Постанова № 20580132, 11.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7598/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Палун Д.В.,

представника відповідача - Панченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" (далі - позивач, ТОВ "АВМ АМПЕР")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0004732301/75 від 17.05.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог пункту 198.1 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а тому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0004732301/75 від 17.05.2011.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях посилався на те, що підприємством ТОВ "АВМ АМПЕР", згідно додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, було задекларовано суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" у розмірі 255750,00 грн. Зазначав, що, в свою чергу ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" не було включено суму податку на додану вартість в розмірі 255750,00 гри по взаємовідносинах з позивачем до декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року. Вказував, що при проведенні перевірки, у результаті відпрацювання даних Системи автоматизованого співставлення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, станом на 21.04.2011 встановлено наявність розбіжностей за лютий 2011 року на суму податку на додану вартість у розмірі 255750,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" - декларація з податку на додану вартість визнана податковим органом як "недійсна". Зазначав, що у разі відсутності податкової декларації або визнання її "недійсною", податкові зобов'язання підприємств контрагентів не відображені у податковій звітності та не є узгодженими, тобто не сплачені до бюджету. Отже, підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету по даному ланцюгу постачання не можливо і відповідно сума податкового кредиту в декларації за лютий 2011 року підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість 255750,00 грн. Крім того вказував, що законодавством чітко передбачено, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальники, яким перераховані відповідні суми податку на додану вартість, повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "АВМ АМПЕР" (код ЄДРПОУ 30484951) 16.07.1999 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 23.08.2007, платником податку на додану вартість зареєстрований 29.08.2007 (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100061524).

Як вбачається із матеріалів справи, видами діяльності позивача є: виробництво (без ремонту) електророзподільної та контрольної апаратури; ремонт (спеціалізований) і технічне обслуговування електророзподільної і контрольної апаратури; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратури; діяльність автомобільного вантажного транспорту; загальне будівництво будівель.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 20.04.2011 по 26.04.2011 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "АВМ АМПЕР" з питань взаємовідносин з ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

За результатами перевірки податковим органом 27.04.2011 складено акт №2594/23-308/30484951, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 198.1 та пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України в частині завищення за лютий 2011 року - рядок 22.2 декларації на суму 216959,00 грн та рядок 26 декларації на суму 38791,00 грн, таким чином рядок 22.2 повинен становити 0 грн, замість 216959,00 грн та рядок 26 повинен становити 714145,00 грн, замість 752936,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що підприємством ТОВ "АВМ АМПЕР", згідно додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, було задекларовано суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" у розмірі 255750,00 грн.

Разом з тим, ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" не було включено до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість в розмірі 255750,00 грн по взаємовідносинах з позивачем в декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

При проведенні перевірки, у результаті відпрацювання даних Системи автоматизованого співставлення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, станом на 21.04.2011 встановлено наявність розбіжностей за лютий 2011 року на суму податку на додану вартість у розмірі 255750,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" - декларація з податку на додану вартість визнана податковим органом як "недійсна". У разі відсутності податкової декларації або визнання її "недійсною", податкові зобов'язання підприємств контрагентів не відображені у податковій звітності та не є узгодженими, тобто не сплачені до бюджету.

Отже, за висновком Кременчуцької ОДПІ, підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету по даному ланцюгу постачання не можливо і відповідно сума податкового кредиту позивача в декларації за лютий 2011 року підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість 255750,00 грн.

Крім того, відповідач в акті перевірки посилається на те, що законодавством чітко передбачено однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість - сплату цих сум до Державного бюджету України. Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальник, якому перераховані відповідні суми податку на додану вартість, повинен був сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України.

У зв'язку із викладеним, податковий орган прийшов до висновку, що підприємством ТОВ "АВМ АМПЕР" по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" завищено суму податкового кредиту в лютому 2011 року на загальну суму 255750,00 грн у зв'язку з не декларуванням та не сплатою податку на додану вартість до бюджету постачальником, чим порушено пункт 198.1 та пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки №2594/23-308/30484951 від 27.04.2011 Кременчуцькою ОДПІ 17.05.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004732301/75, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 216959,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0004732301/75 від 17.05.2011 - без змін.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності зменшення йому розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення №0004732301/75 від 17.05.2011.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ №0004732301/75 від 17.05.2011, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як встановлено Кременчуцькою ОДПІ в ході перевірки та у подальшому підтверджено в ході судового розгляду справи, 07.02.2011 між позивачем (замовник) та ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" (постачальник) укладено договір №3, згідно якого постачальник на підставі прийнятої до виконання заявки замовника продає та відвантажує електротехнічну продукцію у номенклатурі, кількості, по ціні, термінах вказаних у доповненні до даного договору (специфікація), яке є невід'ємною частиною договору. Будь-які зміни замовником кількості, номенклатури, заявленої до постачання продукції, термінів постачання, відмова від одержання продукції та інше допускається лише з погодження постачальника і не пізніше, ніж 5 діб з моменту отримання рахунку-фактури на попередню оплату.

Доставка продукції, згідно умов вказаного вище договору, на склад замовника здійснюється замовником. До договору №3 від 07.02.2011 додана специфікація №1 від 07.02.2011, яка є його невід'ємною частиною.

На підставі вказаного договору позивачем було придбано продукцію АУОТ-М-20-220 в кількості 4 шт на загальну суму 825000,00 грн, в тому числі ПДВ 137500,00 грн (з них: 68750,00 грн - ПДВ за лютий 2011 року та 68750,00 грн - ПДВ за березень 2011 року).

Крім того, 01.02.2011 між позивачем (замовник) та ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" (постачальник) укладено договір №2, згідно якого постачальник на підставі прийнятої до виконання заявки замовника продає та відвантажує електротехнічну продукцію у номенклатурі, кількості, по ціні, термінах вказаних у доповненні до даного договору (специфікація), яке є невід'ємною частиною договору.

Доставка продукції, згідно умов вказаного вище договору, на склад замовника здійснюється замовником. До договору №2 від 01.02.2011 додана специфікація №1 від 01.02.2011, яка є його невід'ємною частиною.

На підставі вказаного договору позивачем було придбано продукцію - Дизель-генератор ДГ-315 в кількості 1 шт на загальну суму 1122000,00 грн, в тому числі ПДВ - 187000,00 грн.

На виконання умов вказаних договорів, ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" було виписано рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні.

На підставі отриманих податкових накладних від 02.02.2011, від 08.02.2011 та від 25.02.2011 ТОВ "АВМ АМПЕР" у лютому 2011 року було включено суму податку на додану вартість у загальному розмірі 255750,00 грн (187000,00 грн + 68750,00 грн) до складу податкового кредиту та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року (згідно додатку №5).

Оплата за придбану продукцію здійснювалася згідно платіжних доручень, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

Транспортування продукції здійснювалося згідно подорожнього листа від 27.02.2011 №631101 автомобілем ЗІЛ 130 з державним номерним знаком НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_3 (відрядження з 25.02.2011 по 27.02.2011). Вказаний факт підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, договором оренди транспортного засобу, копією трудової книжки водія, наказом про службові відрядження.

Придбаний позивачем товар - АУОТ-М-20-220 в подальшому був реалізований ВАТ "Магнітогорський металургійний комбінат", що підтверджується укладеним позивачем з даним підприємством договором поставки обладнання від 29.04.2010, специфікацією до даного договору поставки №6 від 17.01.2011, видатковою накладною, вантажно-митною декларацією, копії яких наявні в матеріалах справи.

Щодо придбаного ТОВ "АВМ АМПЕР" Дизель-генератора ДГ-315, то він перебуває у власності позивача та використовується останнім в його господарській діяльності, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 1521 (Місце зберігання: Інвестиції) за 01.02.2011-31.10.2011, актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 01.11.2011.

Як вбачається зі змісту акту перевірки податковим органом не заперечується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР".

Основною підставою для зменшення ТОВ "АВМ АМПЕР" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 216959,00 грн стало те, що подана контрагентом позивача - ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкова декларація за лютий 2011 року визнана податковим органом як "недійсна", у звязку з чим Кременчуцька ОДПІ прийшла до висновку про неможливість підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету по даному ланцюгу постачання.

З цього приводу судом зазначається наступне.

Згідно з пунктом 201.14 Податкового кодексу України платники податку зобовязані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до положень пункту 201.15 цього Кодексу зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно пункту 8 розділу III "Порядок оформлення та подання податкової звітності" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №197/18935, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Пунктом 22 розділу III "Порядок оформлення та подання податкової звітності" визначено, що податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу ІІ Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Відповідно до пункту 24 розділу III "Порядок оформлення та подання податкової звітності" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання декларації до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

В позовній заяві позивач вказував, що при проведенні Кременчуцькою ОДПІ перевірки, у результаті відпрацювання даних Системи автоматизованого співставлення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, станом на 21.04.2011 встановлено наявність розбіжностей за лютий 2011 року на суму податку на додану вартість у розмірі 255750,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР". Зазначене сталось внаслідок того, що працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва протягом двох днів не було своєчасно внесено інформацію про податкові зобов'язання ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" до автоматизованої бази даних з декларації, яку подано ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" 19.04.2011 (за два дні до проведення перевірки).

В зв'язку з цим, судом було направлено судовий запит від 04.11.2011 (вих. №17/2а-1670/7598/11) до ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо надання інформації про прийняття податковим органом податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР".

11.11.2011 від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшла відповідь, за змістом якої, податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" подану 17.03.2011 за №80761 не визнано як податкову звітність з податку на додану вартість. Проте, ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" 19.04.2011 було подано нову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року за №181555 з виправленими показниками, яка відповідно до баз даних ДПІ має статус "звітна" - тобто її прийнято та визнано як податкову.

Як вбачається з поданої ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" 19.04.2011 до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за лютий 2011 року зазначена у рядку 1 розділу І "Податкові зобов'язання" додатку № 5 до вказаної декларації сума податкових зобов'язань ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" - 255750 грн ідентична сумі податкового кредиту ТОВ "АВМ АМПЕР" за лютий 2011 року (рядок № 139 розділу ІІ "Податковий кредит" додатку № 5 до декларації).

Таким чином, висновок Кременчуцької ОДПІ про недійсність декларації з ПДВ за лютий 2011 року ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" не відповідає фактичним обставинам справи.

З приводу посилань податкового органу на те, що законодавством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість є сплата цих сум до бюджету, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

При цьому, суд зазначає, що податковим органом не надано суду доказів порушення безпосереднім контрагентом позивача - ТОВ "ТД "АВМ АМПЕР" за наслідками господарських операцій з яким останнім сформовано податковий кредит, вимог податкового законодавства.

Таким чином, відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення не довів, а відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2011 №0004732301/75 та визнати його протиправними і скасувати.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 17.05.2011 №0004732301/75.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" (код ЄДРПОУ 30484951) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 листопада 2011 року.

Суддя О.В. Гіглава