанням палива у ТОВ "Тех-Агроремпоставка" за договором купівлі-продажу від 01.06.2010 року №01/06-10 .

З матеріалів справи встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські відносини з рядом контрагентів, у діяльності з якими використано придбане у ТОВ «Тех-Агроремпоставка»паливо. Ці контрагенти зазначені у довідці про використання палива, придбаного у підприємства ТОВ «Тех-Агроремпоставка»у 2010 році (т.1 а.с.88), якими є, зокрема, ЗАТ "УМ "Південтрансбуд", "ТОВ "Ізюмський Агрошляхбуд", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Етна", ТОВ «Стальконструкція», тощо.

Позивачем на підтвердження використання палива надано до матеріалів справи договори, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт та послуг, акти виконаних робіт, довідки про вартість будівельних робіт, протоколи узгодження ціни, видаткові накладні, банківські виписки, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, розрахунки коштів та загальновиробничих витрат (т. 1. а.с. 90-253, т. 2 а.с. 1-14). При цьому суд зазначає, що відповідно до умов договорів на виконання підрядних робіт, за якими позивач виступав замовником, до якого обовязків входило забезпечення механізмів контрагентів паливно-мастильними матеріалами.

Таким чином, із зазначених первинних документів вбачається, що позивач використовував придбані у ТОВ "Тех-Агроремпоставка" паливно-мастильні матеріали для виконання своїх зобов'язань за іншими договорами, тобто у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, у п.5.3 - п.5.8 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат. В пунктах 5.3 - 5.8 вказаного Закону відсутні норми, які б визначали неможливість віднесення до складу валових витрат вартості послуг по ремонту обладнання.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Також суд зазначає, що угода, укладена між позивачем як покупцем та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" як продавцем є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів до складу валових витрат є наявність звязку товарів з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Відповідно до Довідки №427499 головного управління статистики у Харківській області від 29.09.2011 року, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" за КВЕД є будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, ремонт і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури, виробництво електричного устаткування для двигунів і транспортних засобів, розбирання та знесення будівель, земляні роботи, інші види оптової торгівлі, реставраційна діяльність (т.1 а.с.33).

Судом встановлено, що отримане паливо від ТОВ "Тех-Агроремпоставка" дозволило позивачу вчасно надавати послуги іншим контрагентам, а також отримати придбані послуги у інших контрагентів, угодами з якими було передбачено обовязок позивача забезпечувати контрагентів паливно-мастильними матеріалами. Таким чином, придбане у ТОВ "Тех-Агроремпоставка" паливо позивачем використано у власній господарській діяльності, що підтверджено наданими позивачем належними та допустимим доказами.

Відповідачем у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано доказів того, що вказані первинні документи містять недостовірні відомості або визнані недійсними.

На підставі зазначеного вище, з врахуванням порядку відображення в податковому обліку субєкта підприємницької діяльності з податку на прибуток підприємств витрат на придбання товарів для використання у власній господарській діяльності, судом встановлено правомірність віднесення позивачем витрат на придбання палива на суму 2143968,00 грн. до складу валових витрат на підставі первинних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 року №0000392310 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 669990,00 грн. (за основним платежем - 535992,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 133998 грн.), від 26.07.2011 року №0000402310 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 535992,80 грн. (за основним платежем - 428793,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 107199,80 грн.), від 11.10.2011 року №0000682310 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 535990,80 грн. (за основним платежем - 428793,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 107197,80 грн.), прийняті відповідачем Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування в частині податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про часткове скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної податкової інспекції у Харківській області від 26.07.2011 року №0000392310 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 669990,00 грн. (за основним платежем - 535992,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 133998 грн.).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної податкової інспекції у Харківській області від 26.07.2011 року №0000402310 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 535992,80 грн. (за основним платежем - 428793,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 107199,80 грн.).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної податкової інспекції у Харківській області від 11.10.2011 року №0000682310 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 535990,80 грн. (за основним платежем - 428793,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 107197,80 грн.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена у повному обсязі 20.12.2011 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.