Постанова № 20584589, 01.12.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/9174/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Голобородько О.П.,

представника відповідача - Василевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2011 року Закрите акціонерне товариство "Ремонтно-механічний завод" (далі - ЗАТ "Ремонтно-механічний завод", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про скасування податкового повідомлення-рішення №0004302301/1555 від 06.05.2011 р.

Мотивуючи свої вимоги ЗАТ "Ремонтно-механічний завод" стверджує, що висновки акту перевірки від 14.04.2011 р. №2238/23-209/00380391 щодо порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість (далі ПДВ), на загальну суму 8 725,00 грн. є хибними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10 906,25 грн. (8 725,00 грн. за основним платежем та 2 181,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що господарські операції з ТОВ "Астеза" зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Правильність їх оформлення перевіркою під сумнів не ставилась. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій нічим не обґрунтовані та спростовуються наданими документами. Відтак, на думку позивача, в діях ЗАТ "Ремонтно-механічний завод" відсутні порушення податкового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що контрагентом позивача - ТОВ "Астеза" надавалися видаткові та податкові накладні без реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. У ТОВ "Астеза" відсутні необхідні умови для виконання умов поставки, про що свідчить відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Відповідно відсутні й об'єкти, які підпадають під визначення ст.ст. 1, 3, 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Дані наведені в деклараціях з ПДВ за період жовтень - грудень 2010 року про обсяги придбання та обсяги реалізації є недійсними. Операції з оприбуткування та приймання - передачі товару, який поставлявся позивачеві за договором від 05.10.2010 р. №05/10-10, не проводилися, акти приймання - передачі, довіреності, документи, що засвідчують транспортування та зберігання товару у зазначеного підприємства відсутні.

Звідси, на думку відповідача, податковий кредит сформований за рахунок контрагента-постачальника та відповідні дані, наведені у декларації з ПДВ за жовтень 2010 року про обсяги придбання та як наслідок про обсяги продажу, а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання, є недійсними.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ЗАТ "Ремонтно-механічний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 28.01.1999 р. (ідентифікаційний код 00380391), свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 23547009 від 18.09.2000 р. На даний час позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

З 11.04.2011 р. по 14.04.2011 р. працівниками Кременчуцької ОДПІ на підставі наказу від 11.04.2011 р. №1831 та повідомлення від 11.04.2011 р. №13690/10/23-113 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по питанню взаємовідносин з ТОВ "Астеза" за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р., результати якої оформлено актом від 14.04.2011 р. №2238/23-209/00380391.

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого платником податків занижено ПДВ за жовтень 2010 року на суму 8 725,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 р. №0004302301/1555, яким ЗАТ "Ремонтно-механічний завод" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 10 906,25 грн. (8 725,00 грн. за основним платежем та 2 181,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 р. №0004302301/1555 до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Платників ПДВ, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №168/97-ВР).

Так, згідно з п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як свідчать матеріали справи, позивачем укладено з ТОВ "Астеза" договір № 05/10-10 від 05.10.2010 р., за умовами якого постачальник (ТОВ "Астеза") зобов'язується поставити джерело плазми "Powermax 1250" в кількості 1 штуки. Поставка здійснюється протягом 10 днів з моменту завчасної оплати продукції.

На виконання вимог договору № 05/10-10 від 05.10.2010 р. ТОВ "Астеза" виписано податкову накладну №131002 від 13.10.2010 р., на суму вартості товару у розмірі 52 350,00 грн., у тому числі ПДВ - 8 725,00 грн., яка оформлена у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР. Правильність складення вказаного документу перевіркою під сумнів не ставиться.

Позивач здійснив проплату за придбаний товар на підставі рахунку-фактури №12.10.02 від 12.10.2010 р. шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджено платіжним дорученням №372 від 13.10.2010 р. на суму 52 350,00 грн.

Згідно п.2.2 договору № 05/10-10 від 05.10.2010 р. при передачі продукції постачальник надає покупцю наступні документи: накладну, податкову накладну.

Факт отримання придбаного джерела плазми "Powermax 1250" позивач підтверджує накладною №131002 від 25.10.2010 р.

Згідно акту приймання - передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів №19 від 29.10.2010 р. на машині лазерної (термічної) різки металу "Інтертех 2,5-1-к-1ПЛ" була здійснена заміна джерела плазми "Powermax 1250", внаслідок чого відновлено функцію порізки металу.

Заперечуючи правомірність формування податкового кредиту на підставі договору №05/10-10 від 05.10.2010 р., Кременчуцька ОДПІ посилається на обставину щодо невстановлення факту передачі зазначеного товару в зв'язку з відсутністю актів приймання - передачі, довіреностей та документів, що засвідчують транспортування та зберігання товару.

Проте суд з доводами відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання договору № 05/10-10 від 05.10.2010 р., на підставі якої відповідну суму коштів включено до складу податкового кредиту ЗАТ "Ремонтно-механічний завод", оформлена належним чином.

Зобов'язання за договором між ЗАТ "Ремонтно-механічний завод" та ТОВ "Астеза" виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарську операцію з придбання джерела плазми.

Також суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання позивачем товару від ТОВ "Астеза", як зазначалося вище, підтверджено накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Здійснення позивачем оплати отриманого товару підтверджується платіжним дорученням, копія якого також наявна в матеріалах справи.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність належних доказів, що засвідчують транспортування та зберігання товару, адже транспортні витрати позивачем у перевіряємий період до складу валових витрат не декларувались, доставка джерела плазми згідно пояснень представника позивача з урахуванням його компактних габаритів здійснювалась власним автотранспортом без фіксації операції перевезення первинними документами за наявності доказів, що підтверджують законність придбання товару.

Крім того їх відсутність не впливає на формування податкового кредиту за спірною господарською операцією. Наявність цих документів не пов'язана з датою виникнення права платника податку на податковий кредит, яка визначена пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Отже, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Астеза" підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, придбаний товар використано у господарській діяльності позивача, угода виконана в повному обсязі, відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання нікчемними - відсутні.

З огляду на викладене, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ЗАТ "Ремонтно-механічний завод" у перевіряємий період.

У той же час контрагент позивача - ТОВ "Астеза" згідно даних отриманих судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інтернет-ресурсу Державної податкової служби України на даний час є зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності платником ПДВ. Тому відповідальність за недотримання вимог податкового законодавства з урахуванням принципу індивідуалізації покарання має покладатися саме на такого господарюючого суб'єкта.

За таких обставин, висновок перевірки про заниження ПДВ за жовтень 2010 року на загальну суму 8 725,00 грн. не ґрунтується на вимогах законодавства та фактичних обставинах справи встановлених у ході судового розгляду.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у звязку з чим суд приходить до висновку про його неправомірність.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0004302301/1555 від 06.05.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод"суму витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06.12.2011 р.

СуддяЄ.Б. Супрун