Постанова № 20579792, 09.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7308/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

при секретарі Ворошилові Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Солдатенко Е.С.,

представника відповідача - Панченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Продукт"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Продукт" (надалі - позивач, ТОВ "Регіон Продукт" ) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000531502/0/372 від 22.02.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 21236,25 грн., в тому числі, за основним платежем 16989 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4247,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку про порушення пп 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - ЗУ "Про ПДВ"), а саме: завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження суми ПДВ за листопад 2010 року в розмірі 16989 грн. по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Нафта-Капітал" (надалі - ПП "Нафта-Капітал"). Разом з тим, правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої ПП "Нафта-Капітал", підтверджено податковими накладними та іншими документами, передбаченими чинним законодавством.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення зазначав, що перевіркою Кременчуцької ОДПІ встановлено, що позивачем неправомірно віднесено суму ПДВ в розмірі 16989 грн. до складу податкового кредиту за листопад 2010 року по взаємовідносинам із ПП "Нафта-Капітал", якому анульовано свідоцтво платника ПДВ за ініціативою податкового органу 20.01.2011 року, та у якого згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Крім того, згідно акту обстеження № 18 від 17.01.2011 року ПП "Нафта-Капітал" не знаходиться за юридичною адресою, а відповідно до акту № 8 від 19.01.2011 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал" за листопад 2010 року встановлено порушення Закону України "Про ПДВ" в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 7564 487 грн., в т.ч. зменшено податкове зобов'язання по контрагенту ТОВ «Регіон Продукт»за листопад 2010 року на суму ПДВ 16988,67 грн. За таких обставин позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21236,25 грн., в тому числі, за основним платежем 16989 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4247,25 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка ОСОБА_4, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон Продукт»(ідентифікаційний код 37074057) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 19.05.2010 року, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100297176 від 11.08.2010 року.

31.01.2011 року головним державним податковим інспектором адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Лашко А.В. проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Регіон Продукт» за листопад 2010 року з питання взаємовідносин з ПП «Нафта-Капітал».

За результатами перевірки складено акт від 31.01.2011 року № 369/15-322/37074057, в якому відображено порушення позивачем пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4., п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за листопад 2010 року в розмірі 16989 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000531502/0/372 від 22.02.2011 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21236,25 грн., в тому числі, за основним платежем 16989 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4247,25 грн.

Рішеннями ДПА у Полтавській області від 11.05.2011 року № 1162/10/25-016 та ДПА України від 28.07.2011 року № 13726/6/25-0115 скарги позивача на вказане податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

За таких обставин позивач оскаржив податкове повідомлення рішення № 0000531502/0/372 від 22.02.2011 року до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон “Про ПДВ”), встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд також враховує, що згідно із частиною 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону є превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що 16.11.2010 року ТОВ «Регіон Продукт» було укладено з ПП "Нафта-Капітал" договір № 16/11, відповідно до умов якого ПП "Нафта-Капітал" (постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність ТОВ "Регіон Продукт" (покупцю) товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість. Найменування товару нафтопродукти. Передача (приймання здавання) товару здійснюється у пункті розвантаження. Продавець здійснює поставку і відвантаження товару за рахунок покупця.

На виконання вказаного договору ПП «Нафта Капітал»було видано податкову накладну від 16.11.2010 року № 125 щодо поставки бітуму дорожнього БНД 60/90 обємом 18,8 т. на загальну суму 91932 грн., в тому числі ПДВ 15322 грн.

Крім того, 01.11.2010 року ТОВ «Регіон Продукт» було укладено з ПП "Нафта-Капітал" договір транспортного експедирування № 01/11, відповідно до умов якого ПП «Нафта Капітал»(експедитор) взяв на себе зобов'язання за плату і за рахунок ТОВ «Регіон Продукт»(клієнт) виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу клієнта (бітуму), а саме: оформлення накладних на вантаж, що відправляється; оформлення одержання вантажу, що прибуває, його приймання за кількістю і якістю; додаткові послуги: перевірка кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження вантажу, сплата мита, зборів та витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних процедур. Згідно п. 1.3. Договору на підтвердження надання експедитором клієнту послуг складаються відповідні акти. Відповідно до п. 2.1. Договору клієнт видає експедиторові належним чином оформлену довіреність з усіма повноваженнями, що є необхідними для надання послуг за цим Договором.

В ході виконання зазначеного договору ПП «Нафта Капітал»було видано податкову накладну від 26.11.2010 року № 134 щодо надання послуг із транспортного експедирування із м. Кременчука до м. Одеси 23.11.2010 року, 24.11.2010 року, 25.11.2010 року, 26.11.2010 року бітуму дорожнього БНД 60/90 на загальну суму 10 000 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, вищенаведені податкові накладні ПП "Нафта-Капітал" від 16.11.2010 року № 125 та від 26.11.2010 року № 134 були підставою для формування позивачем податкового кредиту у листопаді 2010 року в розмірі 16988,67 грн.

Судом встановлено, що зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ПП "Нафта-Капітал", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами, зокрема, актом про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ ПП «Нафта Капітал»за листопад 2010 року № 8 від 19.01.2011 року.

Фактичне здійснення господарської операції позивача із ПП "Нафта-Капітал" щодо поставки бітуму дорожнього БНД 60/90 у листопаді 2010 року підтверджується видатковою накладною № НФ-0000125 від 16.11.2010 року, рахунком-фактурою № НФ-0000080 від 16.11.2010 року, банківськими виписками, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар (згідно бухгалтерської довідки від 10.10.2011 року заборгованість перед ПП «Нафта-Капітал»складає лише 332 грн.).

Із товарно-транспортних накладних від 16.11.2010 року вбачається, що товар був перевезений ТОВ «Славтрансгруп»на підставі договору із позивачем від 16.11.2010 року № 16/11-11 із м. Кременчука до смт. Олександрівка та відвантажено філії «Олександрівський райавтодор»(автомобіль DAF НОМЕР_2, причеп АДРЕСА_1, водій ОСОБА_5).

Листом від 26.10.2011 року № 26/10-11 на запит суду ТОВ «Славтрансгруп» підтверджено факт надання позивачу послуг із перевезення бітуму та зазначено, що товар забирався в м. Кременчук на естакаді наливу ПАТ «Укртатнафта»та доставлявся на філію «Олександрівський райавтодор» смт. Олександрівка Кіровоградської області.

При цьому Філією «Олександрівський райавтодор»листом від 24.10.2011 року № 69 також підтверджено факт отримання від позивача бітуму дорожнього згідно видаткової накладної № 16/11 від 16.11.2010 року, акту здачі-приймання робіт, товарно-транспортної накладної від 16.11.2010 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарська операція позивача із ПП «Нафта-Капітал»щодо поставки бітуму мала реальний, товарний характер. Інформація ПАТ «Укртатнафта»від 31.10.2011 року № 14/11-784 щодо відсутності господарських відносин ПАТ «Укртатнафта»із ПП «Нафта Капітал»протягом 2010 року не спростовує вказаного висновку, оскільки ПП «Нафта-Капітал»могло придбати бітум не безпосередньо у ПАТ «Укртатнафта», а у одного з покупців продукції товариства.

Що стосується господарської операції позивача із ПП «Нафта-Капітал»із надання послуг транспортного експедирування, то суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 13 статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004 року № 1955-IV факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Фактичне надання ПП «Нафта Капітал» позивачу послуг експедитора підтверджується товарно-транспортними накладними від 23.11.2010 року, від 24.11.2010 року № 24/11, від 25.11.2010 року № 25/11-2, від 26.11.2010 року № 26/11, згідно яких товар (бітум дорожній) було перевезено від позивача (вантажовідправника) до ПП «Солінг»(вантажоодержувача) із м. Кременчука до м. Одеси, та у яких наявний підпис директора ПП «Нафта-Капітал», засвідчений печаткою, щодо прийняття та відповідно супроводження товару.

