Постанова № 20576474, 28.11.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2011 р. Справа № 2а-7600/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Кравчук О.І.

Суть спору: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду із позовом про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень від 07.06.11 р. № 0000481720, № 0000491720, від 22.08.11 р. № 0000621720, від 26.08.11 р. № 0000641720, № 0000651720, від 28.09.11 р. № 0000711720, прийнятих Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва (надалі - відповідач).

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 21.04.11 р. по 28.04.11 р. відповідач по справі провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.03.09 р. по 31.12.10 р.

За наслідками перевірки відповідач склав Акт від 12.05.11 р. № 363/17-20/1776015603 (надалі Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач вказав про порушення підприємцем:

- пункту 6 статті 128 Господарського Кодексу України від 16.01.03 р. № 436-ІV, пункту 4 Указу Президента України ”Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” від 03.07.98 р. № 727/98, із змінами і доповненнями, пункту 8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599, а саме: неведення обліку доходів і витрат за період з 04.03.09 р. по 31.12.10 р. (книга обліку доходів і витрат ф. № 10 не зареєстрована в ДПІ у Корабельному районі, тобто відсутня);

- статті 1, 6 Указу Президента України ”Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” від 03.07.98 р. № 727/98, зі змінами та доповненнями, стаття 13 Декрету Кабінету Міністрів України ”Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92 р. № 13-92, зі змінами та доповненнями, та згідно абзацу другому пункту 2 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України ”Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92 р. № 13-92, зі змінами та доповненнями, перевіркою донараховано податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2009-2010 р. р. в сумі 151596,81 грн., в тому числі по періодам: за 2009 р. в сумі 52563,52 грн., за 2010 р. в сумі 99033,29 грн.;

- підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1, статті 4, підпункту 6.1.1, пункту 6.1, статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями (надалі - Закон № 168/97-ВР) перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 176605,44 грн., в тому числі за вересень 2009 р. 546,26 грн., січень 2010 р. 11000 грн., лютий 2010 р. 54000 грн., березень 2010 р. 71154 грн., квітень 2010 р. 36000 грн.;

- пункту ”а” підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ, із змінами та доповненнями, податкові декларації з ПДВ за липень 2009 р., серпень 2009 р., вересень 2009 р.; жовтень 2009 р., листопад 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р., лютий 2010 р., березень 2010 р., квітень 2010 р. до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва не надано.

За результатами перевірки та висновків відповідачем були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення, які на його думку не відповідають вимогам законодавства, виходячи з наступного .

Дослідивши надані позивачем матеріали, суд вважає, що позовні вимоги доведеними та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Основним видом діяльності позивача за період, що перевірявся, були господарські стосунки з Миколаївським комунальним виробничим підприємством по організації харчування у навчальних закладах суть яких зводилась до того, що на підставі укладеного договору позивач здійснював закупівлю та постачання продуктів харчування у навчальні заклади міста.

Встановлений перевіркою факт перевищення позивачем у ІІ кватралі 2009 р. граничного доходу встановленого для находження фізичних осіб підприємців, які перебувають на спрощеної системі оподаткування мав місце І на вказану суму перевищення був нарахований податок з доходів фізичних осіб у сумі 52256, 25 грн.

Позивач вважає, що відповідно до положень пункту 6 Указу Президента України ”Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” від 03.07.98 р. № 727/98 позивач не повинен був сплачувати податок з доходів фізичних осіб з будь-яких випадків, а у разі порушення вимог пункту 1 даного Указу - платник податків лише був зобовязаний у ІІІ кварталі 2009 р. перейти на загальну систему оподаткування.

Представник позивача зазначив, що перехід на загальну систему оподаткування зроблений не був з причин хвороби, що не дало можливості своєчасно податі до ДПІ відповідну заяву. Будь-яких доказів представник позивача суду на підтвердження своїх пояснень суду не надав, лише зазначив, що останній підприємницької діяльності у наступному кварталі не здійснював.

Перевіркою діяльності позивача по справі за І квартал 2010 р. встановлено факт перевищення граничного доходу громадян, встановлених для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеної системі оподаткування, оскільки на банківський рахунок останнього було перераховано 680770 грн.

Позивач заперечує застосування контролюючим органом іншого, ніж у ІІ кварталі 2009 р., методичного підходу у розрахунку податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб і вважає, що як і в ситуації ІІ кварталу 2009 р. у звязку з перебуванням на спрощеної системі оподаткування він не повинен був сплачувати податок з доходів фізичних осіб з будь-яких випадків.

Доводи позивача базуються на тому , що він відповідно до вимог пункту 5 зазначеного Указу Президента України лише був зобовязаний у наступному податковому періоді перейти на загальну систему оподаткування.

Крім того, позивач вважає, що нарахування ПДВ здійснено контролюючим органом всупереч вимогам підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 168/97-ВР, оскільки були відсутні підстави для обовязкового нарахування податку на додану вартість, а тому рішення контролюючого органу винесені безпідставно, у супереч вимогам діючого податкового законодавства України.

Відповідач вважає, що нарахування податкових зобовязань і застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірними та таким, що відповідає податковому законодавству України.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги не доведеними, виходячи з наступного.

В Акті перевірки зазначено, позивач по справі за період з 04.03.09 р. по 31.03.10 р. знаходився на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а з 01.04.10 р. по 31.12.10 р. знаходилась на загальній системі оподаткування.

В ході перевірки позивача було встановлено, що за даними банківських виписок за ІІ квартал 2009 р. від здійснення оптової торгівлі овочами ним було досягнуто обсяг виручки у розмірі 964500 грн. без ПДВ, в результаті чого граничний обсяг виручки від реалізації товару перевищено на 464500, що є порушенням статті 1 Указу Президента України № 727/98.

Таким чином, починаючи з ІІІ кварталу 2009 р. позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, а сума перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції за ІІ квартал 2009 р. в розмірі 464500 грн. підлягала оподаткуванню в порядку, встановленому декретом Кабінету міністрів України № 13-92.

Перевіркою також встановлено, що згідно банківських виписок позивачем отримано коштів від реалізації овочів за ІІІ квартал 2009 р. в сумі 2731,32 грн. та за І квартал 2010 р. в сумі 680770 грн.

Суд вважає, що відповідач правильно визначив валовий дохід позивача за період з 01.04.10 р. по 30.06.10 р. та встановив його заниження останнім на 199525,89 грн. за рахунок не включення до складу валового доходу виручки отриманої на розрахунковий рахунок платника згідно з банківськими виписками за ІІ квартал 2010 р.

Матеріали Акту перевірки свідчать про те, підприємець до перевірки не надав документів, які б підтверджували його витрати, безпосередньо повязані з одержанням доходу, тому при визначені чистого доходу відповідач правомірно валові витрати позивача розрахував у відповідності з пунктом 13 Інструкції ”Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. № 12, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за № 64 (надалі Інструкція № 12), що складає 25% до суми валового доходу.

Актом перевірки за період з 04.03.09 р. по 31.12.10 р. встановлено, що позивач у звязку з перевищенням граничного обсягу виручки від реалізації товару за ІІ квартал 2009 р., встановленим статтею 1 Указу Президента України № 727/98, повинен був у ІІІ кварталі 2009 р. перейти на загальну систему оподаткування.

Суд зазначає, що висновок відповідача підтверджується довідкою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 02.06.11 р. № 46/234-00/05475854 про результати зустрічної звірки Комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах, щодо документального підтвердження господарських відносин з позивачем по справі за період 2009-2010 р. р., якою встановлено, що підприємством в рахунок оплати за отриманий товар, згідно видаткових касових ордерів, сплачено ФОП ОСОБА_1 151500 грн., у тому числі:

- у січені 2010 р. 30000 грн.;

- у лютому 2010 р. 54500 грн.;

- у березні 2010 р. 67000 грн.

Таким чином, перевіркою правомірно зроблено висновок, що позивачем було занижено валовий дохід за І квартал 2010 р. на 151500 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в порушення вимог пункту 13 Інструкції № 12 позивачем було занижено податок з доходів фізичних осіб за період з 01.01.10 р. по 31.03.10 р. на суму 17043,75 грн. ((151500 грн. (151500 грн.Ч 25% )) Ч 15%).

Судом встановлено, що оскільки позивачем порушенні вимоги, встановлені статтею 1 Указу Президента України № 727/98, а також підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 168/97, щодо граничного обсягу виручки від реалізації продукції товарів (робіт, послуг), відповідно до вимог пунктів 9.3, 9.4 статті 9 цього Закону позивач повинен був зареєструватися платником ПДВ до кінця такого звітного періоду, надіславши податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Судом встановлено, що позивач не надавав до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва реєстраційну заяву платника ПДВ щодо переходу на загальну систему оподаткування і у відповідності з підпунктом 9.4.4 пункту 9.4 статті 9 Закону № 168/97 несе відповідальність за ненарахування та несплату податку у сумі 176605,44 грн. на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, оскаржені податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначені податкові зобовязання по податку з доходів фізичних осіб прийняті правомірно, підстав для визнання їх нечинними та скасуванні відсутні, а тому суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

08.12.2011 р.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

”28” листопада 2011 р. Справа № 2а-7600/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Кравчук О.І.

Суть спору: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі-Позивач) звернулася до суду із позовом про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень №0000481720, №0000491720 від 07.06.2011року, № 0000621720 від 22.08.2011 року, № 0000641720, №0000651720 від 26.08.2011 року, №0000711720 від 28.09.2011 року прийнятих Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва (надалі-Відповідач).

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа