Постанова № 20583351, 23.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/8163/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гарника К.Ю.,

при секретарі Онищенко С.В.,

за участю:

представника позивача - Білявського В.В.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна фірма "КрАЗ"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології"про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Зовнішньоторгівельна фірма "КрАЗ"(далі по тексту - позивач, ВАТ "ЗТФ "КрАЗ") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області(далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0009582301.

Ухвалою суду від 03 листопада 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" (далі по тексту - третя особа, ТОВ "Хімічні технології").

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та підтверджених долученими матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на порушення позивачем вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого платником податків занижено податок на прибуток на загальну суму 36482743,19 грн Зазначав що, не має законних підстав для відображення у окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами у звітному податковому періоді, що перевірявся, так як станом на дату видами векселів, емітентом яких є ТОВ "Хімічні технології" не мають статусу цінного паперу. Згідно протоколу допиту від 11.08.2011 особа, яка зареєстрована засновником та призначена на посаду директора вказаного векселедавця, не мала наміру займатись господарською діяльністю, інформацією щодо діяльності підприємства не володіла та керівником вважалась номінально.

Прокурор, який відповідно до частини 3 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, вступив у справу для захисту інтересів держави в особі відповідача згідно листа від 04.11.2011 № 05/1- 1332 вих.11, у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відкрите акціонерне товариство "Зовнішньоторгівельна фірма "КрАЗ" зареєстроване як юридична особа 27.04.1995 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису 15851070007000233, ідентифікаційний код 05593453, свідоцтво серії А00 № 682788.

В період з 06.09.2011 по 12.09.2011 працівниками Кременчуцької ОДПІ було проведено документальну виїзну позапланову перевірку з питань правомірності формування витрат та доходів від операцій з векселями, емітентом яких є ТОВ «Хімічні технології»та правильності визначення скоригованих валових доходів у зв'язку з отриманням компенсацій (грошових коштів, тощо) по договорах продажу таких векселів та правомірності формування валових витрат на суму витрат по кредитних договорах (відсотків та курсових різниць), у разі використання кредитних ресурсів при розрахунках за зазначені векселі, а також щодо правомірності формування витрат та доходів від операцій з цінними паперами по договорах купівлі продажу в яких стороною виступало ТОВ «Хімічні технології»за період з 01.07.2008 по 30.06.2011 у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Зері КФ. від 11.08.2011. За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.09.2011 № 6608/23-209/05593453, яким зафіксовано порушення наступних норм:

- підпункту 7.6.1, підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР в редакції закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР, в результаті чого завищено суму витрат від операцій з векселями на загальну сум 217915500,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 43411200,00 грн, за 1 квартал 2009 року у сумі 131004300,00 грн, за 2 квартал 2009 року у сумі 43500000,00 грн, в результаті чого завищено показники рядка 3.2 Додатка КЗ до Декларації з податку на прибуток на за загальну суму 217915500,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 43411200,00 грн, за 1 квартал 2009 року у сумі 131004300,00 грн, за 2 квартал 2009 року у сумі 43500000,00 грн;

- підпункту 7.6.1, підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР в редакції закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого завищено суму доходів від операцій з векселями на загальну суму 175415500,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 44411200,00 грн, за 1 квартал 2009 року у сумі 131004300,00 грн, в результаті чого завищено показники рядка 3.1 Додатка КЗ до Декларації з податку на прибуток на загальну суму 175415500,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 44411200,00 грн, за 1 квартал 2009 року у сумі 131004300,00 грн;

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.6.1, підпункту 7.6.2, підпункту 7.6.4 пункту7.6, статті7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР в редакції закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 26695665,75 грн, в тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 4875000,00 грн, за 1 квартал 2009 року у сумі 19275873,00 грн, за 1 квартал 2010 року у сумі 19168,75 грн, за 3 квартал 2010 року у сумі 227260,00 грн, за 4 квартал 2010 у сумі 2298364,00 грн;

- пункту 153.8, підпункту 135.5.4 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3237524,75 грн, в тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 1682966,50 грн, за 2 квартал 2011 року у сумі 1554558,25 грн;

На підставі даного висновку акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ 07.09.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2011 № 0009582301/3120, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 36482743,19 грн, з яких 29808825,75 грн - за основним платежем, 6673917,44 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з податковим повідомлення-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню суд виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97) (далі по тексту - Закон № 334/94-ВР) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Також, за цих же обставин якщо витрати на придбання перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Згідно підпункту 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 того ж Закону норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Підпунктами 7.6.3, 7.6.4 цього ж пункту визначено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням. Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

За нормами підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 334/94-ВР, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

На виконання вказаних норм позивачем вівся окремий облік фінансових результатів від операції з векселями, та за результатами фінансових операцій відповідно відображено їх у бухгалтерському обліку, що відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що ВАТ «ЗТФ «КрАЗ»було укладено договори з купівлі-продажу простих векселів з наступними контрагентами: ТОВ «Хімреактив», ТОВ «Ді.еР.Ай», ВАТ «Васильківський шкір завод»та ХК «АвтоКрАЗ», векселедавцем яких був ТОВ «Хімічні технології».

