Рішення № 20579516, 05.01.2012, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-288/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Донецьк 30 березня 2011 року

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді : Тараньової В.С.,

при секретарі судового засідання: Рачек А.В.,

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача:ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні місцевого суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, вказавши, що з 05 вересня 2003 року по 16 червня 2010 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу має неповнолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини не надає матеріальну допомогу на утримання дочки, в звязку з чим вона просить стягнути аліменти на утримання дочки до досягнення нею повноліття у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача. Крім того, просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дитини за 9 місяців 2010 року в розмірі 1225 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини, викладені в позовній заяві. Позивачка зазначила, що відповідач у добровільному порядку не надає допомоги на утримання їх дитини. Дитина часто хворіє, за рекомендаціями лікарів потребує щорічного санаторно-курортного лікування, в літку вона оздоровлювала дитину на морі.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково: погодився сплачувати аліменти та з його розміром. Заперечував проти стягнення додаткових витрат, пояснивши суду, що регулярно, щомісяця надає допомогу позивачці на утримання їхньої дитини у розмірі 300 гривень. Крім того для оздоровлення дитини на морському узбережжі він сплатив позивачці у липні 2010 року кошти у сумі 5000 гривень, а напередодні у квітні 2010 року 10000 гривень. На утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ), суд встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають неповнолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що у відділі РАЦС Будьоннівського управління юстиції м. Донецька 06 червня 2005 року зроблений відповідний запис № 271.

Сторонами визнано, що на даний час дитина проживає разом з матерю.

Як вбачається з фіскальних чеків, наданих представниками відповідача у судовому засіданні, ОСОБА_3 щомісяця сплачував ОСОБА_1 кошти у сумі від 209 до 314 гривень.

Згідно з квитанціями відділення № 5404 Ощадбанка від 20.04.2010 року і від 02.07.2010 року ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_1 кошти у розмірі 10000 гривень і 5000 гривень відповідно.

Позивачка ОСОБА_1 жодного доказу на підтвердження нею розміру заявленої суми додаткових витрат на неповнолітню дитину суду не надала.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2 ст. 51 Конституції України й ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку відхилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі ( ст. 181 Сімейного кодексу України).

Верховний Суд України у п. 17 Постанови Пленуму від 15.05.2006 N 3 розяснив: За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) і виплачуються щомісячно.

Ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України передбачено: аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

У статті 185 СК Украхни всиановлено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобовязані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

2. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Із представлених у матеріалах справи документів і пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_3, хоч й бере участь в утриманні дитини, офіційно не працює, на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків не має. Проти утримання дитини не заперечує. Додаткові витрати на дитину профінансував у повному обсязі.

Оцінивши представлені сторонами відповідно до ст. 60 ЦПК України докази, суд вважає позов в частині стягнення аліментів на дитину підлягає задоволенню.

Беручи до уваги вищевикладені обставини, сімейний й майновий стан відповідача, суд встановлює аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягненні додаткових витрат на неповнолітню дитину, суд вважає їх необґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно ст. 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України судові видатки у вигляді судового збору (державного мита) в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. належать до стягнення з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,30, 60, 88, 215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-184,191, Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш І В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05 жовтня 2010 року.

У частині позовних вимог щодо стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір до доходу Держави у розмірі 51 гривня.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету Будьоннівського району м. Донецька (рахунок № 31217259700003 ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПО 34686940, МФО 834016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів на дитину за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: