Постанова № 20580081, 10.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7954/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.

при секретарі Протас О.М.

за участю:

представника позивача - Шапошника Р.Ф.

представника відповідача - Мурич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Кремпак"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2011 року позивач Приватне підприємство "Кремпак"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцію проведена перевірка Приватного підприємства "Кремпак" з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі - Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс - 2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року. За результатами перевірки складено акт № 6292/23-209/33510250 від 29.08.2011 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 15 вересня 2011 року №0009192301/2969 яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 20256 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10128 грн., №0009202301/2970 яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 16204 грн. та штрафні санкції в розмірі 8102 грн., які як зазначає позивач прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в січні 2011 року працівниками податкового органу проведена перевірка та встановлені тіж самі порушення та та просить суд його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до направлення від 15.08.2011 року № 3729/003729 та наказу Кременчуцької ОДПІ від 15.08.2011 року № 4198 державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства “Кремпак” (код 33510250) з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі - Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс - 2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

-п.5.1, п.п. 5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 20256 грн.

-п.п.7.2.6. п.7.2, п.п.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97- ВР зі змінами та доповненнями (надалі - Закон про ПДВ), в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 48802 грн.

За результатами перевірки складено акт № 6292/23-209/33510250 від 29.08.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 15 вересня 2011 року № 0009192301/2969 яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 20256 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10128 грн., №0009202301/2970 яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 16204 грн. та штрафні санкції в розмірі 8102 грн.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування прийнятих податкових повідомлень - рішень Кременчуцькою ОДПІ від 15 вересня 2011 року № 0009192301/2969, № 0009202301/2970.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи питання правомірності визначення Кременчуцькою ОДПІ податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно пп. 1.7. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 Порядку не допускається відображення в акті необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Приватне підприємство “Кремпак” (код 33510250) зареєстроване 18.05.2005 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та зареєстроване 10 червня 2005 року як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 23486917).

Актом перевірки встановлено порушення п.5.1, п.п. 5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 20256 грн., а саме в 2009 році у ПП “Маркап” придбано папер етикетковий, фарба та піддони на загальну суму 97228,10 грн. та віднесено суми, сплачені на користь ПП “Маркап”, до складу валових витрат за 3-4 квартал 2009 року, а відповідно суму 16204,68 грн. віднесено до податкового кредиту відповідного періоду. Перевіряючими встановлено відсутність постанок товарів, робіт, послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків, а від так відсутність підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП “Маркап”.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження реальності взаємовідносин з ПП “Маркап” надано реєстр податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні, рахунок фактура.

Згідно ч.ч. 1,3,5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Отже, правочин не стає автоматично нікчемним, а може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо нікчемності господарських договорів укладених з ПП “Маркап”, оскільки відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Податковим органом не надано доказів на підтвердження встановленого порушення.

Щодо порушення п.п.7.2.6. п.7.2, п.п.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме заниження ПДВ на загальну суму 48802 грн., суд зазначає наступне.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту у відповідності до п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), тобто за наявності такої податкової накладної платник податку не позбавлений права формувати власний податковий кредит незалежно від того, що такі податкові накладні отримані ним в періоді іншому ніж той, в якому ці накладні були виписані. При цьому, невключення платником податків до складу податкового кредиту податкових накладних в межах звітного періоду не свідчить про неможливість використання такого права в майбутніх податкових періодах і не є тотожним відмові платника податків від формування власного податкового кредиту.

Суд звертає увагу, що Кременчуцькою ОДПІ 18 січня 2011 року проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Кремпак" (код 33510250) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатом проведеної перевірки складено акт № 217/23-2009/33510250 від 18.01.2011 року. Зазначений акт наявний в матеріалах справи, з якого вбачається, що перевіряючими встановлені порушення, збігаються з порушеннями встановлені перевіркою 29.08.2011 року. На підставі акту від 18.01.2011 року Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.01.2011 року № 0000292301/129 яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 7805 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1951,25 грн., № 00003112301/130 яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 42333 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10583,25 грн.

Відповідно до платіжного доручення №46 від 08 лютого 2011 року та №51 від 09 лютого 2011 року позивач сплатив суми штрафних санкцій.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що податковим органом проведено перевірку ПП "Кремпак" 18.01.2011 року та 29.08.2011 року за одний і той же період, встановлені ідентичні порушення та прийняті податкові повідомлення рішення. Оскільки визначені податковими повідомленнями - рішеннями 31.01.2011 року суми штрафних санкцій ПП "Кремпак" сплачено, повторне накладення сум штрафних санкцій за ті самі порушення визначені податковими повідомленням - рішеннями від 15.09.2011 року є недопустимим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Кремпак" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Кремпак"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0009192301/2969 від 15 вересня 2011 року та № 0009202301/2970 від 15 вересня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Кремпак" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко