Постанова № 20575524, 07.10.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

07.10.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-6226/11/1470

          Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 доВідкритого акціонерного товариства "Хлібзавод № 4", вул. Старофортечна, 1/2, м. Миколаїв, 54018

пропро накладення арешту на кошти в сумі 962116,99 грн., В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва звернулась до суду із позовом про накладання арешту на кошти та інші цінності відкритого акціонерного товариства "Хлібзавод № 4", що знаходяться в банку достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 962116.99 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у відповідача відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

06.10.2011 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав (ар.с. 29).

Відповідач своїх заперечень проти позову та відповідних доказів не надав, представник в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд вважає розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відкрите акціонерне товариство "Хлібзавод № 4" (відповідач), зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа, Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради з 25.11.1997(ар. с. 7) та з цієї ж дати перебуває на обліку в ДПІ як платник податків (ар.с. 8).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірі встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого кодексом для подання декларації.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкова декларація подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Відповідачем самостійно до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року від 21.03.2011 року, де ним самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 962 3334,00 грн. За рахунок переплати на особовому рахунку відповідача суму заборгованості з податку на додану вартість зменшено до 961768,57 грн.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу, податковий борг-сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк. Станом на 14.07.2011 податковий борг відповідача не сплачено в повному обсязі а збільшено до 962116,99 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 по справі №2а-4262/11/1470 за позовом Прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва до відкритого акціонерного товариства "Хлібзавод № 4" стягнуто з відповідача заборгованості по податку на додану вартість в сумі 961768,57 грн. (ар. с. 19). Для забезпечення надходжень до бюджету позивач звернувся до суду з вимогами про накладання арешту на кошти на рахунках відповідача.

Згідно ч.1 ст.59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121 арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладання арешту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладання арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

          Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи, що позивач у справі звільнений від сплати судових витрат, питання щодо їх розподілу судом не вирішується.

За таких обставин, суд вважає, що достатньо підстав для задоволення вимог Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, зазначених в адміністративному позові.

Керуючись статтями 122, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності відкритого акціонерного товариства "Хлібзавод № 4" (вул. Старофортечна 1/2, м. Миколаїв, 54018 код ЄДРПОУ 24793583) для забезпечення податкового боргу в сумі 962116,99 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

          Суддя                                                                       О.М. Мельник