Постанова № 20591328, 17.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4594/2011

17 листопада 2011 року 17год. 28хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Скибан О.А.

відповідача: представник Троянчук Д.М., Капустинська Н.П. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "БАУЕР" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «БАУЕР»звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне. З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.10.2011року №0003462342 та №0003452342 в частині зменшення відємного значення з податку на прибуток на суму 2220622грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що спірним податковими повідомленням-рішенням відповідачем було неправомірно зменшено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 1037 240грн., оскільки позивач мав право відобразити суми відємного значення обєкта оподаткування 2010року у складі відємного значення обєкта оподаткування 1 кв. 2011 року та відповідно у складі відємного значення рядка 06.6 декларації з податку на прибуток 2 кв. 2011року. Також позивач вказав, що підприємство не володіє торгівельними площами, а здійснює реалізацію продукції за допомогою агентської мережі, відтак вважає правомірним віднесення до складу валових витрат 1 кв. 2011року вартості послуг по реалізації товарів в розмірі 1203 732грню субєктам підприємницької діяльності та відповідно правомірним вважає включення таких витрат при визначенні відємного значення оподаткування 2 кв. 2011року. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з тих підстав, що позивач в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та пункту 150.1 статті 150 цього кодексу при розрахунку обєкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року включив відємне значення за наслідками 2010 року. Також заперечував обставини щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартості послуг по реалізації товарів вказавши, що в ході перевірки не встановлено чи повязані такі послуги з веденням господарської діяльності. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2010року по 30.06.2011року, за результатами якої складено акт від 30.09.2011 року №1155/23/23306196.

Перевіркою встановлено порушення пункту п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»п. 3 підрозділу 4 р. ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.10.2011року:

-№0003462342 про визначення позивачу грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 4680грн. основний платіж та 1 грн. - фінансової санкції.

-№0003452342 про зменшення позивачу відємного значення з податку на прибуток на суму 2396872 грн. (З названої суми позивачем не оскаржується та не заперечуються обставини щодо зменшення відємного значення, сформованого внаслідок включення до складу валових витрат операції з придбання інформаційно консультаційних послуг на суму в 176250 грн).

1. Відповідно до довідки Рівненського обласного управління статистики №522 (а.с. 10 т. 1) позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за № 23306196 та як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у місті Рівне.

Судом встановлено, що позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011року задекларовано в рядку 06.6 (названої декларації) відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду (2010 року) в сумі 1037240грн. Названі обставини підтверджуються стор. 8, 9 обумовленого вище акту перевірки позивача (а.с. 20,21 т. 1), рядком 07 декларації з податку на прибуток 2010року, рядками 06.6, 07 декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2011року та рядком 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011року (а.с.110 -139 т. 1).

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обовязку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі ПКУ), визначено, що розділ III ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III ПКУ та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

Виходячи з вищенаведених норм Податкового кодексу України підприємством в декларації з податку на прибуток за результатами ІІ-го кварталу 2011р. завищено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 1037240грн., чим порушено п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно встановив обставини щодо завищення позивачем відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 1037240грн.

2. Судом також встановлено, що до складу валових витрат 1 кварталу 2011року позивач відніс, витрати по наданню послуг з реалізації товарів на суму 1203732грн. Названі обставини підтверджуються названим вище актом перевірки (а.с. 18 т. 1), декларацією позивача з податку на прибуток за 1 кв. 2011року, поясненнями представників сторін.

На підтвердження обставин, щодо правомірності віднесення до складу валових витрат 1 кв. 2011року витрат по наданню для позивача послуг з реалізації товарів на суму 1203732грн, позивачем надано:

- агентські угоди позивача з субєктами підприємницької діяльності- фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 від 04.01.2011року (а.с. 71, 78, 83, 92 т. 1). Предметом яких серед інших завдань, визначених названими угодами, є здійснення пошуку покупців продукції позивача та представлення його інтересів при укладенні угод. Розмір винагороди такого агента складає 40% від суми коштів, що надійшли на рахунок позивача;

- акти виконаних робіт, перелічених субєктів підприємницької діяльності - фізичних осіб за 1 квартал 2011року від 30.03.2011року та додатки до них (а.с.72-75, 79-80, 84-89, 93-96, 100-102, 106-107 т. 1). Так з названих актів та додатків слідує, що обумовлені субєкти підприємницької діяльності виконали за замовленням позивача роботи з укладення договорів з кінцевими споживачами (за переліком осіб наведених в додатках) та здійснили супровід таких договорів на період їх виконання, аж до надходження коштів на рахунки позивача;

- копії свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності - фізичних осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9;

- копії доручень ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, виданих позивачем на укладення угод з реалізації продукції та копії угод, укладених названими контрагентами від імені позивача, на реалізацію продукції кінцевим споживачам (а.с.176-250 т.1 та а.с. 1- ).

В ході розгляду справи представники сторін пояснили, що позивач не володіє торгівельними приміщеннями або будь-якими торговими точками за допомогою яких міг би здійснюватись продаж продукції фірми «БАУЕР». Реалізація продукції здійснюється за допомогою агентської мережі.

З огляду на обумовлені обставини, суд вважає, що наданні обумовленими агентами послуги позивачу з реалізації товарів на суму 1203732грн. є повязаними з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до ч.1 розділу XIX іменованого «Прикінцеві положення»Податкового Кодексу України, розділ III, іменований «Податок на прибуток підприємств»цього Кодексу, набирав чинності з 1 квітня 2011 року. Згідно п. 2 ч. 2 розділу XIX іменованого «Прикінцеві положення»Податкового Кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" визнано таким, що втратив чинність з 01.04.2011року. Відтак, у період 1 кв. 2011року валові витрати формувалися відповідно до вимог Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пункт 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Отож, з наведеного слідує, що витрати сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з продажем продукції відносяться до складу валових витрат.

Зміст та форма первинних документів (на підставі яких позивач здійснив віднесення до складу валових витрат 1 кв. 2011року вартості послуг на суму 1203732грн. з реалізації товарів) містять всі обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ч.2. ст. 3, ст. 9 названого Закону є підставою для врахування названих операцій в бухгалтерському та податковому обліку.

Суд критично оцінює покликання відповідача про відсутність під час перевірки первинних документів, з яких вбачався зв'язок отриманих позивачем послуг з реалізації продукції з господарською діяльністю позивача, адже з довідки про загальну інформацію щодо ТОВ фірми «БАУЕР»та результати його діяльності за період з 01.01.2010року по 30.06.2011року (додаток № 1 до акту перевірки , а.с. 59 т. 1) вбачається, що позивач в періоді, що охоплений перевіркою мав право здійснювати діяльність з оптової торгівлі постільною та столовою білизною, одягом, виробами з кераміки, скла, господарськими товарами, побутовими товарами, роздрібної торгівлі одягом, взуттям. Відповідно до додатку №4 до названого акту перевірки (а.с. 63, 64 т. 1) серед переліку документів, які було використано при проведенні перевірки позивача були статут, договори фінансово-господарської діяльності підприємства, первинні бухгалтерські документи.

З угод, укладених на реалізацію продукції кінцевим споживачам чітко вбачається, що такі угоди укладались за участі перелічених вище агентів, що діяли від імені позивача, а відтак відповідач мав змогу встановити зв'язок наданих послуг з реалізації продукції, обумовленими агентами з господарською діяльністю позивача.

Таким чином позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат 1 кв. 2011року суму понесених витрат в розмірі 1203 732грн. за послуги, надані обумовленими вище агентами з реалізації продукції позивача, а відповідно з врахуванням обставин щодо фактичної оплати таких, що не заперечується сторонами, позивач правомірно врахував їх при визначенні відємного значення обєкта оподаткування 2 кв. 2011року.

Враховуючи обумовлене, податкове повідомлення - рішення № 0003452342 від 14.10.2011року (котрим встановлено обставини щодо завищення відємного значення обєкта оподаткування 2 кв. 2011року) підлягає скасуванню в частині 1 203 732грн., оскільки наявними у справі доказами підтверджується правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості послуг з реалізації товарів.

Зважаючи на встановлені судом обставини, задеклароване позивачем значення рядка 04 (витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування) декларації за 2 кв. 2011року в розмірі 7373460грн підлягають зменшенню лише на суму 1037240 грн. (відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду (2010 року) задекларованого в рядку 06.6 названої декларації) та на суму 176250грн (витрат зменшених відповідачем по операції з придбанням інформаційно - консультаційних послуг (що позивачем не оскаржуються). Відтак, значення рядка 04 декларації за 2 кв. 2011року становитиме -6 159 970грн (7373460грн-1037240 грн. -176250грн).

З врахуванням наведеного, значення рядка 07 «обєкт оподаткування»декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011року становитиме «- 1 183382 грн.»Розрахунок: задеклароване позивачем значенням рядка 01 ( доходи що враховуються при визначенні обєкта оподаткування ) в розмірі «+4976588грн.»зменшені на витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування (рядок 04 встановлене значення) в розмірі «- 6 159 970грн.».

Отож, обєкт оподаткування податком на прибуток 2 кв. 2011року має відємне значення, що вказує на безпідставність визначення податковим повідомленням - рішенням № 0003462342 від 14.10.2011року позитивного значення обєкта оподаткування податком на прибуток та відповідно грошового зобовязання з такого обєкту за 2 кв. 2011року в розмірі 4 680грн. та відповідно штрафної санкції в розмірі 1 грн.

З огляду на зазначене, адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Витрати понесені позивачем по сплаті судового збору присуджуються йому відповідно до частини задоволених вимог.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне № 0003462342 від 14.10.2011року скасувати повністю.

Податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне № 0003452342 від 14.10.2011 року скасувати в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 203 732грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "БАУЕР" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.