Так, згідно акту перевірки зазначені векселі на момент проведення вказаних операцій не мали статусу цінних паперів, оскільки позивачем не дотримано вимог законодавства в частині оформлення простих векселів та повноважень осіб, що представляли інтереси векселедавця.

Відповідно до статей 177, 178 Цивільного кодексу України обєктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт. Послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Обєкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невідємними від фізичної чи юридичної особи.

Статтею 1 Закону № 334/94-ВР цінний папір документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, встановленим законодавством про цінні папери (пункт 1.4). Пунктом 1.6 цієї ж статті передбачено, що товари матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Згідно із пунктом 1.31 продаж товарів будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання.

Статтями 1,3,4,14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»вiд 23.02.2006 № 3480-IV передбачено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Цінні папери документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобовязань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обіг цінних паперів - вчинення правочинів, повязаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Згідно статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»вiд 05.04.2001 № 2374-III векселі (переказні і прості) складаються у документальній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України. Вексель підписується: від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними засобами. Підписи скріплюються печаткою. Відповідно до статті 75 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі», що набрав законної сили на території України 06.01.2000, запроваджений Конвенцією, підписаною 7 червня 1930 року, простий вексель містить:

- назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

- безумовне зобовязання сплатити визначену суму грошей;

- зазначення строку платежу;

- зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

- найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

- зазначення дати і місця складання простого векселя;

- підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до положень частини 1 статті 76 даного Закону, документ у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи належним чином завірених копії спірних простих векселів та доданих до них документів, суд приходить до висновку, що вони містять всі необхідні реквізити та повністю відповідають вимогам вказаних правових норм, а отже мають статус цінного паперу. При укладенні договорів купівлі векселів, емітентом яких була третя особа були дотримані вимоги законодавства щодо форми та змісту договорів. Первинні документи, по яким здійснювались правочини були перевірені бухгалтером Позивача на відповідність законодавству, і мають всі обовязкові реквізити (т. 1, а.с. 42-205).

Таким чином, основним мотивом перевіряючих щодо визнання простих векселів як таких, що не мають статусу цінного паперу визначена та обставина, що вони підписані особою, що фактично не була уповноважена на здійснення таких дії.

Так, виходячи зі змісту акту перевірки та матеріалів протоколу допиту свідка від 03.08.2011 (т.2, а.с. 66-68), а саме ОСОБА_4 останній зазначав, що у 2003 році на прохання знайомих, ним здійснено реєстрацію ТОВ «Хімічні технології». Оскільки на той час необхідно було мінімум 2 засновники в товаристві з обмеженою відповідальністю, його попрохали, щоб він формально взяв на себе роль одного із засновників ТОВ «Хімічні технології»та формально директора вказаного підприємства під час реєстрації, а потім директором і засновником стане інша особа. Наміру займатися господарською діяльністю вказаного товариства під час реєстрації та й у подальшому він не мав. Однак після реєстрації підприємства його не було змінено на посаді директора у складі засновників. Таким чином, у період з моменту реєстрації у 2003 році і по час надання свідчень по справі він залишався формальним директором ТОВ «Хімічні технології». Також, ОСОБА_4 зазначено, що йому невідомо, де саме знаходяться первинні бухгалтерські та інші документи товариства. Усі бухгалтерські та установчі документи ТОВ «Хімічні технології», його печатка, ноутбук з доступом до системи управління банківськими рахунками «клієнт-банк»знаходяться у іншої особи, а саме - ОСОБА_5 ОСОБА_4 не відомі валові доходи та валові витрати даної юридичної особи, ним підписувалась податкова звітність, яку складав ОСОБА_5 зазначено припущення, що можливо частину податкової звітності підписував не він,а зазначена особа.

Крім того, особі, що допитувалось, відомо, що ТОВ «Хімічні технології»має лише один банківський рахунок, відкрий у банку «Фінанси та кредит». Вказаним рахунком він ніколи не розпоряджався, йому не відомо які розрахунки по ньому здійснювались. Документи ТОВ «Хімічні технології»вказана особа підписувала у різних місцях, де знаходяться офіси групи компаній «Фінанси та кредит»за проханням ОСОБА_5

Втім, письмових поясненнях третьої особи (т.2, а.с. 1-3) зазначено, що надані під час допиту свідчення не відповідають дійсності, внутрішній волі допитуваного та отримані внаслідок тиску з боку перевіряючих органів. Сам допит здійснювався з порушенням прав даної особи, а у своїх наступних поясненнях особа неодноразово наголошував на даних порушеннях, та на фактах перекручування обставин в наданих поясненнях, надавши свідчення які дійсно відповідають внутрішній волі та стосуються обставин, які фактично мали місце. Зазначені свідчення, викладені письмово та підписані в присутності приватного нотаріуса, надавались підприємствам, що зазнали втручання у свою діяльність з боку перевіряючих органів та звертались до ТОВ «Хімічні технології»з відповідними запитами.

Так, до матеріалів справи долучено належним чином завірену копію вказаних свідчень, відповідно до яких стверджується, що висновки перевіряючих є помилковими та такими, що не відповідають дійсності у зв'язку з невірним трактуванням та письмовим викладення слів свідка у тих чи інших протоколах. Для уникнення непорозумінь та неточностей заявлено наступне: ТОВ «Хімічні технології»дійсно створено у 2003 році. ОСОБА_4 є одним з засновників даного підприємства (на 1%). Іншими засновником є підприємство - нерезидент (99%). Співзасновником даного підприємства виступив через те, що на той момент українським законодавством не передбачено було створення товариства з обмеженою відповідальністю з одним учасником.

Вказана особа стала засновником даного підприємства та його директором з моменту заснування за позицією пана ОСОБА_6, який є представником іншого співзасновника. Мета створення підприємства - здійснення підприємницької діяльності у сфері, пов'язаній з виробництвом та реалізацією технічного вуглецю, тощо.

З огляду на негативну ринкову ситуацію у сфері, пов'язаній з технічним вуглецем та недостатністю обігових коштів, підприємство з 2006-2007 років отримувало прибуток на цінних паперів від операцій купівлі-продажу цінних паперів через ліцензованого торгівця.

Протягом всього часу існування ТОВ «Хімічні технології»ОСОБА_4 особисто керував діяльністю товариства, приймав рішення про підписання тих чи інших договорів та інших документів.

У нотаріально завіреній заяві вказує, що жодного тиску чи примушення з боку банку «Фінанси та кредит»та/або його посадових осіб, будь-яких третіх осіб щодо укладання тих чи інших договорів щодо купівлі-продажу векселів чи інших цінних паперів на мене, як директора ТОВ «Хімічні технології», не здійснювалось.

Таким чином, твердження про те, що ОСОБА_4 не мав відношення до господарської діяльності підприємства, твердження, що діяльністю даного підприємства керували інші невідомі особи, твердження, що діяльність ТОВ «Хімічні технології»є фіктивною - не відповідають обставинам справи.

До того ж, згідно із статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Проте, суду відповідачем не представлено належних та допустимих доказів вини директора ТОВ «Хімічні технології»за фактом фіктивного підприємництва за ознаками злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

При цьому суд наголошує, що відповідач зобовязаний діяти лише у відповідності до вимог статті 19 Конституції України та з дотриманням принципів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, ні матеріалами протоколів допиту, ні поясненнями відповідача не підтверджено обставин щодо відсутності ділової мети у позивача під час вчинення господарських операцій при купівлі-продажу векселів, а також щодо обізнаності позивача з можливим протиправним характером дій свого контрагента.

Суду не надано належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій при укладенні та виконанні вищевказаних договорів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. В ході судового розгляду не встановлено наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб позивача, його контрагентів та векселедавця.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування валових витрат та визначення сум податку на прибуток та має належне документальне підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність висновків щодо порушень, виявлених в ході перевірки, а отже - правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, ВАТ "ЗТФ "КрАЗ" доведено реальність здійснення господарських операцій за договорами купівлі-продажу простих векселів, емітентом яких є ТОВ "Хімічні технології", а відтак - правомірність формування валових витрат за період з 01.07.2008 по 30.06.2011.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими наявними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна фірма "КрАЗ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 03 жовтня 2011 року № 0009582301.

Стягнути з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Зовнішньоторгівельна фірма "КрАЗ" витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 28 листопада 2011 року.

СуддяК.Ю. Гарник