Постанова № 20591525, 06.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3853/2011

06 грудня 2011 року 12год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Долінська Т.П., Андрошулік Л.П.

відповідача: представник Троянчук Д.М. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Західтехкомплект-РВ" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне підприємство «Західтехнокомплект РВ»звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0002822342 від 18.08.2011 року.

Обґрунтовуючи позов позивач вказав, що не погоджується з висновками відповідача (котрі стали підставою для прийняття спірних рішень) про безпідставність формування ним сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Бігбудкомпані». Вказує, що операції з ТОВ «Бігбудкомпані»є такими, що фактично відбулися, товарно-матеріальні цінності фактично були придбаними та отриманими. При здійсненні господарських операцій, від імені ТОВ «Бігбудкомпані»діяла особа внесена до реєстру, як керівник названого контрагента, що давало йому змогу вчиняти господарську операцію з позивачем. Стверджує, що придбані ним у ТОВ «Бігбудкомпані»товарно-матеріальні цінності були фактично йому поставлені перевізником. Стверджує, що господарська операція є фактично виконаною, в підтвердження названих обставин надав первинні документи по спірній господарській операції. Просив позов задоволити.

Відповідач подав письмові заперечення на позов. В запереченнях вказує, що позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ з господарських операцій, відображених у первинних документах позивача з ТОВ «Бігбудкомпані», оскільки таку операцію вважає безтоварною та нікчемною. Обґрунтовуючи такий висновок покликається на: порушення кримінальної справи по факту використання особами ТОВ «Бігбудкомпані»в операціях щодо незаконного переказу безготівкових коштів та конвертації їх в готівку; анулювання 17.07.2009року свідоцтва платника ПДВ для ТОВ «Бігбудкомпані»; наявності у вересні 2008року відкритої ліквідаційної процедури щодо ТОВ «Бігбудкомпані»за рішенням суду. Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримав та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з такого.

За результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства за період 01.01.2006року по 31.12.2008року ревізорами відповідача складено акт №1016/23-100/33871921 від 11.08.2011року (далі по тексту постанови іменовано - акт перевірки).

Так, названий акт перевірки містить висновок осіб, що проводили перевірку, про безпідставність формування позивачем сум податкового кредиту по операціям, відображеним позивачем та ТОВ «Бігбудкомпані»у первинних документах наданих до перевірки.

Підставою для такого висновку, як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача, є порушення кримінальної справи по факту використання особами ТОВ «Бігдудкомпані» в операціях щодо незаконного переказу безготівкових коштів та конвертації їх в готівку; анулювання 17.07.2009року свідоцтва платника ПДВ для ТОВ «Бігбудкомпані»; наявності у вересні 2008року відкритої ліквідаційної процедури щодо ТОВ «Бігбудкомпані»за рішенням суду.

За порушення п.п.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» та на підставі названих висновків обумовленого акту перевірки, відповідач зменшив позивачу задекларовані суми податкового кредиту за вересень та жовтень 2008року у розмірі 13201,70грн.

За наслідками такого зменшення, відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0002822342 від 18.08.2011 року про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 13202 грн.- основний платіж та 3300,00грн. -штрафна санкція.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»встановлено, що, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до ч.2. ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для віднесення до складу валових витрат платника понесених витрат по певній господарській операції є первинні документи, що містять всі обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є податкова накладна, складена особою зареєстрованою, як платник ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 16, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб ТОВ «Бігбудкомпані» зареєстровано 27.12.2007року державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації. 17.08.2009року внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням. 30.12.2009року до державного реєстру внесено запис про постановлення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство. 27.01.2010року внесено інформацію про визнання названої юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. 04.02.2011року внесено інформацію про припинення державної реєстрації у звязку з визнанням банкрутом ТОВ «Бігбудкомпані».

Актом перевірки позивача (стор. 7) встановлено обставини щодо реєстрації 07.02.2008року ТОВ «Бігбудкомпані»ДПІ Печерського району м. Києва в якості платника ПДВ. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 17.07.2009року.

Станом на дату формування позивачем сум податкового кредиту ТОВ «Бігбудкомпані» у встановленому порядку було зареєстроване платником податку на додану вартість та юридичною особою. Офіційні джерела масової інформації не містили жодних відомостей щодо протиправної реєстрації або діяльності названого контрагента.

Судом встановлено, що відповідно до даних обумовленого акту перевірки, податкових декларацій з ПДВ за вересень та жовтень 2008року, пояснень представників сторін позивач відніс до складу податкового кредиту за вересень та жовтень 2008року податок на додану вартість з господарської операції з придбання позивачем у ТОВ «Бігбудкомпані»товарів в розмірі 13201,70грн.

Підставою для формування сум названого податного кредиту були: платіжні доручення про перерахування коштів позивачем в оплату товарів для ТОВ «Бігбудкомпані»№325 від 30.09.2008року, №346 від 16.10.2008року, №348 від 21.10.2008року, видаткові накладні № РН -02909.1 від 29.09.2008року, №РН -02909.2 від 29.09.2008року, №РН-21103 від 21.10.2008року; податкові накладні № 2909.1 від 29.09.2008року, № 2909.2 від 29.09.2008року, №2110.3 від 21.10.2008рок про поставку ТОВ «Бігбудкомпані»для позивача шнека до ТПА 3132, ПВХ ІМ 30-13 та полістиролу УПМ 508. Так, перелічені первинні документи містять відомості щодо їх підписання керівником ТОВ «Бігбудкомпані»ОСОБА_5 та скріплені печаткою названого товариства.

Відповідно до названих первинних документів, ТОВ «Бігбудкомпані»поставило позивачу ПВХ ІМ 30-13, полістирол УПМ 508 та шнек до ТПА 3132 (далі по тексту постанови іменовано -товар).

Первинні документи та податкові накладні містять всі необхідні реквізити, складені юридичною особою, котра на момент їх складання була в установленому порядку зареєстрована, як юридична особа та як платник податків (в тому рахунку і податку на додану вартість). Такі документи повністю розкривають зміст господарської операції. Названі обставини сторонами не заперечуються.

В підтвердження обставин щодо фактичного отримання товару від ТОВ «Бігбудкомпані» позивач надав:

- акт приймання виконаних робіт від 29.09.2008року про надання позивачу послуг СПД ОСОБА_6 з перевезення вантажів за маршрутом м.Рівне-м.Київ- м.Рівне; платіжний документ №358 від 11.11.2008року про оплату послуг з перевезення вантажу позивачем СПД ОСОБА_6; товаро - транспортну накладну №9 про перевезення 29.09.2008 року перевізником -СПД ОСОБА_6 від відправника- ТОВ «Бігбудкомпані»(пункт навантаження м.Київ) для позивача (м.Рівне) 2,7 тон ПВХ ІМ 30-13, що відповідає обсягом такого товару відображеного у накладній №РН -02909.2 від 29.09.2008року та податковій накладній № 2909.2 від 29.09.2008року;

- акт виконаних робіт від 21.10.2008року СПД ОСОБА_7 на предмет перевезення вантажів для позивача по маршруту м.Рівне-м.Київ- м.Рівне; подорожній лист №28 вантажного автомобіля від 21.10.2008року по названому маршруту з перевезення полімерних матеріалів; платіжний документ №404 від 24.12.2008року про оплату таких послуг позивачем перевізнику СПД ОСОБА_7;

- картки складського обліку по рахунку № 20:ТМЦ ПВХ ІМ30-13 за 01.09.2008року по 14.09.2011року, № 20:ТМЦ Полістерол УПМ 508 за 01.09.2008року по 14.09.2011року, № 20:ТМЦ шнек до ТПА за 01.09.2008року по 14.09.2011року;

- акт списання запчастин (шнек до ТПА 3132) за жовтень 2008року, акт введення в експлуатацію основних засобів від 29.08.2007року;

- акти списання у виробництво ПВХ ІМ30-13 №СпТ -000009 від 02.03.2009року, №СпТ -000018 від 25.11.2008року, №СпТ -000014 від 12.05.2010року, №СпТ -000019 від 27.09.2010року, №СпТ -000022 від 15.11.2010року, №СпТ -00008 від 27.05.2011року;

-акт списання у виробництво полістеролу УПМ 508 № СпТ -000022 від 28.11.2008року; № СпТ -000015 від 17.06.2009року; № СпТ -000024 від 21.10.2009року; №СпТ -000015 від 11.06.2010року, №СпТ -000006 від 28.04.2011року.

