Постанова № 20581877, 23.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6704/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Ковальові Д.О.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, Матвієнка С.М.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "СТМ-Сервіс"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2011 року Приватне підприємство "СТМ-Сервіс" (далі - позивач, ПП "СТМ-Сервіс)звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2011 року № 0000532301/2464, № 0000542301/2465.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що висновки викладені в акті перевірки є недостовірними та необґрунтованими, оскільки не відповідають фактичним обставинам та зроблені внаслідок неправильного застосування податковим органом законодавства. Вказував, що ПП «СТМ-Сервіс» реально виконало правочини, позивачем товар отримано, оплачено та використано у господарській діяльності, що підтверджується накладними та податковими накладними, які не визнані в установленому порядку нечинними, у звязку із чим просив визнати нечинними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач посилався на завищення позивачем в перевіряємому періоді валових витрат та податкового кредиту, у звязку із не підтвердженням в ході перевірки фактичного надання позивачу будівельно-монтажних робіт ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ПП Науменко, факту поставки будматеріалів від ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс» та придбання послуг по ремонту двигунів від ПП ОСОБА_4

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП “СТМ-Сервіс” (код ЄДРПОУ 35107258) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 26.11.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 648923, та перебуває на податковому обліку в Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ.

ПП “СТМ-Сервіс” є платником податку на додану вартість з 01.10.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.10.2009 року № 100246523.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є: будівництво будівель, будівництво місцевих трубопроводів, ліній звязку та енергопостачання; монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря; газопровідні роботи; водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи; діяльність у сфері інжинірингу.

Кременчуцькою ОДПІ у період з 25.06.2011 року по 04.07.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП “СТМ-Сервіс” (код ЄДРПОУ 35107258) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2007 року по 31.05.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2007 року по 31.05.2011 року.

Результати перевірки оформлено актом від 13.07.2011 року № 4858/23-209/35107258, у якому відображено порушення позивачем, зокрема:

- підпункту 1.32 статті 1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 416952 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 37 622 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 47985 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 329640 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 1705 грн.;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97 ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 399433 грн., у тому числі за: вересень 2010 року 19045 грн., жовтень 2010 року 72 490 грн., листопад 2010 року 93 932 грн., грудень 2010 року 89 145 грн., березень 2011 року 20 833 грн., квітень 2011 року 61 989 грн., травень 2011 року 41999 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 27.07.2011 року:

- № 0000532301/2464, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 520764 грн. 75 коп., в тому числі: 416 952 грн. - основний платіж, 103 812 грн. 75 коп. - штрафна (фінансова) санкція;

- № 0000542301/2465, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 468087 грн., в тому числі: 399433 грн. - основний платіж, 68 654 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із акту перевірки слідує, що у перевіряємий період позивачем завищено валові витрати по податку на прибуток у загальному розмірі 1765 151 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 150 486 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 191 940 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 1318 558 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 104 167 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 416952 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 37 622 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 47985 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 329640 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 1705 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, щодо складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону визначено, щоне належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

У перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські відносини із ФОП ОСОБА_4 згідно договору надання послуг від 01.08.2010 року № 351/0208, за умовами якого Виконавець зобовязується надавати позивачу (Замовнику) послуги по підтриманню устаткування замовника (установка ГНБ Vermeer D24A і водовозу ЗІЛ ММЗ 554) в справному стані. Розрахунок за виконані роботи проводиться на основі акту виконаних робіт.

Сторони договору склали акти виконаних робіт, згідно яких послуги Виконавцем надано повністю та в строк, замовник по обєму якості і строкам претензій не має.

Оплата отриманих послугздійснювалась позивачем у безготівковій формі і підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні у матеріалах справи.

Позивачем надано суду договір оренди обладнання від 11.01.2010 року № 02-250708 із строком оренди до 31.12.2012 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ПП «СТМ-Сервіс» (Орендар), відповідно до якого Орендодавець передає Орендареві в строкове платне користування обладнання, зокрема, установку для безтраншейного прокладання труб Vermeer D24A.

Позивачем віднесено до складу валових витрат суми, перераховані ним ФОП ОСОБА_4 в рахунок оплати отриманих послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем (Замовник) укладено із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) договори надання послуг від 01.11.2009 року № 1/11 та від 20.01.2010 року № 16/351/01.

За умовами договорів, які є аналогічними за змістом, Виконавець зобовязується надавати наступні послуги: робота оператором комплексу ГНБ Vermeer D24A і PRO по усній заявці на будівельних обєктах замовника; улаштування лотків водопровідних та каналізаційних колодязів. Розрахунок за виконані роботи проводиться на основі акту виконаних робіт.

Сторони договору склали акти виконаних робіт, згідно яких Виконавець виконав для ПП «СТМ-Сервіс», а Замовник прийняв і зобовязується оплатити роботи по вказаних договорах, послуги надано якісно та в установлені строки, сторони претензій один до одного не мають.

Розрахунок за отримані послугипроводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні у матеріалах справи.

Позивачем віднесено до складу валових витрат відповідних періодів суми, перераховані ним ФОП ОСОБА_5 в рахунок оплати отриманих послуг.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що послуги, отримані від ФОП ОСОБА_5 згідно договору надання послуг від 01.11.2009 року № 1/11, використовувалися у господарській діяльності позивача, а саме: для виконання підрядних робіт за замовленням Управління по інвестиціям і будівництву виконавчого комітету Комсомольської міської ради на обєкті будівництва ливнева каналізація мікрорайонів нової забудівлі з очисними спорудами м. Комсомольська 1-ї черги.

ПП «СТМ-Сервіс» на підтвердження використання послуг ФОП ОСОБА_5 надано суду акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад-грудень 2009 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

Послуги, отримані позивачем від ФОП ОСОБА_5 згідно договору надання послуг від 20.01.2010 року № 16/351/01, використовувалися у господарській діяльності позивача для виконання підрядних робіт на замовлення Управління по інвестиціях та будівництву виконавчого комітету Комсомольської міської ради на обєкті будівництва «Зовнішні каналізаційні мережі мікрорайону Піддубне-ІІ черга», за адресою: м. Комсомольськ, мікрорайон Піддубне.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ПП «СТМ-Сервіс» (Підрядник) та Управлінням по інвестиціях та будівництву виконавчого комітету Комсомольської міської ради (Замовник) укладено договір підряду від 02.04.2010 року № 1/10с, за умовами якого Підрядник забезпечує власними і залученими силами та засобами виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на обєкті будівництва «Зовнішні каналізаційні мережі мікрорайону Піддубне-ІІ черга», за адресою: м. Комсомольськ, мікрорайон Піддубне.

Відповідно до статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Пунктами 8.1, 8.2 Договору підряду від 02.04.2010 року № 1/10с передбачено можливість залучення Підрядником до виконання робіт субпідрядників за погодженням із Замовником за вибором Підрядника, письмово погодивши про залучення субпідрядника до початку виконання підрядних робіт.

Листом від 06.04.2010 року № 06/156/1, на запит ПП «СТМ-Сервіс», управління по інвестиціях та будівництву виконавчого комітету Комсомольської міської ради повідомлено про можливість залучення фізичних чи юридичних осіб для виконання будівельно-монтажних робіт на підставі пункту 1.1 розділу 1 договору від 02.04.2010 року № 1/10с по обєкту - Зовнішні каналізаційні мережі мікрорайону Піддубне-ІІ черга.

Із матеріалів справи судом встановлено, що з метою виконання вищезазначеного договору позивачем укладено договори підряду із субпідрядниками ТОВ БК «Блумарін Буд» та ПП «Інбуд».

За умовами договору підряду від 04.10.2010 року № 35-98, укладеного позивачем (Замовник) із ТОВ БК «Блумарін Буд» (Підрядник), ТОВ БК «Блумарін Буд» виконувало роботи по будівництву самоприливних колодязів збірного бетону діаметром 1000 мм, кількістю 82, загальною вартістю 591797 грн., в т.ч. ПДВ 98633 грн.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій із даним контрагентом позивачем надано суду договір підряду, ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АВ №555413 (із строком дії з 08.09.2010 року по 08.09.2013 року), локальний кошторис на виконання робіт за договором, угоду про договірну ціну на будівництво, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи.

Як вбачається із актів приймання виконаних робіт ТОВ БК «Блумарін Буд» виконувало роботи по будівництву колодязів діаметром 1000 мм, кількістю 82 штуки на обєкті - зовнішні каналізаційні мережі мікрорайону Піддубне 2 черга.

Судом встановлено, що договірна ціна на будівництво відповідає вартості робіт, визначеній у кошторисі на виконання робіт.

Згідно умов договору підряду від 05.11.2010 року № 351/11, укладеного позивачем із ПП «Інбуд», ПП «Інбуд» виконувало роботи по будівництву самоприливного колектора діаметром 200 мм та довжиною 1850 м з поліетиленових труб в мікрорайоні Піддубне, загальною вартістю 205420 грн., в т.ч. 34236 грн. 67 коп.

На виконання вищевказаного договору ПП «Інбуд» виписано ПП «СТМ-Сервіс» податкову накладну та складено акт про виконання підрядних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи.

Оплата отриманих від ТОВ БК «Блумарін Буд» та ПП «Інбуд» послугздійснювалась позивачем у безготівковій формі та підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Позивачем віднесено до складу валових витрат відповідного періоду суми, перераховані ним ТОВ БК «Блумарін Буд» та ПП «Інбуд» в рахунок оплати отриманих підрядних робіт.

22.11.2010 року між ПП «СТМ-Сервіс» (Покупець) та ТОВ «Деса ЛТД» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 351/10-11-01, за умовами якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити наступний товар: труби пвх Ф 200 мм довжиною 12 м 18 штук, Ф 200 мм довжиною 11 м 3 штуки, Ф 200 довжиною 4 м 1 штука; комплектну насосну станцію GEF PS 277 1 штуку з резервуаром; шафу керування насосами 1 штуку; люки для каналізаційних колодязів важкі 35 штук. Сума договору складає 301244 грн. 30 коп. (з ПДВ). Постачальник зобовязується поставити товар протягом 10 днів з моменту підписання даного договору власним автотранспортом на обєкт покупця: м. Комсомольськ, Полтавська область.

ТОВ «Деса ЛТД» 25.11.2010 року виписано ПП «СТМ-Сервіс» податкову накладну № 329 на загальну суму 301244 грн. 30 коп. (в т.ч. ПДВ 50 207 грн. 38 коп.) та видаткову накладну №327, копії яких долучено до матеріалів справи.

Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Билайт Прим» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу від 13.09.2010 року № 351/10-09-01, згідно умов якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити наступний товар: труби пвх Ф 200 мм довжиною 12 м 82 штук, Ф 200 мм довжиною 10 м 6 штук, загальною кількістю товару 1044 м. Сума договору складає 184728 грн. (з ПДВ). Постачальник зобовязується поставити товар протягом 10 днів з моменту підписання даного договору власним автотранспортом на обєкт покупця: м. Комсомольськ, Полтавська область.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується наступними первинними документами: договором купівлі-продажу, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями про оплату товару, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, позивач 17.03.2011 року уклав договір № 25/03-11 із ПП «Комплект-СпецСервіс» щодо поставки позивачу товару, загальний опис якого, комплектація, кількість та ціна визначаються сторонами у специфікаціях, що є невідємною частиною договору. Загальна договірна ціна товару за цим Договором визначається специфікаціями (труби, бентоніт).

Як вбачається із матеріалів справи, виконання вказаних договорів оформлено податковими накладними та видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Транспортування придбаного у ПП «Комплект-СпецСервіс» товару здійснювалося мікроавтобусом Рено-Мастер, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить директору підприємства ПП «СТМ-Сервіс» - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого долучена до матеріалів справи.

Розрахунок за отримані від ТОВ «Деса ЛТД», ТОВ «Билайт Прим» та ПП «Комплект-СпецСервіс» товари проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи.

Позивачем віднесено до складу валових витрат суми, перераховані ним Продавцям в рахунок оплати отриманих товарів.

Використання придбаного у ТОВ «Билайт Прим», ТОВ «Деса ЛТД» та ПП «Комплект-Спецсервіс» товару згідно вищевказаних договорів у господарській діяльності позивача підтверджується актами виконаних робіт, згідно з якими товар використаний для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва - зовнішні каналізаційні мережі мікрорайону Піддубне 2 черга, згідно договору від 02.04.2010 року № 1/10с.

Крім того, товар, придбаний у ПП «Комплект-Спецсервіс» використаний позивачем при виконанні будівельно-монтажних робіт на об'єктах будівництва для ВАТ "Полтавагаз", ПП "Гарант-Енерго", ТОВ "Фоззі-Фуд", ПП "Фірма Квант плюс", ПП "Енергосталь", ВАТ "Полтавський ГОК".

Позивачем надані суду документи щодо фактичного здійснення підрядних робіт, зокрема, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ -3 та акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ - 2в, типові форми яких визначені наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві, а також які відповідають вимогам статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (копії яких долучені до матеріалів справи).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат придбання будівельно-монтажних робіт від ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ПП ОСОБА_5, будматеріалів від ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс», придбання послуг по ремонту двигунів від ПП ОСОБА_4, а отже донарахування податку на прибуток в сумі 416 952 грн. та відповідно нарахування штрафних санкцій на суму 103 812 грн. 75 коп., суд вважає необґрунтованим.

Із акту перевірки суд вбачає, що до складу податкового кредиту позивача за відповідний період включено суми податку на додану вартість в розмірі 399 433 грн. у зв'язку з придбанням будівельно-монтажних робіт від ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», будматеріалів від ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс» за вищевказаними договорами.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктами 7.2.4. пункт 7.2. статті 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року№ 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Реєстрація платників податку на додану вартість відповідно до пункту 9.3. статті 9 Закону здійснюється у податковому органі за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Згідно із пунктом 9.2. статті 9 Закону будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону.

Із приписів вказаних правових норм слідує, що Законом України “Про податок на додану вартість” передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договорів, їх виконання та видачі податкових накладних, ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс» мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не були анульовані.

Фактичні обставини справи, які встановлено судом, підтверджують реальне здійснення господарських операцій.

Податковий кредит позивача по господарських операціях з ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс» підтверджений податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, та містять усі необхідні реквізити, передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”.

Таким чином, оскільки позивач та ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс» на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому Законом порядку - формування позивачем податкового кредиту на підставі, виписаних ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс» належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, суд вважає таким, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”, а тому є правомірним.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 399 433 грн. від ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс», а отже донарахування податку на додану вартість та відповідно нарахування штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 27.07.2011 року № 0000532301/2464, № 0000542301/2465.

Таким чином, позовні вимоги про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "СТМ-Сервіс"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 27.07.2011 року № 0000532301/2464, № 0000542301/2465.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СТМ-Сервіс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2011 року.

СуддяА.Б. Головко