Позивачем також надано суду договір із ПП «Солінг» від 11.11.2010 року № 11/11-10, видаткові та податкові накладні щодо поставки вказаному підприємству бітуму дорожнього.

Листом від 31.10.2011 року № 31/10-1 на запит суду ПП «Солінг»підтверджено факт поставки позивачем у листопаді 2010 року бітуму дорожнього до м. Одеси.

Акт приймання-здавання виконаних робіт (послуг) по транспортному експедируванню від 26.11.2010 року, рахунок-фактура від 26.11.2010 року, банківські виписки, згідно яких позивачем проведено оплату за послуги, копія довіреності від 01.11.2010 року, видана позивачем представнику ПП «Нафта-Капітал»ОСОБА_6 на виконання послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу, також свідчать про реальність надання ПП «Нафта-Капітал»позивачу експедиторських послуг.

Посилання представника відповідача на те, що договір транспортного експедирування № 01/11 було підписано 01.11.2010 року неповноважним представником ПП «Нафта-Капітал»- ОСОБА_6, який приступив до виконання обов'язків директора лише 03.11.2010 року, суд оцінює критично, оскільки із матеріалів справи вбачається, що домовленість позивача із ПП «Нафта-Капітал»та його директором ОСОБА_6 щодо надання транспортно-експедиторських послуг існувала і після 03.11.2010 року, тобто мала місце усна угода, що була виконана 23.11.2010 року 26.11.2010 року. При цьому суд враховує, що згідно норм Цивільного кодексу та інших актів чинного законодавства недотримання сторонами письмової форми договору транспортного експедирування, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Нафта-Капітал" у листопаді 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені податковими накладними та документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 16988,67 грн. ґрунтується на вимогах Закону України “Про ПДВ”.

Доводи перевірки про те, що згідно податкової звітності у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Незнаходження ПП "Нафта-Капітал" за юридичною адресою, про що зазначено в акті перевірки позивача, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру.

Відносно посилання в акті перевірки позивача на акт № 8 від 19.01.2011 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал" за листопад 2010 року, в якому встановлено порушення п.п. 1.6., п.п. 1.7., ст. 1, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.2.4., п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про ПДВ", суд виходить з наступного.

Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Крім того, суд враховує, що акт ПП "Нафта-Капітал" складений за результатами камеральної перевірки, тому його висновки, зроблені без дослідження первинних бухгалтерських, фінансово господарських документів суб'єктів господарювання, не є обгрунтованими.

Доводи відповідача про те, що директор ПП "Нафта-Капітал" ОСОБА_6 взагалі не володіє інформацією про діяльність підприємства, тому є власником підприємства формально, фактично фінансово-господарську діяльність не здійснював, спростовуються змістом письмових пояснень ОСОБА_6, наданих 18.01.2011 року ВПМ Кременчуцької ОДПІ, в яких ОСОБА_6 підтвердив, що є директором та головним бухгалтером ПП "Нафта-Капітал" з листопада 2010 року і що він особисто підписує документи фінансово-господарської діяльності, первинні бухгалтерські документи і документи податкової звітності, але весь перелік підприємств, із якими укладалися договори, не пам'ятає, однак може надати список цих підприємств та копії документів по взаємовідносинам з ними на офіційний запит.

Беручи до уваги наведене, податкове повідомлення-рішення № 0000531502/0/372 від 22.02.2011 року, яким ТОВ «Регіон Продукт»визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21236,25 грн., в тому числі, за основним платежем 16989 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4247,25 грн., суперечить вимогам Закону України “Про ПДВ”, винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7, Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Продукт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000531502/0/372 від 22.02.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Продукт" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 листопада 2011 року.

СуддяМ.В. Довгопол