Обставини щодо фактичного отримання названих товарів підтверджуються також відомостями, викладеними ревізорами відповідача на сторінці 5 названого акту перевірки, з яких вбачається, що за результатами інвентаризації, дані ТМЦ обліковані позивачем на складі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що в період 2008року був директором ТОВ «Бігбудкомпані», податкову звітність підписував, але особисто не здавав, до фінансово-господарської діяльності названого товариства відношення не мав, про діяльність компанії нічого не знає так як сам фінансово господарської діяльності не вів, фактично її вели інші особи, а він лише підписував різні документи від імені ТОВ «Бігбудкомпані», їх змісту не читав.

28.11.2011року на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_5 від 24.11.2011року в яких він повідомив про те, що під час його допиту він не міг згадати про операції з ПП «Західтехнокомплект РВ», однак піднявши первинні документи згадав, що ТОВ «Бігбудкомпані»фактично поставляв позивачу ПВХ, полістирол та шнек до ТПА у вересні та жовтні 2009року.

Крім обумовлених доказів, обставини щодо фактичної поставки позивачу товарів, у вище обумовлених первинних документах підтверджуються показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8

З огляду на перелічені докази господарська операція, відображена у первинних документах на підставі яких позивач сформував спірні суми податкового кредиту є такою, що фактично відбулася, товар за переліком та в обсягах зазначених у первинних документах, фактично був поставлений позивачу, ним оприбуткований та використаний у його господарській діяльності. Первинні документи на підставі яких відбулося формування спірних сум податкового кредиту, скріплені печаткою ТОВ «Бігбудкомпані», містять всі необхідні реквізити та відомості щодо їх підписання особою, що в період 2008року був в установленому порядку зареєстрованим, як керівник та засновник ТОВ «Бігбудкомпані»та який вправі був у період 2008року вчиняти правочини від імені названого субєкта господарювання. Відомостей щодо їх підписання іншими особами ніж ОСОБА_5 в ході розгляду справи не здобуто, як і не здобуто відомостей та доказів стосовно того, що фінансово- господарська діяльність ТОВ «Бігбудкомпані»велася іншими особами поза волею та дозволом її керівника і засновникаОСОБА_5.

Відповідно до 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, акт перевірки позивача не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленим контрагентом.

Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, містить припущення щодо відсутності наміру у ТОВ «Бігбудкомпані»на створення правових наслідків та відсутності фактичних дій спрямованих на виконання взятих зобовязань.

Стосовно ж посилань відповідача про те, що правочини позивача з ТОВ «Бігбудкомпані»порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати позивачем податку на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у позивача на незаконне заволодіння майном держави у вигляді безпідставної несплати податку.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податків) у діях посадових осіб позивача або їх обізнаності щодо протиправного характеру діяльності ТОВ «Бігбудкомпані», прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, будь-які протиправні дії одних осіб не може покладати обовязку щодо відповідальності за дії таких осіб на інших.

Доводи відповідача щодо безтоварності господарських операцій позивача та ТОВ «Бігбудкомпані», є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та не підтверджено відповідними доказами.

Судом не було встановлено, а відповідачем не було встановлено та доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента ТОВ «Бігбудкомпані»або особи що його представляла, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

Всупереч зазначеного відповідач не довів: обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, осіб що його представляли, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди; правомірності тверджень про безтоварність названих операцій позивача з ТОВ «Бігбудкомпані». А відтак, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень рішень.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; запобігаючи несправедливій дискримінації; з дотриманням принципу рівності перед законом (ч. 1 та 3 ст. 2 КАС України).

Враховуючи все вище викладене разом, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне № 0002822342 від 18.08.2011 року.

Присудити на користь позивача Приватне підприємство "Західтехкомплект-РВ" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.