Постанова № 20584937, 08.12.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/9384/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Лазаренко У.І.,

за участю:

представника позивача - Фелоненка Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2011 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 729821,59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми податкового зобовязання у загальному розмірі 729821,59 грн, у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 459796,02 грн та з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 270025,57 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився. Судова повістка разом з копіями ухвал про відкриття провадження та призначення справи до розгляду направлялись судом відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та повернулись до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення частини 8 статті 35, абзацу 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судова повістка та ухвали суду вважаються врученими відповідачу.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 13.10.2009 зареєстрований виконавчим комітетом Полтавської міської ради та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Судом встановлено, що 20.06.2011 суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 до ДПІ у м. Полтаві було подано податкову декларацію з податку на додану вартість №134949 за травень 2011 року, якою останнім самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 1817,00 грн.

20.07.2011 відповідачем до ДПІ у м. Полтаві було подано податкову декларацію з податку на додану вартість №158468 за червень 2011 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 3546,00 грн.

Крім того, 19.08.2011 відповідачем до ДПІ у м. Полтаві було подано податкову декларацію з податку на додану вартість №183522 за липень 2011 року, якою останнім самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 2729,00 грн.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, у визначені законодавством строки відповідачем не було сплачено самостійно задекларовані у вказаних податкових деклараціях з податку на додану вартість суми податкових зобов'язань.

Також в ході судового розгляду справи встановлено, що в період з 31.05.2011 по 21.06.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну виїзну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.10.2009 по 31.12.2010.

За результатами перевірки позивачем складений акт №5583/1703/НОМЕР_1 від 29.06.2011, в якому зафіксовано, зокрема, порушення відповідачем вимог:

- підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого було зменшено суму податку на додану вартість у розмірі 358745,00 грн, що віднесена до складу дозволеного податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за: квітень 2010 року у сумі 2158,00 грн, травень 2010 року у сумі 17799,00 грн, червень 2010 року у сумі 18384,00 грн, липень 2010 року у сумі 28264,00 грн, жовтень 2010 року 66877,00 грн, листопад 2010 року у сумі 102495,00 грн, грудень 2010 року у сумі 122768,00 грн;

- підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкового зобов'язання у листопаді 2010 року у сумі 3100,00 грн;

- підпункту 5.2.1 пункту 5.2 та підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", в результаті чого завищено валові витрати на суму 1962861,38 грн у 2010 році, у зв'язку із чим відповідачу додатково визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на суму 270078,49 грн.

На підставі акту перевірки №5583/1703/НОМЕР_1 від 29.06.2011 податковим органом 12.07.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001541703, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 452306,25 грн, в тому числі 361845,00 грн за основним платежем та 90461,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001551703, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 270078,49 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте лист повернувся на адресу податкового органу з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 цього Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень №0001541703 від 12.07.2011 та №0001551703 від 12.07.2011, а також їх оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві порушують права та охоронювані законом інтереси субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 у сфері публічно-правових відносин і тому не створюють для нього обов'язку виконати їх владні приписи у частині сплати грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи облікові картки особового рахунку відповідача з відповідних податків свідчать про наявність у відповідача податкового боргу у загальній сумі 729821,59 грн, в тому числі з податку на додану вартість (з урахуванням переплати у сумі 602,23 грн) у розмірі 459796,02 грн та по податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням переплати у сумі 52,92 грн) у розмірі 270025,57 грн.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення боргу перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві щодо стягнення податкового боргу підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адмінітративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути із суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податкову заборгованість:

- з податку на додану вартість у розмірі 459796,02 грн (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто шість гривень дві копійки) на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач: УДК у м. Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019;

- з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 270025,57 грн (двісті сімдесят тисяч двадцять п'ять гривень п'ятдесят сім копійок) на р/р 33218863700002, код бюджетної класифікації платежу 11011600, одержувач: УДК у м. Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2011 року.

Суддя О.В. Гіглава