Постанова № 20576519, 08.12.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2011 р. Справа № 2а-7823/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Сервісний центр ”Металург”, м. Миколаїв

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: Чамара Л.В.

від відповідача: Моторний О.С.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Сервісний центр ”Металург” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 03.06.1 р. № 0000693600 прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач) про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1685213,38 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1263910,04 грн. (всього на суму 2949123,42 грн.)

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

У період з 10.05.11 р. по 16.05.11 р. відповідач по справі провів позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за період з липня по грудень 2010 р., про що складено Акт перевірки від 23.05.11 р. № 624/36/32654880 (надалі - Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки зазначено, що позивач порушив вимоги пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі Закон № 168/97-ВР), що діяв протягом періоду, за який проводилась перевірка, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період липень грудень 2010 р. на загальну суму 1685213,38 грн., у тому числі:

- липень 2010 р. на суму 73355,2 грн.;

- серпень 2010 р. на сумі 336589,21 грн.;

- вересень 2010 р. на суму 183843,41 грн.;

- жовтень 2010 р. на суму 315834,44 грн.;

- листопад 2010 р. на суму 213412,62 грн.;

- грудень 2010 р. на суму 562178,49 грн.

Інших порушень відповідачем не встановлено.

За наслідками перевірки та висновку відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.06.11 р. № 000693600, яким на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 53, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI збільшив позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 1685213,38 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1263910,04 грн.

Приймаючи оскаржене рішення відповідач виходив з того, що порушення вимог пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР повязано з безпідставним включенням позивачем до податкового кредиту липня - грудня 2010 р. податкових накладних за інші попередні податкові періоди.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги доведеними, з наступного.

Відповідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) є податкові накладні чи митні декларації, інші подібні документи відповідно до підпункту 7.2.6 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статі 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно приписів підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Тобто, якщо на момент перевірки платника податків органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені в склад податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковою накладною, то платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, визначених законодавством.

З наведеного вбачається, що Закон № 168/97-ВР містить пряму заборону на включення до податкового кредиту витрат, повязаних зі сплатою податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними чи іншими документами.

В разі, якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР і не звернувся до податкової інспекції із скаргою, він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною. Таким чином, якщо податкова накладна отримана з запізненням, то сума податку включається в податкову декларацію у тому звітному періоді, в якому така накладна була отримана.

З аналізу вказаних норм Закону № 168/97-ВР вбачається, що на законодавчому рівні відсутні будь-які обмеження щодо порядку формування податкового кредиту, повязані зі строками отримання податкових накладних та їх відображенням у податкових деклараціях. Така ж позиція викладена і в розясненні ДПА України від 11.08.04 р. № 15316/7/15-2417, згідно якому у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з вказаною нормою така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту ”а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпункту 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг).

Підпунктом ”б” підпункту 7.7.2 цієї статті передбачено, що залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент перевірки податкові накладні у позивача на суму податку на додану вартість в сумі 1685213,38 грн. були в наявності.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що при відпрацюванні розбіжностей між податковим кредитом, що задекларовано підприємством позивача та податковими зобовязаннями які зафіксовані у звітній формі ”Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, встановлено, що контрагенти, по яких підприємством включено податкові накладні за попередні податкові періоди до податкового кредиту липня-грудня 2010 р., задекларували свої податкові зобовязання по ТОВ ”СЦ ”Металург” у місяці, який співпадає з датою виписки податкової накладної у реєстрі отриманих та виписаних податкових накладних і розбіжності відсутні.

Таким чином, податкові накладні виписані не пізніше 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної можуть бути включені до податкового кредиту звітного періоду.

Крім того, під час вирішення спору, судом встановлено наступне. Перевірка підприємства позивача по справі проводилась на підставі наказу відповідача від 06.05.11 р. № 270 саме як позапланова виїзна перевірка у відповідності із статтями 75, 78 Податкового Кодексу України.

Однак, відповідно до пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та обєктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100000 гривень;

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

- органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обовязкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне зясування під час перевірки питань, що повинні бути зясовані під час перевірки для винесення обєктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Зазначені підстави є виключними і розширеному тлумаченню не підлягають. З матеріалів справи вбачається, що фактично у позивача не виникло жодної з обставини, вказаної в статті 78 Податкового кодексу України, а тому дії відповідача не відповідають вимогам частини другої статті 19 Конституції України якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0000693600 від 03.06.2011 року прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визначення ТОВ “Сервісний центр “Металург” податкового зобовязання з ПДВ в сумі 1685213,38 грн. та штрафних санкцій в сумі 1263910,04 грн. (всього на суму 2949123,42 грн.)

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

09.12.2011 р.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

”08” грудня 2011 р. Справа № 2а-7823/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург”, м. Миколаїв

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: Чамара Л.В.

від відповідача: Моторний О.С.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” (надалі-Позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №0000693600 від 03.06.2011 року прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі-Відповідач) про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ в сумі 1685213,38 грн. та штрафних санкцій в сумі 1263910,04 грн. (всього на суму 2949123,42 грн.)

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0000693600 від 03.06.2011 року прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визначення ТОВ “Сервісний центр “Металург” податкового зобовязання з ПДВ в сумі 1685213,38 грн. та штрафних санкцій в сумі 1263910,04 грн. (всього на суму 2949123,42 грн.)

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа