Постанова № 20589626, 23.12.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/9898/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Лазаренко У.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекціїдо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2011 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1326,48 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на несплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в загальному розмірі 1326,48 грн, з яких 1323,70 грн - сума поточних нарахувань, визначених платником самостійно у податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №2412 від 01.02.2010, №1401 від 31.03.2011, та 2,78 грн - сума пені.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, та повідомив про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, хоча в справі наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований 18.08.2003 виконавчим комітетом Миргородської міської ради, про що 18.08.2003 зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №2775 та знаходиться на податковому обліку в Миргородській об'єднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХІІ (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2535-ХІІ) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 14 Закону №2535-ХІІ регламентовано, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем 01.02.2010 подано до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік №2412, в якій самостійно обчислено суму податкового зобов'язання в розмірі 132,37 грн за кожен місяць.

Згідно зі статтею 17 Закону № 2535-ХІІ податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Проте, станом на дату розгляду справи заборгованість зі сплати земельного податку за грудень 2010 року (по терміну сплати - до 30.01.2011) в сумі 132,37 грн відповідачем не погашена.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

31.01.2011 відповідачем подано до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2011 рік №1401, в якій самостійно обчислено суму податкового зобов'язання в розмірі 132,37 грн за кожен місяць.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, у визначений законодавством строк земельний податок за період з січня 2011 року по вересень 2011 року (включно) в сумі 1191,33 грн відповідачем не сплачений.

Крім того, згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 129.5 вказаної статті встановлено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

На підставі вказаних норм, Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією, у зв'язку із частковим погашенням суми боргу за попередній період (з 30.09.2010 по 30.12.2010), відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 2,78 грн.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача з орендної плати з фізичних осіб свідчить про наявність у відповідача заборгованості у загальній сумі 1326,48 грн.

Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зазначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Аналогічна за змістом норма міститься і у підпункті 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Миргородської міжрайонної державної податкової інспекції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 1326 (одна тисяча триста двадцять шість) грн 48 (сорок вісім) копійок на р/р 33212815700012, код бюджетної класифікації 13050500, одержувач місцевий бюджет м. Миргорода, код 34698720, банк одержувача ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2011 року.

СуддяО.В. Гіглава